План заняття

1. Поняття операційної системи (ОС). Завантаження ОС.

2. Класифікація ОС.

3. Компоненти ОС: файлова система, драйвери, інтерфейс користувача

1. Поняття операційної системи (ОС). Завантаження ОС.

Операційна система — це комплекс взаємозалежних системних програм, призначення якого — організувати взаємодію користувача з комп'ютером і виконання всіх інших програм

Операційна система виконує роль сполучної ланки між апаратурою комп'ютера, з одного боку, і виконуваними програмами, а також користувачем, з іншої сторони.

Операційна система звичайно зберігається в зовнішній пам'яті комп'ютера — на диску. При включенні комп'ютера вона зчитується з дискової пам'яті і розміщається в оперативній пам’яті.

Цей процес називається завантаженням операційної системи.

У функції операційної системи входить:

§ здійснення діалогу з користувачем;

§ введення-ввиведення і керування даними;

§ планування й організація процесу обробки програм;

§ розподіл ресурсів (оперативної пам'яті і кеша, процесора, зовнішніх пристроїв);

§ запуск програм на виконання;

§ усілякі допоміжні операції обслуговування;

§ передача інформації між різними внутрішніми пристроями;

§ програмна підтримка роботи периферійних пристроїв (дисплея, клавіатури, дискових накопичувачів, принтера й ін.).

Операційну систему можна назвати програмним продовженням пристрою керування комп'ютера. Операційна система приховує від користувача складні непотрібні подробиці взаємодії з апаратурою, утворити прошарок між ними. У результаті цього люди звільняються від дуже трудомісткої роботи з організації взаємодії з апаратурою комп'ютера.

2. Класифікація ОС

Класифікація операційних систем

Операційні системи можна класифікувати за багатьма ознаками. Найпоширеніші способи класифікації операційних систем

За цільовим пристроєм

До другої половини 1990-х років операційні системи створювали лише для комп'ютерів, причому системи для персональних комп'ютерів і для мейнфреймів (надпотужних серверів фірми IBM) суттєво відрізнялися за призначенням і принципами роботи. Наприкінці XX століття значно зросли можливості мобільних телефонів, з'явилися кишенькові ПК, комунікатори (кишенькові ПК із засобами мобільного зв'язку) тощо. Для них також було створено операційні системи. Так виник термін «смартфон» — мобільний телефон з операційною системою.

За кількістю програм, що виконуються одночасно

В однозадачних ОС у кожен момент часу може виконуватися лише одна програма, у багатозадачних — кілька. В однозадачній ОС, перш ніж запустити одну програму, користувач має завершити виконання іншої. Звичайно, це незручно, і тому майже всі сучасні ОС багатозадачні.

За типом інтерфейсу

У багатозадачних ОС поширений графічний інтерфейс, який дає користувачу змогу керувати комп'ютером переважно за допомогою миші та в якому об'єкти системи подано у вигляді зображень на екрані

Цей інтерфейс для багатьох із нас звичний, оскільки його реалізовано в ОС Windows. Графічний інтерфейс набув поширення в 1990-х роках, а до того майже всі користувачі комп'ютерів працювали з текстовим інтерфейсом. У ньому команди вводяться переважно за допомогою клавіатури, а об'єкти ОС подаються в текстовому вигляді, тобто їхніми назвами. У деяких випадках текстовий інтерфейс має переваги над графічним, і тому вважати його лише «історичною спадщиною» не варто.

Класичний різновид текстового інтерфейсу — командний рядок, тобто поле, в яке користувач вводить команди

Оскільки командний рядок є єдиною «точкою входу», через яку керують системою, цей тип інтерфейсу найбільше підходить для однозадачних ОС. У такій багатозадачній системі з графічним інтерфейсом, як Windows ХР, роботу з командним рядком забезпечує спеціальна утиліта.

За кількістю розрядів даних, що обробляються одночасно

Протягом останніх 15 років розрядність процесора типового комп'ютера збільшилася з 16 до 64. Проте потужності сучасних процесорів не можуть бути використані програмами автоматично, адже розроблена для 16-роз- рядного процесора програма одночасно обробляє лише 16 розрядів даних, навіть якщо вона виконується на 32- або 64-розрядному процесорі. Тому для повного використання можливостей потужних процесорів програм¬не забезпечення, зокрема й ОС, має розроблятися з урахуванням їхніх особливостей.

Отже, розрядність операційної системи — це розрядність процесорів, на роботу з якими розраховане її ядро.

Екскурс в історію. Створення сімейства продуктів Windows розпочалося 1983 року, проте лише 1995 року було випущено першу повноцінну операційну систему Windows 95. Це була також перша 32-розрядна ОС від Майкрософт, її нащадками стали ОС Windows 98 і Windows ME. Компанія Майкрософт розвивала й лінійку серверних операційних систем, які отримали назву Windows NT (Windows New Technology — нова технологія Windows). Перша версія, Windows NT 3.1, з'явилася 1993 року. До цієї лінійки належать також Windows 2000, Windows ХР, Windows Vista, Windows Server 2003 та Windows Server 2008.

До початку 1990-х років найпопулярнішою ОС для персональних комп'ютерів була система MS-DOS від Майкрософт, яка мала текстовий інтерфейс. Звичайно, історія ОС не обмежується продуктами корпорації Майкрософт. Завжди існувала альтернатива комерційним системам Майкрософт, насамперед це сімей¬ство серверних систем із відкритим кодом UNIX і Linux. Термін «із відкритим кодом» означає не лише те, що система розповсюджується вільно (безкоштовно), а й те, що її вихідний код доступний усім бажаючим. Якщо розглядати не лише ІВМ-сумісні персональні комп'ютери, то набір операційних систем стає значно ширшим: для комп'ютерів фірми Apple існує власна ОС — Мас OS, для мейнфреймів IBM — система z/OS, для мобільних пристроїв — Windows Mobile і Symbian

3. Компоненти ОС: файлова система, драйвери, інтерфейс користувача

У різних моделях комп'ютерів використовують операційні системи з різною архітектурою і можливостями. Для їхньої роботи потрібні різні ресурси. Вони надають різний ступінь сервісу для програмування і роботи з готовими програмами.

Операційна система для персонального комп'ютера, орієнтованого на професійне застосування, повинна містити наступні основні компоненти:

§ програми керування введенням/виведенням;

§ програми, що керують файловою системою і планувальні завдання для комп'ютера;

§ процесор командної мови, що приймає, аналізує і виконує команди, адресовані операційній системі.

§ Кожна операційна система має свою командну мову, що дозволяє користувачеві виконувати ті або інші дії:

§ звертатися до каталогу;

§ виконувати розмітку зовнішніх носіїв;

§ запускати програми;

§... інші дії.

Аналіз і виконання команд користувача, включаючи завантаження готових програм з файлів в оперативну пам'ять і їхній запуск, здійснює командний процесор операційної системи.

Для керування зовнішніми пристроями комп'ютера використовуються спеціальні системні програми — драйвери. Драйвери стандартних пристроїв утворять у сукупності базову систему введення-висновку (BIOS),яка звичайно заноситься в постійне ЗУ комп'ютера.

Дата добавления: 2014-01-06