Лекція 38: Порівняльний підхід до оцінки вартості підприємства

ПЛАН

1. Підходи до здійснення оцінки бізнесу.

2. Методика оцінки бізнесу.

Використана література:

8. Круш П.В.,Поліщук С.В.Оцінка бізнесу,ст19-22,86;

9. Національний стандарт №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів».

1. Оцінку бізнесу здійснюють з позицій трьох підходів: прибуткового, витратного і порівняльного. Кожний підхід дозволяє підкреслити певні характеристики об'єкту.

Так, при оцінці з позиції доходного підходу головним є доход як основний фактор, який визначає величину вартості об'єкту. Чим більше доход, який приносить об'єкт оцінки, тим більше величина його ринкової вартості за інших рівних умов. При цьому мають значення тривалість періоду отримання можливого доходу, ступінь і вид ризиків, супроводжуючих даний процес. Оцінювач, що уважно вивчає відповідну ринкову інформацію, перераховує ці вигоди в єдину суму поточної вартості. Доходний підхід - це визначення поточної вартості майбутніх доходів, які виникнуть в результаті використання власності і можливого подальшого її продажу. В даному випадку застосовується оцінний принцип очікування.

Хоча, як правило, доходний підхід є найприйнятнішим для оцінки бізнесу, корисно буває використовувати також порівняльний і витратний підходи. В деяких випадках витратний або порівняльний підхід є більш і очним і ефективним. У багатьох випадках кожний з трьох підходів може бути використаний для перевірки оцінки вартості, отриманої за допомогою інших підходів.

Порівняльний підхід особливо ефективний у разі існування активного ринку зіставних об'єктів власності. Точність оцінки залежить від якості зібраних даних, оскільки, застосовуючи даний підхід, оцінювач повинен зібрати достовірну інформацію про недавні продажі зіставних об’єктів. Ці дані включають: фізичні характеристики, час продажу, місцезнаходження, умови продажу і фінансування. Дієвість такого підходу знижується, якщо операцій було мало і моменти їхнього здійснення і оцінки розділяє тривалий період, якщо ринок знаходиться в аномальному стані, оскільки швидкі зміни на ринку призводять до спотворення показників. Порівняльний підхід базується на застосуванні оцінного принципу заміщення. Для порівняння вибираються конкуруючі з оцінюваним бізнесом об'єкти. Звичайно, між ними існують відмінності, тому потрібно провести відповідне коригування даних. За основу коригування покладений принцип внеску.

Витратний підхід найбільше застосовується для оцінки об'єктів спеціального призначення, а також нового будівництва, для визначення варіанту найкращого і найефективнішого використання землі, а також в цілях страхування. Зібрана інформація включає дані про ціни на землю, будівельні специфікації, дані про рівень зарплати, вартість матеріалів, витрати на устаткування, про доход і невигідні витрати будівельників на місцевому ринку і т. п. Необхідна інформація залежить від специфіки оцінюваного об'єкту. Даний підхід складно застосовувати при оцінці унікальних об'єктів, що володіють історичною цінністю, естетичними характеристиками, або застарілих об'єктів.

Витратний підхід заснований на принципі заміщення, якнайкращого і найефективнішого використання, збалансованості, економічної величини і економічного розподілу.

В цілому всі три підходи взаємозв'язані. Кожний з них передбачає використання різних видів інформації, одержуваної на ринку. Наприклад, основними для витратного підходу є дані про поточні ринкові ціни на матеріали, робочу силу і інші елементи витрат. Доходний підхід вимагає використання коефіцієнтів капіталізації, які також розраховуються за даними ринку.

При виборі підходу перед оцінювачем відкриваються різні перспективи. Хоча ці підходи грунтуються на даних, зібраних на одному і тому ж ринку, кожний має справу з різними аспектами ринку. На ідеальному ринку всі три підходи повинні привести до однієї і тієї ж величини вартості. Проте більшість ринків є недосконалими, пропозиція і попит не знаходяться в рівновазі. Потенційні користувачі можуть бути неправильно інформовані, виробники можуть бути неефективні.З цих та інших причин дані підходи можуть давати різні показники вартості.

2. Кожний з трьох розглянутих підходів передбачає використання при оцінці властивих йому методів.

Мал. 1.1. Методи доходного підходу

Згідно методу капіталізації ринкова вартість бізнесу визначається за формулою V=D/R, де D - чистий доход бізнесу за рік; R - коефіцієнт капіталізації.

Метод дисконтування грошових потоків заснований на прогнозуванні цих потоків від даного бізнесу, які потім дисконтуються по ставці дисконту, відповідній необхідній інвесторам ставці доходу (мал. 1.1.)

Мал. 1.2. Методи витратного підходу

Витратний (майновий) підхід в оцінці бізнесу розглядає вартість під­приємства з точки зору понесених витрат. Балансова вартість активів і зо­бов'язань підприємства внаслідок інфляції, змін кон'юнктури ринку, вико­ристовуваних методів обліку, як правило, не відповідає ринковій вартості. В результаті постає задача проведення коригування балансу підприємства. Для здійснення цього заздалегідь проводиться оцінка ринкової вартості кожного активу балансу окремо, потім визначається поточна вартість зо­бов'язань і, врешті, з ринкової вартості суми активів підприємства відніма­ється поточна вартість всіх його зобов'язань. Результат показує оцінну вартість власного капіталу підприємства. Базовою формулою при витрат­ному підході є:

Власний капітал = Активи —Зобов'язання

Даний підхід представлений двома основними методами:

• методом вартості чистих активів;

• методом ліквідаційної вартості.

Розрахунок методом вартості чистих активів включає декілька ета­пів:

1.Оцінюється нерухоме майно підприємства за ринковою вартістю

2.Визначається ринкова вартість машин і устаткування

3.Виявляються і оцінюються нематеріальні активи

4.Визначається ринкова вартість фінансових вкладень, як довго­строкових, так і короткострокових

5.Товарно-матеріальні запаси переводяться в поточну вартість

6.Оцінюється дебіторська заборгованість

7.Оцінюються витрати майбутніх періодів

8.Зобов'язання підприємства переводяться в поточну вартість

9.Визначається вартість власного капіталу шляхом віднімання з об­грунтованої ринкової вартості суми активів поточної вартості всіх зобов'язань

Таким чином, ринкова вартість бізнесу методом чистих активів визначається як різниця між сумами ринкових вартостей всіх активів підприємства і його зобов'язаннями.

Ліквідаційна вартість підприємства є різницею між сумарною вартістю всіх активів підприємства і витратами на його ліквідацію. (мал. 1.2.)

Мал. 1.3. Методи порівняльного підходу

Метод ринку капіталу заснований на ринкових цінах акції аналогічних компаній. Інвестор, діючи за принципом заміщення (або альтернативної інвестиції), може інвестувати або в ці компанії, або в оцінювану компанію. Тому дані про компанію, акції якої знаходяться у вільному продажу, при використанні відповідних коректувань повинні служити орієнтиром для визначення ціни оцінюваної компанії.

Метод операцій заснований на аналізі цін придбання контрольних пакетів акцій схожих компаній.

Метод галузевих коефіцієнтів дозволяє розраховувати орієнтовну вартість бізнесу за формулами, виведеними на основі галузевої. (мал. 1.3.)

Процес оцінки бізнесу передбачає визначення задачі, збір і аналіз інформації в цілях отримання обгрунтованої оцінки вартості. Процес оцінки бізнесу може бути розділений на сім етапів:

1. визначення задачі;

2. складання плану оцінки;

3. збір і перевірка інформації;

4. вибір доречних підходів до оцінки;

5. узгодження результатів і підготовка підсумкового висновку;

6. звіт про результати оцінки вартості;

7. уявлення і захист звіту.

Дата добавления: 2014-01-06