Основні види навчання

Залежно від характеру організації процесу викладання і засвоєння знань, від специфіки побудови змісту навчального матеріалу, домінантних методів і засобів навчання можна виділити декілька основних видів навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване, комп'ютерне. Крім цього, застосовуються нові види навчання: пояснювально-проблемне, проблемно-програмоване, проблемно-комп'ютерне та інші.

Пояснювально-ілюстративне навчання називають традиційним. Основними методами такого навчання є розповідь, пояснення в поєднанні з наочністю. Види діяльності учнів - сприймання, запам'ятовування і відтворення навчальної інформації, яке є основним критерієм ефективності.

Пояснювально-ілюстративне навчання має низку переваг: економить час, зберігає сили вчителів та учнів, полегшує останнім розуміння складної навчальної інформації, забезпечує достатньо ефективне управління пізнавальною діяльністю учнів.

Поряд з цим пояснювально-ілюстративне навчання має суттєві вади: знання пропонуються в готовому вигляді, учні «звільняються» від необхідності самостійно і продуктивно мислити, недостатні можливості індивідуалізації та диференціації навчального процесу та інші.

Проблемне навчання передбачає самостійне оволодіння знаннями у процесі вирішення пізнавальних проблем, розвиток самостійного мислення і пізнавальної активності учнів. В основі технології проблемного навчання - чіткі алгоритми, що містять послідовність взаємопов'язаних етапів:

· створення проблемної ситуації;

· аналіз проблемної ситуації, пошук нових елементів знань різними способами (висунення гіпотез);

· розв'язування проблеми і перевірка одержаних результатів,

· зіставлення їх з робочою гіпотезою;

· систематизація й узагальнення здобутих знань та вмінь.

Проблемний вид навчання має низку переваг: забезпечує самостійне здобуття знань, формування інтересу до пізнавальної діяльності, сприяє розвитку продуктивного мислення.

Серед вад проблемного виду навчання можна назвати такі: великі витрати часу, недостатня ефективність для формування практичних умінь і навичок, слабка ефективність при засвоєнні нового матеріалу, коли самостійний пошук недоступний для учнів.

У програмованому навчанні домінують алгоритмічні процеси. Алгоритм – це вказівка, що визначає коло операцій, які слід послідовно виконувати з метою розв’язання поставлених завдань. Тобто при програмованому навчанні передача змісту навчального матеріалу здійснюється невеликими, логічно завершеними частинами. Часто навчальну інформацію учні отримують не від вчителя, а з програмованого посібника або з комп'ютера.

Основна мета програмованого навчання - удосконалити управління навчальним процесом.

Застосування цього виду забезпечує контроль за кожним кроком просування учня на шляху пізнання. Завдяки цьому йому надається своєчасна допомога, підтримується інтерес.

Особливостями програмованого навчання є:

1. Навчальний матеріал поділено на окремі частини (дози).

2. Навчальний процес передбачає послідовні кроки, які містять формування знання і мислитель ні дії з їх засвоєння.

3. Кожний крок завершується контролем (запитання, завдання та ін.).

4. При правильному виконанні контрольних завдань учень одержує нову дозу матеріалу і виконує наступний крок навчання.

5. За умови неправильної відповіді учень одержує допомогу і додаткові пояснення.

6. Кожний учень працює самостійно і оволодіває навчальним матеріалом в індивідуальному темпі.

7. Результати виконання контрольних завдань фіксуються, вони стають відомими для учнів і педагогів.

8. Педагог є організатором і помічником, консультантом.

9. Широко застосовуються специфічні засоби навчання (програмовані посібники, тренажери, контролюючі і навчальні машини).

Позитивним у програмованому навчанні є: легке засвоєння дрібних доз; забезпечення оперативного контролю за процесом засвоєння знань; логічна послідовність у засвоєнні знань; можливість працювати в оптимальному темпі і здійснювати самоконтроль; можливість індивідуалізувати навчання.

Недоліки програмованого навчання: не всякий матеріал піддається поетапній обробці; обмежується розумовий розвиток учня репродуктивними операціями; наявний дефіцит емоцій і спілкування в навчанні.

Комп’ютерне навчання – така система навчання, в якій одним із технічних засобів виступає комп’ютер. Можливості комп'ютерного навчання великі. Це, зокрема, подача інформації, управління ходом навчання, контроль і корекція результатів, виконання тренувальних вправ, накопичення даних про розвиток навчального процесу.

Є три основні напрями ефективного використання комп’ютера:

1. підвищення успішності учнів;

2. розвиток загальних когнітивних здібностей (самостійно мислити, володіти комунікативними навичками);

3. автоматизоване тестування, оцінка й управління педагогічним процесом.

В основі комп'ютерного навчання - створення навчальних програм, виділення алгоритмів, системи послідовних дій, які необхідні для повноцінного засвоєння знань і вмінь.

Комп’ютеризація освіти спричиняє зміни у співвідношенні різних організаційних форм навчальної діяльності, зокрема, збільшується частка самостійної, індивідуальної та групової роботи; розширюється обсяг практичних і лабораторних робіт, насамперед пошукового та дослідницького характеру, зростає роль і значення поза аудиторних занять.

Дата добавления: 2014-01-06