Середньорічна вартість ОФ

Оборотні виробничі фонди — це предмети праці короткострокового використання, які повністю або частково втрачають натурально-речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.

Основні фонди – це засоби праці довгострокового використання, які зберігають свою натуральну форму і частинами переносять свою вартість на вартість вироблюваної продукції (в міру спрацювання).

Виробничі фонди – це засоби виробництва, які використовуються у виробничому процесі і, які мають вартість.

Отже, засоби вир-ва не можна ототожнювати з виробничими фондами. По-перше, елементи засобів виробництва стають вир. фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди, на відміну від засобів вир-ва є виключно вартісною економічною категорією.

Всі малоцінні та швидкозношувані засоби праці прийнято включати до складу оборотних фондів підприємства.

2. Екон. сутність осн. фондів, їх елементний склад та структура

У залежності від участі у виробничому процесі основні фонди під­приємства поділяються на дві групи: основні виробничі фонди; осно­вні фонди невиробничого призначення (рис.2).

У процесі виробництва окремі елементи основних виробничих фондів відіграють неоднакову роль, а тому їх поділяють на активні та пасивні.

- перед.пристрої (електромережі, сигналізація, система зв'язку, водопроводи);

- силові машини та устаткування (підйомні крани, транспорте­ри, механізми та ін.);

- транспортні засоби (рухомий склад, тягачі, платформи, вагони тощо);

- інструменти, термін використання яких більший від одного року);

- виробничий інвентар (відра, бідони, шафи для зберігання продукції та ін.);

- господ.інвентар (меблі, офісне устаткування, факси, телефони, комп'ютери тощо);

- робоча і продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

- капітальні витрати на поліпшення та рекультивацію земель;

- інші основні виробничі фонди.

5. Залежно від джерела функціонування:

-внесені до статутного фонду його засновниками;

-придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів;

-придбані за рахунок довгострокових кредитів;

-безкоштовно отримані.

3. Показники використання основних фондів

Відтворення та використання основних фондів підприємства характеризується сис­темою показників, які поділяють на три групи:

1) показники, які хар-ть оснащеність підприємства основни­ми фондами;

2) показники, які хар-ть еф-сть викорис­тання ОВФ підприємства.

3) показники, які ха­р-ть відтворення основних фондів, тобто їх рух.

Показники:

1) середньорічна вартість ОФ: Фсер=Фпр+Фвв*Твв/12 – Фвив*Твив/12

2) вартість ОФ на кінець року: Фкр=Фпр+Фвв-Фвив

3) фондоозброєність праці:

Фозбр=Фсер/Чп

4) механоозброєність праці:

Мозбр=Ф(а)/Чр

5) фондовіддача:

Фвідд=Q/Фсер

6) фондомісткість продукції:

Фм=Фсер/ Q

7) рентабельність ОФ:

Роф=Пр/Фсер

8) коефіцієнт оновлення (введення):

Квв=Фвв/Фкр

9)коефіцієнт виведення:

Квив=Фвив/Фпр

10)коефіцієнт інтенсивності оновлення:

Кінт = ОФввед/ОФвив

11)коефіцієнт економічного спрацювання:

Кек.спрац.=Ар/Фсер

12) вплив інтенсивного фактору на ефективність вир-ва:

Δ Qінт=(Фвідд.^зв-Фвідд.^б)*Фсер.^зв

13) вплив екстенсивного фактору на ефективність вир-ва:

Δ Qекст=(Фсер.^зв – Фсер.^б)*Фвідд.^б

4. Форми обліку та методи оцінки основних фондів

Облік основних виробничих фондів підприємства здійснюється 2-ма шляхами:

- у натуральному вираженні - потрібен для визначення техн.складу основних фондів, виробничих потужностей під-ва, ступеня використання обладнання;

- у вартісному (грошовому) вираженні - для ви­значення заг.обсягу ОФ, їхньої динаміки і стр-ри, розрахунку екон.показників госп.діяльності підприємства.

Облік ОФ у вартісному вираженні називають оцінкою ОФ. Оцінка ОФ – грошовий вираз вартості ОФ.

У залежності від виду оцінки розрізняють наступні види вартості ОФ:

1)первісна вартість –факт.вартість ОФ на момент придбання чи введення в дію:

Фперв=Ф придб+Фдост+Фдост+Фін,

Де: Фпридб – ціна придбання устаткування; Фдост – трансп.витрати на доставку.

2) відновлена вартість - вартість від­творення ОФ за сучасних умов вир-ва. Враховує ті самі ви­трати, що й перв.вартість, але за сучасними цінами (цінові зміни та інфляц. процеси). Дає змогу порівняти вартість ОФ, уведених в експлуатацію у різні роки:

Фвідн=Фперв*і,

де: і – індекс зміни ціни (показник індексації ОФ).

3) залишкова вартість - характеризує реальну вартість основних фондів, яка ще не перенесена на вартість виготовленої продукції:

Фзал=Фперв-Фзн

4) ліквідаційна вартість – вартість ОФ,яку під-во очікує отримати від їх ліквідації (продажу) по закінченню терміну корисного використання за мінусом витрат, що пов'язані з процесом їх ліквідації.

5) амортизована на вартість – вартість спрацювання ОФ:

Фам=Фперв-Флікв

6) Балансова вартість - вартість на початок розрахункового року:

Фбал= Фпр+Фвв+Фкап.р+Фрек-Фвив-Аб

5. Спрацювання та форми відтворення ОФ. Методи нарахування амортизації

У процесі експлуатації ОФ старіють та зношуються (рис.2).

Види зносу ОФ

Рис. 2.Види зносу ОФ та форми його усунення

Фізичний знос настає під впливом дії навкол.середовища та експлуатаційних навантажень і призводить до втрати техніко-експлуатацйних характеристик ОФ.

Моральний знос – процес знецінення ОЗ до настання повного фіз.зносу під впливом НТП. Ступінь морального старіння визначають за допомогою коеф. морального зносу:

Кмор.зносу=1-С1/С0 * П0/П1

де С0,С1- повна вартість відповідно застосовуваних та нових ОФ;

П0, П1 – продуктивність застосовуваних і нових ОФ.

Якщо Кмор.зносу >або = 1, то ОФ є морально застарілими.

У процесі експлуатації ОФ накопичуються кошти для їх відшкодування. Ці кошти утворюють амортизаційний фонд підприємства.

Дата добавления: 2014-01-06