Дискурсивна структура міжнародної економічної системи

Існує диференціація економічних систем, що сформувались і діють у різних розвинутих країнах. Зокрема розрізняють:

• рейнську модель капіталізму, яка відображає особливості соціально спрямованої економіки Німеччини, Франції, країн Бенілюксу, Італії;

• скандинавську модель економіки, що характеризує господарську структуру групи північноєвропейських країн (Швеція, Фінляндія, Данія, Норвегія);

• середземноморську модель, специфічні риси якої відображають південноєвропейські країни (Греція, Іспанія, Португалія);

• "острівну" модель, у якій втілюються особливості острівних країн Європи (Велика Британія, Ірландія, Ісландія), що визначаються своєрідністю як процесу економічного розвитку, так і застосо­вуваними механізмами здійснення економічної політики.

Відмітні властивості притаманні економіці США — з огляду на її ве­личезний потенціал, високий технологічний рівень, лібералізовану сис­тему управління й регулювання, вирішальний вплив на перебіг світових господарських процесів тощо.

Виділяють також англосаксонську та німецько-японську економічні моделі (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Англосаксонська та німецько-японська моделі

Xарактеристики англосаксонської моделі	Характеристики німецько-японської моделі
акціонерна економіка досягнення короткострокових цілей вільна конкуренція схильність до ризиків індивідуальна відповідальність за майбутнє	економіка партнерства, досягнення довгострокового зростання гармонізація інтересів солідарність при вирішенні проблем майбутнього

Ставши на шлях реформ, окремі постсоціалістичні країни вибрали модель шокової терапії, інші пішли курсом поступових соціально-еко­номічних перетворень, що дістали назви градуалізм (від англ. gradual — поступовий, послідовний).

• Шокова терапія орієнтується на здійснення радикальних реформ у стислі терміни, що вимагає, як правило, наявності відповідного соціального консенсусу в суспільстві, тобто згоди його основних верств на проведення непопулярних і болісних заходів. Ключовими елементами шокової терапії є лібералізація економіки та макроеко-номічна стабілізація з подальшим забезпеченням відповідних інсти-туційних змін.

• Градуалізм віддає перевагу створенню інституційних передумов ринкової економіки з одночасним поступовим формуванням її гли­бинних, сутнісних основ (приватна власність, вільне ціноутворення, конкуренція тощо).

Політекономія економічного зростання країн, що розвиваються, ба­зується на таких основних принципах:

• тотальна трансформація економіки і всього суспільства;

• ринкова стратегія як основа економічних перетворень;

• експортно орієнтована концепція національної економіки;

• імпорт капіталу і технологій з індустріальних держав;

• поліпшення власних умов для міжнародної торгівлі terms of trade), для доступу на світові фінансові ринки;

• регулювання демографічних процесів.

Підкреслимо ще раз: вирішальна роль у створенні необхідної кри­тичної маси певних соціально-економічних зрушень у світі, що роз­вивається, належить людському капіталу (Ноmо clausus) — Його бажан­ню, вмінню і здатності здійснювати модернізацію економіки і сус­пільства.

Таким чином, економічний дискурс на початку третього тисячоліття являє собою надзвичайно складну сукупність різнорівневих та ієрархічних структур (мега-, мета-, макро-, мікро-). Його субстанційний монізм, нау­кову гомогенність детермінують такі економічні константи, як праця, ви­робництво, вартість (цінність) та багатство, що пронизують усі рівні й фази глобальної економіки та універсального, загального економічного знання. Водночас науковий поліморфізм економічного дискурсу визна­чається функціонуванням в одній глобальній системі різноякісних за своєю зрілістю підсистем (си­нергізм, транзитивізм, дивелопмен-талізм). Синергійна підсистема вбирає в себе економічні відноси­ни індустріально розвинутих країн. Терміном "транзитивізм" охоплю­ються складні й суперечливі гос­подарські зв'язки, що формуються в перехідних від плану до ринку економіках. Дивелопменталізм ін­тегрує величезну й доволі строкату сукупність країн, що розвивають­ся, Азії, Африки та Латинської Америки.

Економічний дискурс на по­чатку третього тисячоліття постає як складна сукупність різнорівне­вих ієрархічних структур, пред­ставлена на рис. 1.3.

Головне завдання мегарівня — пошук шляхів і способів розв'язання головної, глобальної суперечності між зростаючою кількістю населення планети і скорочуваністю природних ресурсів та джерел економічного розвитку, визначення загальнопланетарних (а в перспективі — кос­мічних) параметрів та індикаторів загальної економічної еволюції.

Економічна метапарадигма характеризується вищим рівнем струк­турованості, диференційованості. її спільність базується, з одного бо­ку, на кількісних критеріях, тобто на охопленні великих сукупностей держав та їхніх економік, з іншого — на якісних показниках, що відоб­ражають близькість, спорідненість економік насамперед із погляду рівнів їхнього господарського, соціального, техніко-технологічного розвитку.

Література

1. Баскакова М. Японская экономическая модель // МЭ и МО. 2004. № 1.

2. Веклер В. А. Герменевтика: Принципы и процесс толкования Библии. 8спашп-Ьиг§, 1995.

3. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна // За ред. А. С. Гальчинсь­кого, С. В. Льовочкіна, В. П. Семиноженка. Київ, 2004.

4. Ільченко О. М. Дискурс як структура і процес та дослідження етикету англо­мовного наукового дискурсу // Наука і сучасність. Київ, 2000. Вип. 2, ч. 1.

5. Козловски П. Общество и государство: неизбежный дуализм / Пер. с нем. Москва, 1998.

6. Колодко Г. В. От шока к терапии: Политическая экономия постсоциалистичес­ких преобразований / Пер. с польск. Москва, 2000.

7. Луков В. А. О дискурсе, "дискурсе" и методологических проблемах исследова­ния социального развития // Дискурс. Москва, 2000. Вып. 1: Социологическая студия.

8. Маляров О. Эволюция индийской экономической мысли // Общество и эко­номика. 2004. № 1.

9. Мировая экономика: Экономика зарубежных стран / Под ред. В. П. Колесо­ва, М. Н. Осьмовой. Москва, 2001.

10. Ойкен В. Основы национальной экономики / Пер. с нем. Москва, 1996.

11. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней / Пер. с итал. СПб., 1997. Т. 4.

12. Туган-Барановский М. М. Очерки из новейшей истории политической эконо­мии и социализма. СПб., 1905.

13. Фуко М. Археология знания / Пер. с франц. Киев, 1996.

Дата добавления: 2014-01-07