Моніторинг земельних ресурсів та його значення

Моніторинг земель дістав закріплення у ст. 191 чинного ЗК. Більш конкретно його структура, завдання і зміст визна­чені у Положенні про моніторинг земель, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661.

Об'єк­том моніторингу є всі землі незалежно від форм власності на них. Залежно від мети спостереження та ступеня охоплення територій розрізняють національний (на всіх землях в межах території України), регіональний (на територіях, які характери­зуються єдністю фізико-географічних, екологічних та еконо­мічних умов), і локальний (на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів) моніторинг.

Моніторинг земель є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і становить систему спостереження за станом земельного фонду нашої країни, у тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруд­нення з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвер­нення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Моніторинг складається з систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки: стану використання земельних ділянок; процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (роз­виток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами; стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд; процесів, пов'язаних з утворен­ням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карсто­вими, кріогенними та іншими явищами; стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастиль- них матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Спостереження залежно від строку та періодичності їх про­ведення поділяються на базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель), періодичні (через рік і більше) та оперативні (фіксують поточні зміни).

Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку: виконання спеціальних зйомок і обстежень земель; виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю; оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

Інформація, одержана у процесі ведення спостережень за станом земель, узагальнюється по районах, містах, областях, АРК, а також по окремих природних комплексах і передається пунктам збору автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів та Держкомзему АРК. За результатами оцін­ки стану земельного фонду складаються звіти, прогнози та реко­мендації, які подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.

Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки передбачене створення Державної системи екологічного моні­торингу, складовою частиною якої повинен стати земельний моніторинг.

Державна система екологічного моніторингу — це інтегрована інформаційна система, що має здійснювати збирання, збере­ження та оброблення екологічної інформації з метою відомчої та комплексної оцінки та прогнозування стану природних сере­довищ, біоти* та умов життєдіяльності, вироблення обґрунто­ваних рекомендацій щодо прийняття ефективних соціальних, економічних та екологічних рішень на всіх рівнях виконавчої влади, вдосконалення відповідних законодавчих актів, а також виконання зобов'язань України за міжнародними екологічними угодами, програмами та проектами. На відміну від контролю за використанням і охороною земель, що є управлінською ді­яльністю у цій сфері, моніторинг земель передбачає збирання, узагальнення, оцінку і передачу інформації про стан земель і пов'язані з ними зміни.

Дата добавления: 2014-01-06