Галузева соціологія і теорії середнього рівня

Становлять проміжний рівень між теоретичною і емпіричною соціологіями. Теорії середнього рівня на відміну від загальносоціологічних – розробляються стосовно окремих сторін суспільного життя, елементів соціокультурних систем. Прикладами подібних теорій є теорія стратифікації, теорія соціальних ролей, теорія соціальної мобільності. У ХХ ст. соціологія здебільшого розвивалася за окремими напрямками, які отримали назву галузей соціології. В наші дні нараховується понад сто більш менш самостійних напрямів соціології. Найважливішими і добре відомими галузями є соціологія політики, соціологія праці, соціологія права, соціологія організацій, соціологія освіти, соціологія злочинності, соціологія науки, соціо­логія сім'ї, етносоціологія. Саме рамки галузей визначили тематику й об‘єкти проведення емпіричних досліджень.

5.3. Емпірична соціологія.

Третій рівень соціологічного знання включає збирання емпіричних даних, без яких неможливий розвиток а ні прикладної, а ні теоретичної соціології. Емпірична соціологія оперує достовірними фактами, числами, процентами, числовими показниками й математичними індексами. Вони відображають соціальну реальність. Задача соціолога полягає у тому, аби зібрати й правильно обробити первинні емпіричні дані. В переважній більшості випадків безпосереднім об'єктом емпіричних досліджень є людина, соціальні групи, як носії первинної соціальної інформації. Найвідомішою і популярною формою таких досліджень є анкетне опитування. Більшість емпіричних робіт має прикладний характер, тобто одержані результати знаходять практичне застосування. Замовниками емпіричних досліджень можуть бути державні установи, комерційні структури, політичні партії. Академічні роботи проводяться з метою перевірки теоретичних гіпотез і концепцій, вони здійснюються за ініціативою вчених, кафедр, університетів. Але і перші і другі – спираються на так звані соціологічні методи, що за суттю є однаковими, бо становлять прийоми, правила технології, які вказують як проводити соціологічне дослідження, аби отримати достовірні дані і мати надійні результати.

Література

1. Аберкромби Н., Хилл С., Тернер Б.С. Социологический словарь / пер. с англ. под ред. С.А. Ерофеева. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1997. – 406 с.

2. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение. Пер. с фран. – М., 1995.

3. Знанецкий Ф. Исходные данные социологии. // Американская социологическая мысль: Тексты. – М., 1996.

4. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс. – К., 1996.

5. Социология / Г.В. Осипов и др. – М., 1990, с.3-48.

6. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Уклад: В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін.; Під заг. Ред. В.І. Воловича. – К.: Укр. Центр духовн. Культури, 1998. – 736 с.

7. Шюц А. Формирование понятия и теории в общественных науках.// Американская социологическая мысль: Тексты. – М., 1996.

8. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // Кравченко А.И. Социология: Хрестоматия. – М., 1997.

Дата добавления: 2014-01-06