Лекція 4. З державою Русь вже починають рахуватися

З державою Русь вже починають рахуватися. З другої половини XI століття в Русі спостерігається період роздроблення – удільна роздробленість.

Князівська династія вважалася власником цієї території – вотчина Рюриковичів. Удільна роздробленість – не особливість давньоруської держави. Чому? Рюриковичі володіють територією. Коли є сини, то треба ділити територію між синами. Закону про наслідуваність престолу не було. Воля великого князя – вирішальна. Коли три сини, два сина вбиті, залишається один. Який перемагає, той і залишається.

Ярослав поділив свою територію між нащадками, але князем київським може бути лише один. Тому Ярослав вирішив поділити владу між синами таким чином: Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігівське князівство, Всеволод – Переяславське князівство. 1068 році кияни вигнали Ізяслава, в Київ прийшов Святослав, а в Переяслав – Всеволод. Тобто можливо існувала певна система наслідування престолу. Але кожен з цих князів має своїх дітей. Хто старший: син старшого князя, чи його молодший брат? Кожен князь, який контролював певну територію, починає поділяти своє князівство на уділи, роздає їх своїм синам, стають місцевими князями. На певному етапі він розуміє, що економічно місцеве князівство нічим не поступається Київському – може жити і сам нормально, навіщо бути залежним від центру? Поступово всі найбільші князівства перетворюються на напівнезалежні держави. Звісно, політичний, релігійний центр – Київ, але князі ставали самостійнішими.

Боротьба за київський престол. Спочатку вигнали Ізяслава, вмер Святослав… Тільки Володимиру Мономаху – сину Всеволода – останній князь, якому вдалося контролювати територію київської держави. Спроб вигнати його не було. Після нього вся держава почала розсипатися. Долгорукий тричі захоплював Київ, його вотчина – володимиро-суздальське князівство, але думав про те, як захопити київ.

Спроби князів домовитись. Любецький зїзд 1097 року. Зібралися князів і вирішили, що кожен буде тримати свою вотчину.

З середини XII до середини XIII століття майже 50 разів змінювалася влада в Києві, 25 князів брали участь у цій боротьбі. Син Долгорукого А.Боголюбський зруйнував Київ1169 року. Не залишився сидіти в Києві, а посадив намісника. Це призвело з др половини XII століття до занепаду київської держави. Зовнішні чинники. Стосунки між Руссю і кочовиками, степом.

915 рік перша згадка про печенігів, тюркський народ, кочовики зі сходу, контролювали пн причорноморя, в 972 році завалили Святослава. 920 рік перше військове зіткнення печенігів з руськими князями. Ярослав в 1036 році розбив печенігів під Києвом, як дуже серйозна військова загроза перестали існувати. В честь цього збудував Софію Ярослав. Нікітенко вважає, що не Ярослав заснував Софію, а Володимир, Ярослав просто закінчив будування.

Потім сюди прийшли половці – 1061 рік – поразка в Переяславі, потім в 1068 річка Альта, поразка руських князів. Але з кочовиками були і торговельні операції.

Історики вивчають що було, а не що могло бути. Але скоріш за все ця держава розпалася б на певну кількість незалежних держав. На території України – чернігівське і галицько-волинське, на тер Росії – володимиро-суздальське, де пізніше виникло московське царство. Остання крапка в історії давньоруської держави поставлена монголами

Монгольський етнос. монголо-татари – тавтологія. На початку 13 століття 1206 рік кім чін зміг обєднати навколо себе певні території і на куралтаї його проголосили великим ханом – чинхісханом. Їх основне ядро – територія сучасної монголії, завойовують частину китаю, японців не взяли, бо шторм завадив, знищивши флот монголів. 219-221 роки завоювали середню азію. Коли зустріли половців, розбили їх. Половці прибігли до київських князів просити допомоги. 1223 рік на річці калка монголи знищили руське військо. Після того монголи не ставили собі завдання когось завойовувати. Але після смерті чингісхана починають думати про просування на захід. Батий. 236 рік підійшли до волги, ліквідували волзьку булгарію. В 237-238 році монголи повністю захопили північну русь. 239-240 рік захопили русь остаточно. Вони захопили київ і пішли на захід. В києві тоді сидів намісник данила галицького. В 242 році монголи повертаються з адріатичного узбережжя, щоб обрати великого хана. Погодін, теорія. Монголи знищили все населення на тер україни. І тільки після монголів сюди з карпат прийшли українці і заселили Україну.

Золода орда – поволжя, зах сибір, частина Індостану, але тер київської держави до складу не увійшли, просто підконтрольні, федерати. Золота орда – не дика штука, як ми сприймаємо. Орда – це ставка. Золота орда – ставка великого хана, багата, прикрашена дорогоцінностями.

Тепер від золотоордиського хана залежало право князя на володіння своїм князівством. Всі князі мали отримати добро в хана, їздили до орди за ярликом. В середині 13 ст припинила існування давньоруська держава. В рос історіографії домінувала думка, що давньоруська держава – це не праукр а російська держава, і після того державницький цент переноситься на північ. В 17 столітті до цієї держави приєдналося укр населення, яке давно було відірвано від старшого брата

Грушевський – володимиро-сузд князівство – окрема історія окремої держави. Після києва розвиток укр народу відбувається в галицько-волинській державі.

Теорія єдиної давньоруської народності. В давньоруській державі не існувало ні білоруськогоґ. Ні укр, оні рос народу, а потім ці народи формуються із розпадом цієї держави: спочатку росія, потім укр і біл. Була єдина давньоруська мова. Заперечення: єдиної давньоурської мови не існувало, лише церковнословсянська, на якій писали книжки. Основна маса населення розмовляла своїми діалектами. Була єдина давньруська культура. Заперечення. Якщо церкви однакові, архітектура, іконопис однакові – так. Висока культура (князів) однакова. Низька культура (селянство) – відрізнялася культура. Єдиної давньоруської народності НЕ існувало, судячи з усього.

Галицько-волинська держава виникла 1199 році. Волинське князівство (тут сиділа старша гілка мономаховичів), галичину захопили правнуки Ярослава – ізгої. Ізгой – людина, яка втрачає звязки зі своїм середовищем (класом). Ізгоєм можна стати добровільно, або ж примусово.

Проблеми в галицькому князівстві – сильна боярська опозиція. Коханку ярослава осмомисла бояри спалили. 1187 році помирає Осмомисл, а коли вже вмер його законний син 1199 році Роман Мстислававич, волинський князь, приєднав до себе, утворення галицько-волинського князвства. В 205 році роман загинув, залишилися два малолітні сини. Мати їх оберігала, щоб вони хоча б вижили. Але коли данило став дорослим, він зміг виграти боротьбу за владу. Але якраз в цей час прийшли монголи. Не наважився на відкрите протистояння. 245 році данило змушений їхати до хана, щоб отримати ярлик на своє князівство. Залежність данила від орди була невеликою. У разі потреби просто треба було виставляти військо. Тому золотоординське іго – певне перебільшення. Данило від залежності від хана мала певні плюси. Литовське князівство, поляки, угорці – конкуренти, тепер за данилом стояла орда. Напасти на данила було б самогубством. В 1245 році битва під ярославом данило зміг ліквідувати будь-які подальші претензії угорців на галицьий престол.

Але на певному етапі данило вирішив, що він хоче бути незалежним. Але відкрито виступити проти монголів він не міг. Шукати союзника. 1246 рік переписка данила з римським папою про спробу домовитись про організацію хрестового походу проти монголів. Папа сподівався, що держава данила підпорядкується до риму після допомоги. На певному моменті данило зрозумів, що папа не може організувати хрестовий похід. Папа у 1253 році коронував данила. Папа прислав корону і регалії і данило став королем. Данило вирішив боротися з монголами своїми силами. Почав укріплювати міста. Монголи це побачили. 1258-59 роки прийшло в гості до данила військо і запропонувало зруйнувати укріплення всіх міст, він це зробив. Через кілька років після того данило помер. Його сини, онуки були пересічними людьми. На середину 14 століття ця держава має дуже серйозних конкурентів – угорці, поляки, литовці. 1324 рік загинули Андрій і Лев – два брати, нащадки данила. В них не було спадкоємців чоловіків. Довелося брати своїх племінників, їх сестра була одружена за польским князем. Болеслав тройтевіч – навівполяк напівруський. Але легально. До 1340 року був галицьим князем під іменем Юрій Болеслав. В 1340 році його отруїли (травонули). Знов немає чоловіків-спадкоємців. Фактично держава розпалася на дві частини: волинь запросило родича Андрія і Льва литовського князя Любарта – перейшла під владу литовців, спокійно. Любарт спробував взяти галичину, але польський король казимір пішов своїм військом на галичину. З часом їм це вдалося – галичина потрапляє під владу поляків. Починається польсько-литовський період в історії України.

Дата добавления: 2014-01-07