Шкідливі звички

Здоров'я нації у наш час є показником цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічний стан суспільства. Сьогодні здоров'я вже не розглядається як суто медична проблема. У Преамбулі Статуту ВООЗ (1948) записано: "Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад". Більш того, суто медичні питання становлять лише малу частку феномена здоров'я. Так, узагальнені підсумки досліджень залежності здоров'я людини від різних чинників переконують, що стан системи охорони здоров'я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%) і найбільше - на умови і спосіб життя (близько 50%).

Левова частка (із 50%) припадає на поширення шкідливих звичок серед людей, зокрема тютюнопаління, токсикоманія, наркоманія, алкоголізм. Серед причин цих згубних звичок можна назвати:

− наявність сприятливих умов у суспільстві (доступність, рекламування, припустимість);

− руйнування ідеологічної основи суспільства, втрата духовних орієнтирів, бажання різко змінити спосіб життя;

− задоволення допитливості;

− традиції, звички, сформовані у суспільстві;

− самоствердження і формування власного "я";

− доведення власної дорослості;

− ілюзія створення дружньої атмосфери;

− бажання позбутися нудьги, подолати стрес;

− взаємини, уклад родини;

− бажання бути прийнятим якоюсь групою;

− патологія особистості та характеру;

− спроба здійснити в лікувальних цілях;

− певна мода у колі підлітків, юнаків;

− розвиток емансипації, зміна ролі жінки в сім'ї;

− втеча від проблем, пов'язаних з дійсністю;

− подолання почуття самотності;

− спроба позбутися фізичних і психічних страждань;

− спадковість.

Названі вище шкідливі звички належать до групи наркологічних захворювань, в основі яких - формування психічної та фізичної залежності.

Алкоголь, нікотин, наркотики, токсичні засоби можна класифікувати за такими групами:

− седативні отрути-депресанти, які заспокоюють нервову систему, усувають функції збудження і сприйняття, викликаючи приємні почуття;

− стимулятори, які на певний час збуджують функції головного мозку, активізуючи роботу організму;

− галюциногени, які викликають галюцинації.

Проведемо характерологічний аналіз деяких наркотичних речовин.

Нікотин - одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму, наркотична дія якої формує потяг до куріння, що переходить у залежність. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо. Як і будь-який наркотик, нікотин, в першу чергу, діє на нервову систему. Складові частини тютюнового диму, потрапивши в легені, всмоктуються в кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання диму нікотин вже потрапляє у клітини головного мозку і ненадовго підвищує їх активність. При цьому судини мозку розширюються, і у людини виникає суб'єктивне відчуття освіжаючого припливу енергії та піднесення. Однак невдовзі це почуття зникає. Фізіологічно це пов'язано з наступним звуженням судин мозку та зниженням його активності. Однак нікотин негативно впливає не лише на нервову систему, а також на дихальну, серцево-судинну системи та систему травлення. Імовірність захворіти раком легенів, бронхітом, стенокардією, гастритом, виразкою шлунку значно вища у людей, що курять.

Токсичні речовини побутової хімії (клеї, бензин, лаки для нігтів, розчини, аерозолі), випаровуючись, впливають на мозок людини, гальмують функції організму, вводять людину в оману, викликаючи приємні відчуття. Формування залежності настає дуже швидко. Вдихання висококонцентрованих парів може призвести до порушення серцевої діяльності, затримки дихання і смерті.

Алкоголь (етиловий спирт, чи етанол) - це найбільш розповсюджена наркотична речовина. Він збуджує, підбадьорює, піднімає настрій, змінює самопочуття, робить бесіду жвавішою. Але алкогольне сп'яніння - це грубе порушення функцій головного мозку внаслідок отруєння алкоголем (90% вжитого алкоголю поглинається мозком). Початок сп'яніння характеризується порушенням діяльності великих півкуль і поступово - інших ділянок ЦНС. Алкоголь досить швидко всмоктується в кров, яка розносить його по всьому організму. Рівень алкоголю у крові є показником інтоксикації організму. Звичайна його концентрація у крові (0,01 - 0,05%). Якщо кількість алкоголю в крові збільшується до 0,1%; виникає сп'яніння, зміна емоційного стану, сприйняття і мислення, розвиваються рухові порушення; 0,2% - неможливість підтримувати вертикальне положення, 0,3% - порушення свідомості, повна нерухомість, 0,4 - 0,5% - людина впадає у коматозний стан, свідомість виключена, рефлекси відсутні, функціонують лише легені і серце; при подальшому підвищенні рівня настає смерть.

Часте вживання алкоголю призводить до жирового переродження серцевого м'язу, підвищується зсідання крові, судини стають ламкими, що може призвести до різних хвороб (інфаркт, інсульт, тромбофлебіт). Токсичні продукти, вражаючи клітини печінки, викликають запальні процеси та її жирове переродження і, як наслідок, - цироз. Дія алкоголю на легені спричиняє хронічне запалення бронхів та легенів.

Наркотики - природні і синтетичні речовини, які викликають наркоманію, хворобу, яка характеризується неухильним потягом до наркотиків. При вживанні наркотичних засобів у значних кількостях виникає так звана наркотична залежність. При вживанні будь-яких наркотиків швидко формується психічна залежність, коли окремі люди знаходять їх дію настільки бажаною і очікуваною, що це викликає в них потребу приймати наркотик постійно. Більшість наркотиків услід за цим викликають формування важкої фізичної залежності, коли в результаті більш чи менш тривалого прийому наркотик стає частиною обміну речовин і організм уже не здатний обходитись без нього. При цьому, щоб досягти ефекту, дози потрібно весь час збільшувати, а припинення вживання наркотиків призводить до сильних больових відчуттів, настає абстиненція (так звана "ломка").

Опіум - це психоактивна речовина, яка має найдовшу історію. Опіум - це молочний сік. який отримують з головок опіумного маку. Спосіб вживання опіуму з метою отримання наркотичного сп'яніння залежить від географічних та культурних особливостей, а також традицій. В Ірані і Туреччині опіум їдять, китайці - курять, а європейці і американці вводять шляхом ін'єкцій. Зіниці очей звужуються, дихання уповільнюється, і людина ніби впадає в летаргію. На декілька годин біль і хвилювання поступається місцем щастю і блаженству, але за це почуття необхідно платити: швидко настає психологічна і фізична залежність. Найбільш частими ускладненнями хронічного зловживання опіумом є: опіумна гарячка, вірусне запалення печінки, гнійні інфекції шкіри та тканин, запалення та затвердіння вен.

Морфін - найбільш відомий алкалоїд опіуму, виділений у 1805 році. Це білий порошок кристалами, який не має запаху, його легко розпізнати за терпким смаком. Він використовується як знеболювальний засіб у медицині. Наркомани найчастіше приймають морфін шляхом ін'єкцій, щоб швидше досягнути ефекту. Найбільш розповсюдженим ефектом впливу морфіну є його пригнічуюча дія на центральну нервову систему. Симптоми вживання морфіну: звужені зіниці; важкі запори, які чергуються з проносом; а головний симптом - розвиток абстинентного синдрому при раптовому припиненні прийому.

Героїн - це напівсинтетичний похідний морфіну, вперше отриманий в 1898р. для боротьби із залежністю від морфіну. Героїн у 20-25 разів сильніший за морфін і вдвічі - у плані звикання. Це наркотик, який найшвидше викликає фізичну залежність. З цієї причини героїн не використовують у медицині. Наркомани вводять у організм шляхом ін'єкцій.

Найпоширенішою причиною смерті наркоманів є передозування. Навіть відносно невеликі дози героїну можуть стати причиною смерті внаслідок набряку легенів та шоку.

Барбітурати - це ліки, які є похідними барбітуратової кислоти, вони викликають пригнічення мозкових центрів, які контролюють вищу нервову діяльність. Барбітурати використовують для лікування безсоння й зняття напруги та невпевненості. Наркомани вживають препарати, ковтаючи їх, або шляхом ін'єкцій. Барбітуратна наркоманія з урахуванням її ефектів та наслідків більш небезпечна, ніж опіоманія. При отруєнні організму барбітуратами наркоман більше хворий психічно та емоційно збуджений, у нього порушена координація рухів та підвищена схильність до епілептичних нападів, які проявляються у фазі абстиненції.

Кокаїн - це алкалоїд, який міститься у листі рослини коки, має збуджуючу дію. При вдиханні викликає подразнення та сухість слизової оболонки носа. Тривалі вживання наркотика можуть призвести до перфорації носової перегородки: за цією ознакою кокаїномана легко пізнати. Наркомани не потрапляють у фізичну залежність, як опіомани, але психічна залежність від кокаїну виражена досить сильно. Постійне і часте вживання кокаїну викликає дуже важкі стани: параноя, марення, галюцинації,манія переслідування. Такі хворі потребують лікування у психіатра.

Крек - різновид кокаїну, який курять. Має поширення завдяки низькій ціні, він у десятки разів небезпечніший за кокаїн. Оскільки проникає у кров через легені, то надходить в мозок за лічені секунди і миттєво викликає залежність. Стан ейфорії триває всього лише 15-20 хвилин, а потім настає глибока депресія.

Амфетаміни - збуджуючі засоби, вживання яких викликає почуття бадьорості, активності, "приплив сил", але при цьому проявляються балакучість і метушливість. У стані сп'яніння розширюються зіниці очей, прискорюється серцебиття, дихання, підвищується артеріальний тиск, наявність цукру в крові, знижується апетит. Швидко формується психічна і фізична залежність від наркотика. Тривале вживання амфетаміну викликає суттєві розлади особистості, які приводять хворого до життєвого краху.

Екстазі - похідний амфетаміну, його називають - "наркотик для дискотек". Прийнявши його, можна танцювати цілу ніч, але потім настає "похмілля": втома, сонливість. У наркоманів зі стажем він вважається "легким", але, як похідний амфетаміну, він має всі негативні якості цього достатньо "важкого" наркотику.

Гашиш (анаша, план) - наркотик, вироблений з пилку квітуючих конопель, дуже поширений вид наркотиків, який курять. Безпричинний, нестримний сміх - один із зовнішніх проявів гашишного сп'яніння. Наркомани балакливі, жестикулюють у цьому стані, мислення стає беззв’язним, можуть виникати галюцинації, у стані гашишного сп'яніння кольори стають надзвичайно яскравими, звуки сприймаються голосніше, перекручується сприйняття відстані (перевернутий бінокль). При виході із стану інтоксикації збудження зменшується, з”являється слабкість, загальмованість, апатія, знижується артеріальний тиск, настає глибокий сон. При тривалому вживанні у головному мозку відбуваються судинні порушення, порушується серцевий ритм, формується атрофія печінки, ниркова недостатність, проявляються легеневі захворювання, у чоловіків знижується потенція.

При передозуванні гашишу порушується свідомість від приголомшеності до коми. Може розвитися психоз типу білої гарячки, який триває від декількох годин до декількох днів.

Маріхуана - наркотик, вироблений з коноплів, ефект якого слабший, ніж у гашишу. При курінні він потрапляє в мозок всього за декілька секунд і миттєво викликає ейфорію. Підвищення дози маріхуани провокує серйозні зміни в емоційній сфері: послаблення уваги, порушення пам'яті, некритичне ставлення до свого стану. Можуть з'являтися галюцинації, різні фобії. Мовлення наркомана незрозуміле для оточуючих. Він демонструє прояви манії переслідування, при цьому може бути небезпечним. Часто маріхуана стає поштовхом для вживання сильніших наркотиків.

ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти) - психоактивний штучний наркотик у вигляді порошку або розчину, не має кольору, смаку та запаху. Швидкість дії ЛСД залежить від способу вживання, кількості препарату та індивідуальної чутливості. Настрій змінюється, стає то піднесений, то тривожний. З'являються візуальні галюцинації, спочатку в вигляді яскравих спалахів, потім геометричних фігур, у подальшому "видіння" набувають чітких контурів і нагадують фігури фантастичних тварин, краєвиди тощо. У момент кульмінації наркомани відчувають, як вони віддаляються від свого тіла, бачать при цьому чудові картини так чітко, ніби реальні. Це може призвести до паніки і небезпеки поранити себе, іноді до суїцидних реакцій. Тривале вживання ЛСД змінює енцефалограми головного мозку, порушує пам'ять, погіршує мислення, розсіює увагу.

Ефедрон, первитин - похідні ефедрону кустарного виготовлення, які поширені у нашій країні. Дія їх нагадує дію кокаїну, але має і свої особливості. При прийомі спостерігається приплив сил і енергії, наркомани готові "на великі звершення", намагаються писати вірші, картини, щось винаходити, але все кидають, не завершивши. Психічна залежність поглиблюється формуванням фізичної залежності, коли люди змушені приймати наркотики щодня, інколи і декілька разів на день, в іншому випадку виникає надзвичайно важка абстиненція. Страждають в першу чергу мозок і нервова система, де швидко руйнується сама нервова тканина і людина може стати інвалідом. Змінюється і зовнішній вигляд хворих ефедроновою наркоманією, це виснажені люди з запалими очими і блідою шкірою. Ефедрон належить до найбільш важких наркотиків, які викликають глибокі ураження нервової системи.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Безпека життєдіяльності (в тестах, задачах). – К., 2007.

2. Гайченко В.А., Коваль Г.М. Безпека життєдіяльності людини. - К., 2002.

3. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц.. Безпека життєдіяльності. - Львів, 2000.

4. Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності. - Львів,2001.

5. Лапіп В.М. Безпека життєдіяльності людини. - Львів, 2000.

6. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. - Суми, 1999.

7. Скобло Ю.С. та ін. Безпека життєдіяльності. – К., 2003.

ЛІТЕРАТУРА ПО ТЕМАХ:

Дата добавления: 2014-01-06