КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Навчально-методичного комплексу
ДОДАТОК ДО Планування багатоденних походів, організаційні питання. Багатоденні походи плануються відповідно до навчально-виховної програми гуртка або класу. Перший багатоденний похід в навчальному році планують восени, намагаючись провести його в теплі дні ранньої осені або „бабиного літа”, і тільки для тих груп, які займаються в гуртку туристично-краєзнавчого напрямку не перший рік. Зимові багатоденні походи плануються тільки з дітьми старшого шкільного віку і так, щоб застати якомога більш сприятливі умови для лижних походів. Весною багатоденні походи слід планувати тоді, коли стає тепліше і сухіше на дорогах, в лісі, на луках, тобто кінець квітня – травень. Такий похід можна планувати з дітьми середнього та старшого шкільного віку. Найсприятливіший час для планування і проведення багатоденних походів – літо. Такі походи можна планувати для вихованців першого року навчання в гуртках туристсько-краєзнавчого напрямку. Для дітей другого та третього року навчання можна планувати літній категорійний похід. Багатоденні походи зі школярами проводяться тільки за згодою батьків дітей, тому необхідно проводити батьківські збори гуртка або класу, на яких питання маршрутів походів, їх планування, підготовка та проведення обговорюється з батьками. План проведення багатоденних походів, підготовчі та звітні заходи повинні узгоджуватись з адміністрацією навчального закладу. навчальної дисципліни
ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОЇ РОБОТИ
ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС
Напрямок: 0102. Педагогічна освіта
Спеціальність: 7.01020101„Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура”
Спеціалізація: „Методика спортивно-масової роботи, туристична робота”
Кролевець 2013 7. Конспекти лекцій Лекція № 1 Тема: Туристична діяльність в системі навчально-виховної роботи школи, позашкільного закладу. План: 1. Мета та завдання курсу „Організація туристичної роботи”. 2. Туризм і краєзнавство. 3. Структура туризму. Спортивний туризм. 4. Туристсько – краєзнавча діяльність в шкільній та позашкільній системі: - Суть, завдання, педагогічні принципи краєзнавчо-туристичної роботи в школі та позашкільному закладі. - Виховання через туризм. - Нормативна база щодо організації та проведення туристичної діяльності. - Зміст, форми і методи туристсько – краєзнавчої діяльності учнів.
Література Основна: 1. Гонопольський В.І., Безносіков Є.Я., Булатов В.Г. „Туризм и спортивное ориентирование”, М. „Физкультура и спорт”, 1987. 2. Грабовський Ю.А., Скалій О.В., Скалій Т.В. „Спортивний туризм”, Тернопіль, Навчальна книга, 2008 р. 3. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристична робота,Київ, „Вища школа”, 1995. 4. Курілова В.І. „Туризм”, М. „Просвещение”, 1988. 5. Усков О.С. „Практика туристських путешествий”, Санкт-Перербург, „Геос”, 1999.
Додаткова: 1. Остапець О.А. „Педагогика туристско-краеведческой работы в школе», М. 1985. 2. Руссо Ж.-Ж. Избранные сочинения, М. 1951, Т.1., с. 621.
1. Мета та завдання курсу „Організація туристичної роботи”. Туризм – це діяльність, що поєднує подорож та пізнання довкілля. В цьому плані доцільно говорити про туристично-краєзнавчу діяльність, визначення якої дав О.О.Остапець: „Туристично-краєзнавча діяльність є комплексним засобом гармонійного розвитку дітей та юнацтва, що полягає в активному пізнанні і доступному покращенні навколишнього середовища і самих себе в процесі туристичних подорожей”. Багатство змісту, різноманітні форми і методи краєзнавчо-туристичної роботи переконують у тому, що будь-який із краєзнавчих напрямів має необмежені можливості для патріотичного, історико-інтернаціонального, естетичного, екологічного та фізичного виховання підлітків. Найгострішою соціальною проблемою, що постає наразі перед державою, є проблема збереження духовного та фізичного здоров’я дітей та молоді. Туризм – складова частина фізичної культури в Україні. Все більше уваги приділяється вихованню у дітей любові до рідної землі, до природи. А туризм – це гармонійне поєднання в задоволенні у дітей потреби в активному відпочинку, в досягненні спортивних результатів та єднанні з природою. В зв’язку з цим краєзнавчо-туристична підготовка студентів є одним з найважливіших завдань педагогічного ВНЗ. Вона обумовлена як професійними вимогами – необхідністю формування у майбутніх учителів організаційно-методичних навичок по залученню підростаючого покоління до природи, невичерпної скарбниці свого народу, так і необхідністю розв’язання проблем сьогодення, які пов’язані з навчанням і вихованням школярів. Перспективи розвитку туризму та краєзнавства потребує спеціалістів, які спроможні вирішувати проблеми використання його з навчально-виховною і профілактичною метою в навчальному процесі, знати принципи організації туристичної роботи. Вивчення дисципліни “Організація туристичної роботи” в навчальному процесі для студентів педагогічного університету, спеціальності “Фізична культура” є закріпленням знань, вмінь та навичок, які були набуті у процесі вивчення навчальної дисципліни “Теорія і методика викладання туризму”, та поглиблене вивчення організаційної сторони питання. Дисципліна „Організація туристичної роботи” дає змогу перевірити свої здібності, закріпити та поглибити знання з методики організації туристичної роботи з дітьми в школі та позашкільних закладах. Вивчення і засвоєння дисципліни сприяє підвищенню рівня фахової підготовки як організаторів туристичної роботи, фізичної підготовки, розширенню спортивного досвіду, усуненню недоліків в технічній, тактичній психологічній та фізичній підготовках на підставі аналізу особистих результатів, розвиває бережливе ставлення до природи та бажання навчати цьому дітей. Метою викладання дисципліни є підготовка студентської молоді до активної організаційної туристичної роботи в школі та позашкільних закладах. Завданнями вивчення навчальної дисципліни є: - забезпечення студентів знаннями теорії і практики організації та проведення туристичної роботи з учнями шкіл та позашкільних закладів; - надання знань з техніки безпеки під час проведення туристичних заходів різного рівня та ступеня складності; - навчання студентів роботі з дітьми та дорослим населенням з питань пропаганди туризму, як засобу всебічного та гармонійного розвитку підростаючого покоління. Туризм за своїм місцем у системі підготовки спеціалістів з фізичної культури та спорту а також питань організації туристичної роботи, пов’язаний з трьома групами навчальних і наукових дисциплін. Першу групу складають фундаментальні науки, на яких базується дисципліна „Організація туристичної роботи”, вона використовує їх теоретичні досягнення, відомості про фактори середовища, з якими взаємодіє організм людини в туристичних походах, на змаганнях, зльотах, оздоровчих прогулянках тощо. До таких дисциплін відносяться: біологія, фізіологія людини, хімія, фізика. Другу групу складають навчальні та наукові дисципліни, які взаємодіють з дисципліною „Організація туристичної роботи” таким чином, що вони взаємно збагачують чи доповнюють одна одну. В цьому плані дисципліна „Організація туристичної роботи” тісно пов’язана за анатомією, біохімією, біомеханікою, гігієною та психологією. Третю групу дисциплін, я якими пов’язана дисципліна „Організація туристичної роботи”, складають ті з них, які використовують її наукові досягнення та методики дослідження в своїх цілях. До них відносяться теорія та методика фізичної культури, педагогіка, спортивно-педагогічні дисципліни, спортивна медицина, лікувальна фізична культура. Зміст програми курсу „Організація туристичної роботи” включає наступні розділи: - організація туристичної роботи в школі, позашкільних закладах; - організація і проведення походів вихідного дня; - організація і проведення багатоденних походів; - організація і проведення екскурсій з учнівською та студентською молоддю; - організація і проведення краєзнавчих експедицій; - організація і проведення змагань з видів туризму; - організація і проведення змагань зі спортивного орієнтування; - організація і проведення туристичних зльотів; - документація по туристсько-краєзнавчій роботі; Аналіз стану і рівня організації навчально-виховної роботи у школах дає змогу зробити висновок про те, що потребує розв’язання проблема підготовки (перепідготовки) педагогічних кадрів школи з конкретних напрямів туристично-краєзнавчої роботи. Цю проблему можна подолати за допомогою вивчення дисципліни „Організація туристичної роботи”.
2. Туризм і краєзнавство. Туризм – це один із видів активного відпочинку, що здійснюється в процесі подорожі у вільних від трудової діяльності час, протягом якої відбувається духовний, культурний, соціальний розвиток особистості та задоволення її рекреаційних потреб (оскільки він поєднує різні види рекреаційної діяльності: оздоровлення, пізнання, відновлення виробничих сил), і є складовою частиною охорони здоров’я та фізичної культури. До туристів відносять усіх осіб, які тимчасово й добровільно змінили місце проживання на термін більше 24 годин з будь-якою метою, крім діяльності, що оплачується в місці тимчасового проживання. Краєзнавство – пошук, обґрунтування і розкриття сукупності особливостей, зосередженій на певній території, відтворення комплексної генетичної картини життя території у природно-історичному і соціально-економічному відношеннях. Краєзнавство має неоціненне значення для міцного засвоєння учнями основ наук; розширює і поглиблює знання, сприяє розвитку в них творчих здібностей, допитливості, активно формує світогляд. Краєзнавство - могутній засіб патріотичного, інтернаціонального, морального, трудового виховання підростаючого покоління. Краєзнавчу роботу потрібно проводити планово дотримуючись наступності. Корисно при цьому підтримувати зв’язки в відповідними установами та організаціями, поєднувати комплексні дослідження з докладними вивченням окремих питань. Краєзнавчий матеріал органічно входить до всіх навчальних предметів. Зокрема, в нову програму з географії введено курс „Рідний край”.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 364; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |