Туристсько-краєзнавчі експедиції в системі роботи краєзнавчого міського, шкільного музею

Музей – це науково-дослідницька і науково-освітня установа, яка виконує на основі музейних предметів функції документування, освіти і виховання. Різновидністю громадських музеїв є шкільні музеї та музеї в позашкільних установах. Особливістю шкільних музеїв та музеїв позашкільних установ є те, що вини комплектуються, створюють експозиції і використовують їх відповідно до навчально-педагогічних і виховних завдань школи або позашкільного закладу.

Робота туристсько-краєзнавчих експедицій може бути тісно пов’язана з роботою шкільного музею (музею в позашкільному закладі) як поповнювач експозиційних та документальних фондів. Якщо робота організована правильно, тоді музей може поповнювати свої фонди досить цікавою і, навіть, цінною інформацією із року в рік. Ті музеї, які мають тісну співпрацю з експедиційними групами, що працюють над конкретними темами, завданнями музею, мають досить широкі фонди, серйозні, ґрунтовні експозиції, багато історичних та культурних експонатів-реліквій, що надає їм право виборювати звання „народних музеїв”.

У шкільній практиці та в практиці роботи позашкільних закладів склалися різноманітні форми використання музейних експозиції і фондових матеріалів, що були добуті в туристсько-краєзнавчих експедиціях, на уроках та заняттях:

- розробка, організація і проведення в музеї уроків, занять та навчальних екскурсій;

- використання вчителем музейних предметів і експонатів як наочних посібників на уроках та заняттях;

- організація бесід та рольових ігор по темам експозицій;

- підготовка доповідей і повідомлень учнів з матеріалів екскурсії на уроках та заняттях;

- написання творів, пов’язаних з одержанням вражень від експозиції в музеї;

- організація шкільних факультативів та занять за наскрізними програмами.

Під час організації спільної роботи музею та експедиційних груп слід дотримуватися продуманої системи планування. Перший етап – перспективне планування, яке передбачає розгортання пошукової, дослідницької роботи і показ її наступності. Другий етап включає складання річного плану, в якому визначаються мета і конкретні завдання пошуково-краєзнавчої роботи. На третьому етапі намічаються і розробляються плани експедицій (район пошуку або дослідження, обсяг пошуку або дослідження, планується маршрут, засоби пересування, кількість днів та учасників тощо). Четвертий етап включає доопрацювання та оформлення отриманих результатів (створення експозицій, розробка екскурсій, створення виставок, фотоальбомів тощо).

Організація тематичних пошукових та дослідницьких експедицій значною мірою залежить від напряму пошуку і профілю музею. Орієнтовними можуть бути напрями руху учнівської молоді: „Моя земля – земля моїх батьків”, „Рідна мова – пісня солов’їна”, „Мій край – моя історія жива”, „Роде наш красний”, „Краса і біль України”, „Україна вишивана”, „Струни серця”, „Кришталеві джерела”, „Колосок пам’яті”, „Історія міст і сіл України”, „100 чудес України”, „Шляхами земляків – героїв”, „Пам’ять”, „Мальовнича України” та інших.

3. Організація та проведення туристсько – краєзнавчих експедицій з учнівською та студентською молоддю

Дата добавления: 2014-01-07