Завдання і повноваження прокурора у судовому розгляді справ зазначеної категорії

Основним завданням прокурора у справах про застосування примусових заходів медичного характеру є забезпечення додержання кримінального та кримінально-процесуального законодавства при розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ стосовно неосудних і обмежено осудних осіб, захист їх прав та законних інтересів.

З цією метою у кожному такому кримінальному провадженні прокурор зобов’язаний перевірити:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушена кримінальна справа;

2) чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається справа;

3) чи вчинила особа зазначене діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, чи захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання.

Дії прокурора у кримінальну провадженні щодо неосудних і обмежено осудних регламентовано статтями 36, 37, 283, 290-293 КПК України, тобто загальними положеннями кримінального процесуального законодавства.

У судовому засіданні прокурор приймає участь у допиті свідків, дослідженні доказів, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно небезпечного діяння, інших обставин що мають істотне значення для справи.

У справах стосовно неосудних осіб прокурор державного обвинувачення не підтримує, а висловлює свою думку щодо необхідності застосування примусових заходів медичного характеру, і, зокрема, їх виду, передбаченого ст. 94 КК України.

У справах щодо обмежено осудних прокурор приймає участь як державний обвинувач і виступає у судових дебатах з обвинувальною промовою.

Участь прокурора обов’язкова також у розгляді судом, справ про продовження, зміну і скасування заходів медичного характеру.

Таким чином, всі судові рішення у справах стосовно осіб, визнаних неосудними, обмежено осудними або які вчинили злочини у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання, приймаються виключно з участю прокурора.

Одним з важливих завдань прокурора у здійсненні кримінального судочинства, а у справах про застосування примусових заходів медичного характеру особливо, - це забезпечення постановлення законних і обґрунтованих судових рішень.

На практиці нерідко трапляються випадки, коли вироки, постанови (ухвали) судів першої інстанції постановляються з порушенням матеріального та процесуального закону, а тому для виправлення судових помилок прокурор повинен використовувати надане законом право на апеляційне, а можливо і касаційне оскарження.

Згідно зі ст.ст. 35-37 Закону України „Про прокуратуру” прокурор зобов’язаний своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення порушень закону, подавати апеляціїї та касаційні скарги, (згідно Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.10 – апеляційні і касаційні скарги) і приймати участь у перегляді рішень вищими судовими інстанціями.

Право прокурора на оскарження ухвали суду про застосування чи незастосування примусових заходів медичного характеру передбачено і кримінально-процесуальним законодавством (статті 392-393, 424-425, 516 КПК України).

Перегляд судових рішень можливий і у зв’язку з виявленням нових обставин (глава 34 КПК України).

Діяльність прокурора у розгляді зазначеної категорії справ регламентована також наказом Генерального прокурора України №5гн від 19.09.2005р. „Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення”, в тому числі й з цих питань (п. 10), зокрема: „Прокурорам усіх рівнів забезпечувати участь у розгляді судом справ про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру та застосування примусових заходів виховного характеру, вирішення питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у кримінальних справах, про застосування амністії. Вживати передбачених законом заходів щодо повного і об’єктивного дослідження обставин у справах такої категорії, постановлення законних рішень”.

Таким чином, у справах про застосування примусових заходів медичного характеру діяльність прокурора повинна бути спрямована на додержання вимог чинного законодавства при вирішенні питання про порушення кримінальних справ, їх розслідуванні, розгляді судами та постановленні законних і обґрунтованих рішень.

Дата добавления: 2014-01-06