КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Правова природа і основні завдання виховної роботи із засудженими
У системі основних засобів виправлення та перевиховання засуджених, встановлених кримінально-виконавчим законодавством (ст. 7 ВТК), важливе місце займає виховна робота. У зв'язку з тим, що злочин деякою мірою є результатом ідейної або іншої деформації особи, її інтересів і потреб, велике значення в процесі ресоціалізації засуджених має питання про ідеологічне, моральне перевиховання, формування в їх свідомості почуття відповідальності перед суспільством і державою. Правовою базою регулювання виховної роботи із засудженими є Конституція України (гл. 6). Оскільки виховна робота проводиться в особливих умовах — місцях позбавлення волі, то завдання, форми, принципи й найважливіші питання її організації врегульовані кримінально-виконавчим законодавством (ст. 55—58 ВТК). У нормативних актах, зокрема у главі 13 Виправно-трудового кодексу України, параграфах 61—68 Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ, встановлюється порядок проведення виховних заходів, регламентується організація клубної, бібліотечної та фізкультурно-спортивної роботи, визначається компетенція виховної частини та громадських формувань установ, регулюється порядок виконання виховних заходів у період прийому засуджених в установу та до їх звільнення з місць позбавлення волі. Підзаконними нормативними актами регулюються форми організації виховної роботи, порядок проведення виховних заходів у вільний від роботи час, порядок і форми участі державних органів і громадських організацій у ресоціалізації засуджених, виховно-профілактичних заходів після звільнення з місць позбавлення волі. Виховна робота в місцях позбавлення волі базується на загаль-ноправових і педагогічних принципах. Принцип демократизму проявляється в широкому залученні громадськості до ресоціалізації засуджених; виражається в правах засуджених (праця, освіта, охорона здоров'я, користування культурними цінностями — клуб, бібліотека і т. ін.). Принцип законності реалізується в неухильному дотриманні приписів закону як посадовими особами, так і засудженими (ст. 10 ВТК). Крім того, одним із завдань виховної роботи із засудженими є їх виховання в дусі точного виконання законів і поваги до нього. Принцип гуманізму виражається в цілях, завданнях виховної роботи, спрямованої на ресоціалізацію засуджених, реалізацію їх особистих якостей, моральних установок, що відповідають нормам моралі. Принцип педагогіки. Виховна робота — це один із засобів ідейного, трудового, морального, правового, культурного та фізичного виховання засуджених до позбавлення волі, спрямований на викорінення із свідомості правопорушників асоціальних поглядів, переконань, інтересів і звичок, на виховання їх у дусі точного виконання законів, чесного ставлення до праці, поваги до норм моралі. Форми виховної роботи з особами, позбавленими волі. Завдання виховної роботи реалізуються через певні форми, система яких встановлена ст. 56 ВТК. 1. Індивідуальна робота. Однією з найважливіших форм виховної роботи є вивчення особи засудженого. Вона здійснюється в три етапи: адаптація; виправно-трудовий; підготовка до звільнення. 2. Агітаційна, пропагандистська, культурно-масова та фізкультурно-спортивна робота: — формування у засуджених наукового світогляду; — клубна, бібліотечна робота, організація та проведення вікторин, диспутів, днів відділення, вечорів запитань і відповідей; — проведення спортивних та інших змагань. 3. Правове виховання: — формування правової культури, законослухняної установки особи; — роз'яснення законодавства; — вироблення у засуджених індивідуального праворозуміння, правових звичок та навичок. Виховна робота із засудженими — це один із засобів громадського, трудового, морального, правового, культурного і фізичного виховання засуджених до позбавлення волі, спрямований на викорінення у свідомості правопорушників асоціальних поглядів, переконань, інтересів і звичок, на виховання їх у дусі точного і неухильного виконання законів, сумлінного ставлення до праці, поваги до норм моралі, на підвищення їх свідомості і культурного рівня, розвиток корисної ініціативи. § 4. Правове регулювання та організація загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених Згідно з виправно-трудовим законодавством України загальноосвітня і професійна підготовка належать до числа основних заходів виправлення та перевиховання засуджених. У виправно-трудових установах для засуджених, які не мають повної загальної середньої освіти, утворюються середні загальноосвітні школи. Засуджені, які відбувають покарання у виховно-трудових установах і навчаються в них, підручниками, зошитами та письмовим приладдям безкоштовно забезпечуються. Для засуджених віком до сорока років, які не мають робочої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані у даній виправно-трудовій установі, обов'язковою є підготовка на курсах професійного навчання на виробництві. Організація загальноосвітнього навчання, професійної освіти і професійного навчання на виробництві осіб, позбавлених волі, здійснюється згідно із Законом України "Про освіту" та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 60 ВТК України). Загальноосвітнє та професійне навчання здійснюються для сприяння розвиткові особи, щоб її виправити і перевиховати. Його значення полягає в тому, що воно дає систему знань про закономірності розвитку природи і суспільства, розширює кругозір, сприяє інтелектуальному розвитку, залучає засуджених до досягнень науки та культури. Крім цього, воно дає знання, навички і уміння в галузі тієї чи іншої спеціальності, яка знадобиться на волі. Навчання нероздільно пов'язане з вихованням. Давно відомо, що неможливо навчати, не виховуючи, і виховувати, не навчаючи чомусь. Під час навчання засуджені отримують не тільки певні знання, а й одночасно виховуються в моральному та естетичному відношенні. Змінюються під впливом навчання свідомість засуджених, переконання, нахили, звички тощо, їм прищеплюються такі якості, як шанобливе ставлення один до одного, почуття відповідальності за свою поведінку. Чим вищий загальноосвітній рівень засуджених, тим швидше вони оволодіють професією, тим вищою буде ефективність їх праці. Крім цього, навчання впливає і на поведінку засудженого, воно вселяє віру у власні сили, змушує переоцінити свої дії і покінчити з минулим. Якість навчання залежить від низки факторів: — умілої організації навчального процесу залежно від режиму та особливості виробництва; — змісту і рівня навчання; — професійної підготовки виробничого колективу; — умілого використання положень педагогіки та психології. Для складання іспитів учні-засуджені звільняються від роботи на строк, передбачений трудовим законодавством і Законом України "Про освіту". Заробітна плата їм за цей час не нараховується, харчування надається безплатно. Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація виправно-трудової установи створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час. Час, вільний від основної трудової діяльності та виконання обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня, для засуджених у виправно-трудовій установі є їх вільним часом. Засуджені вправі розпоряджатися вільним часом за власним розсудом, виключаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені ВТК. Вільний час засуджених має бути тривалістю не менш як дві години і передбачатися розпорядком дня у виправно-трудовій установі (ст. 61ВТК). Ст. 211 Кодексу законів про працю України передбачає, що працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в середніх загальноосвітніх, вечірніх (змінних) і заочних школах, надається на період випускних екзаменів в XI класі додаткова відпустка тривалістю двадцять робочих днів із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи з розрахунку тарифної ставки або окладу (у виправно-трудових установах зарплата не зберігається). Учням V, VI, VII, IX, X класів зазначених шкіл можуть надаватися на час здачі ними перевідних екзаменів від 4 до 6 вільних від роботи днів із збереженням середньої заробітної плати за основним місцем роботи за рахунок скорочення загальної кількості днів (на 9—12 днів), що надаються відповідно до ч. 1 ст. 209 Кодексу законів про працю України. Особам, допущеним до екзаменів у порядку екстернату за восьмирічну школу, надається додаткова відпустка тривалістю 15 робочих днів, а до екзаменів на атестат про середню освіту — 20 робочих днів із збереженням середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Навчання засуджених проводиться без відриву від виробництва За єдиними планами і програмами, затвердженими Міністерством освіти України. Заняття проводиться з урахуванням особливостей виробництва позмінне, тобто як у денний, так і вечірній час. Тому, хто закінчив школу, видається відповідний документ (при закінченні неповної середньої освіти — свідоцтво, по закінченню середньої школи — атестат). Цей документ на руки не видається, а зберігається в особовій справі засудженого до його звільнення. Загальноосвітніми школами відають районні (міські) відділи народної освіти. Вони забезпечують добір кадрів, контроль за навчальним процесом тощо. Адміністрація виправно-трудових установ створює відповідні умови для успішної роботи шкіл. Професійне навчання засуджених. Таке навчання проводиться серед засуджених, які не мають професії, чи з метою оволодіння суміжною професією, а також підвищення виробничої кваліфікації. Це має вплив на собівартість праці, якість продукції, підвищення оплати праці та заінтересованості засуджених. Професійне навчання здійснюється як без відриву від виробництва, в робочий час, так і з відривом. Воно проводиться в різних формах: у профтехучилищі; навчання на виробництві установ (індивідуальне, бригадне тощо); на відповідних курсах; навчання новим професіям. Таке навчання здійснюється за програмами профтехосвіти. Засуджені чоловічої статі одержують професії токаря, фрезерувальника, слюсаря, муляра, столяра, водія-крановщика тощо. Жінки — штукатура-маляра, швеї-мотористки, майстра машинного доїння, тваринника тощо. Принципи професійного навчання: добровільність навчання і вибору професії; тісний зв'язок теоретичного і практичного навчання; навчання на рівні досягнень сучасної техніки; стабільність бригад, курсів; планування професійного навчання. При звільненні засудженим видаються відповідні свідоцтва на руки.
Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 327; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |