Формування та розподіл чистого прибутку

Таким чином, для збільшення прибутку доцільніше нарощувати обсяги продажу за рахунок підвищення цін. А при зменшенні обсягів продажу до рівня порогу рен­табельності краще це робити за рахунок скорочення фізичних обсягів виробництва, не змінюючи ціни на про­дукцію.

Важливою сферою застосування операційного аналізу є оціню­вання впливу на операційний прибуток зміни одного з елементів операційного важеля (ціни, змінних або постійних витрат) через розрахунки обсягу продажу. При цьому робиться припущення, що сума прибутку залишається незмінною, а змінюється обсяг реалізованої продукції, який повинен забезпечити цей незмінний прибуток. Для розрахунків використовуються формули:

1. Якщо змінюється обсяг постійних витрат, то обсяг реалі­зації, який забезпечує базовий результат (РП_б), становить:

(5.14)

де %ВМ_б — відсоток валової маржі у виручці в базовому варіанті; Ц — ціна одиниці виробу в базовому варіанті, грн/од.

2. Якщо змінюються обсяги змінних витрат:

(5.15) де % ВМ_Н — новий відсоток валової маржі у виручці, %.

3. Якщо змінюється ціна:

(5.16) де Ц_н — нова ціна виробу, грн/од.

У результаті операційного аналізу за цією методикою можна розрахувати, на скільки підприємство повинно збільшити обсяги реалізації при зниженні ціни або підвищенні витрат на задану

величину, щоб компенсувати втрату прибутку, або на скільки підприємство може знизити обсяги реалізації без втрат прибутку за підвищення цін чи зниження витрат на задану величину.

Ця методика аналізу дає змогу розподілити елементи рента­бельності (ціни, витрати, обсяги продажу) за ступенем їх впливу на прибуток. Таким чином, операційний аналіз прибутку надає фінансовому менеджеру інструментарій для обґрунтування так­тики і стратегії управління прибутком.

Приклад

Оцінити вплив на операційний прибуток зміни елементів опе­раційного важеля (ціни, змінних і постійних витрат) через зміну обсягів продажу за умови, що обсяг продажу продукції складає 2000 одиниць, ціна за одиницю — 300 грн, змінні витрати на одиницю — 190 грн. Основні показники діяльності підприємства зведено у табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Показники обсягу та складу реалізованої продукції

№ з/п	Показник	Обсяг, тис. грн	Частка, %
	Виручка від реаліза­ції продукції (РП)
	Змінні витрати (ЗВ)		63,3
	Валова маржа (ВМ)		36,7
	Постійні витрати (ПВ)		16,7
	Прибуток		20,0

1. Розрахувати, на скільки відсотків необхідно збільшити об­сяг продажу, щоб компенсувати зростання постійних витрат на 10% і зберегти обсяги прибутку.

Для розрахунків використовується формула (5.14).

Постійні витрати (ПВ) складуть: 100 • 1,1 = 110 тис. грн. Нова валова маржа (ВМ_Н): 110 + 120 = 230 тис. грн.

2089
Обсяг продажу необхідно збільшити: --------------------- 100 - 100 = 4,5%.

2. Розрахувати, на скільки відсотків необхідно збільшити обсяг продажу, щоб компенсувати зростання змінних витрат на 10% і зберегти заданий обсяг прибутку.

Для розрахунків використовується формула (5.15).

Обсяг продажу необхідно збільшити на:

3. Розрахувати, на скільки відсотків можна зменшити обсяги продажу при зростанні ціни на 10% за умови збереження незмінного обсягу прибутку.

Для розрахунків використовується формула (5.16).

Нова ціна (Ц_н) складає: 300 • 1,1 = 330 грн.

1572
Обсяг продажу можна зменшити на: ----------------------- 100 - 100 = -2,4 %•

Таким чином, за такого співвідношення між прибутком, змін­ними та постійними витратами чутливість прибутку до зміни змінних витрат і ціни майже у п'ять разів вища, ніж до зміни постійних витрат.

Чистий прибуток — це прибуток, який залишається в розпо­рядженні підприємства після сплати податків і є джерелом фор­мування фонду споживання і фонду накопичення.

Розрахунок чистого прибутку згідно з формою звітності № 2 "Звіт про фінансові результати" здійснюється в кілька етапів, які відображені на рис. 5.7.

Введені поняття звичайна, надзвичайна діяльність охоплюють всі події, які можуть вплинути на фінансовий результат підприємства. До звичайної діяльності відносять будь-яку основну діяль­ність підприємства, а також операції, пов'язані з нею. До надзви­чайної діяльності відносять діяльність, яка не очікується і не відбувається часто або регулярно. Це стихійне лихо, пожежа, аварії. Втрати від надзвичайних подій та їх покриття за рахунок страхо­вого відшкодування враховуються у фінансових результатах.

Прибуток або збиток від фінансових операцій визначається як різниця між доходами від участі у капіталі, інших фінансових доходів та інших доходів і фінансовими витратами, втратами та іншими витратами (рис. 5.8).

Прибуток (збиток) від фінансових операцій включає результа­ти інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства протягом звітного періоду. В цьому розділі констатується факт отримання прибутку від цих видів діяльності. Особливості управ­ління інвестиційною і фінансовою діяльністю відображаються в інших розділах.

Якщо в результаті звичайної діяльності підприємство отрима­ло прибуток, то його сума зменшується на суму нарахованого податку. В разі зазнання збитку нарахований податок на прибу­ток додається до збитку.

Фінансовий результат від звичайної діяльності коригується на суму доходів, витрат та податку від надзвичайних подій.

Приклад

Розрахувати чистий прибуток підприємства за умови, що воно отримало прибуток від звичайної діяльності в обсязі 60 000 грн, який оподатковується за ставкою 25 %. У результаті тех­ногенної аварії підприємство зазнало збитків на суму 45 000 грн. За рахунок страхового відшкодування підприємству компенсо­вані втрати в обсязі 30 000 грн. Розрахунок здійснюється по­етапно.

1. Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування становить: 60 000 - 60 000 • 0,25 = 45 000 грн.

2. Сума невідшкодованих збитків: 45 000 - 30 000 = 15 000 грн.

3. Сума зменшення податку на прибуток внаслідок збитків від надзвичайних подій: 15 000 • 0,25 = 3 750 грн.

4. Збитки від надзвичайних подій за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків: 15 000 - 3 750 = 11 250 грн.

5. Чистий прибуток: 45 000 - 11 250 = 33 750 грн.

Чистий прибуток підлягає розподілу залежно від цілей і зав­дань, які визначило саме підприємство. Механізм та пропорції розподілу прибутку значною мірою визначають інтереси учасників відтворюваного процесу і впливають на саму його ефективність. У зв'язку з цим конкретні форми і методи розподілу прибутку залежать від багатьох факторів. Це і форма власності, рівень

Рис. 5.9. Можливі напрями використання чистого прибутку на підприємстві

технічного стану і розвитку підприємства, завдання оновлення асор­тименту, рівень прибутковості і фінансової стійкості, наявність кваліфікованого менеджменту та ін.

Кожен суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання щодо встановлення пропорцій розподілу чистого прибутку. З боку держави передбачено регулювання процесу створення резервного фонду, а також певні стимули використання чистого прибутку на цілі технічного розвитку, поповнення оборотного капіталу та утри­мання об'єктів соціальної сфери. Можливі напрями розподілу чистого прибутку представлені на рис. 5.9.

Для перспективного розвитку підприємства першочергове зна­чення має пропорція розподілу чистого прибутку на споживання і накопичення. У межах фонду споживання важливе значення для інвестиційної привабливості підприємства має пропорція його розподілу на фонд виплати дивідендів та інші фонди споживання.

Дата добавления: 2014-01-07