Порядок примусової ліквідації банку

Банківська система функціонує переважно на комерційних засадах, тому їй притаманні процеси, характерні для підприємницьких структур, а саме численні випадки розорення банків, їх банкрутства та ліквідації. За більш як десять років свого існування банківська система України втратила майже 100 банків. І нині чимало банківських установ пере­бувають в стадії ліквідації.

Ліквідації банку може проводитись з ініціативи власників банку, кредиторів, та ініціативи Національного банку України.

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особливостей, передбачених Законом "Про банки і банківську діяльність" за згодою Національного банку України.

Для процедури ліквідації та розгляду справи в суді обов'язково повинен бути висновок Національного банку України, щодо доцільності відкли­кання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відкликання банківської ліцензії призводить до неможливості банком проведення банківських операцій, тобто передусім - залучення вкладів, надання кредитів, ведення розрахунково-касового обслуговування третіх осіб та інших. Також автоматично закінчується дія письмового дозволу Національного банку Україна на проведення окремих операцій, оскільки він дійсний тільки при наявності банківської ліцензії.

Національний банк України зобов'язаний відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку, якщо банк-боржник не спроможний виконати свої зобов'язання, відповідно до рішення суду про примусове стягнення коштів протягом шести місяців і за цей час не досягнуто домовленостей щодо реструктуризації визначеного боргу.

Ліквідатора призначає орган, який ініціював рішення про ліквідацію. Ліквідатор приступає до виконання своїх обов'язків негайно після відкли­кання банківської ліцензії.

Національний банк може відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку виключно в таких випадках:

Ø якщо було виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію (зокрема те, що статутний капітал банку на час його державної реєстрації сформований з непідтверджених джерел і внаслідок цього були фальсифіковані прогнозні показники діяльності банку, надані Національному банку для отримання банківської ліцензії);

Ø якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

Ø у разі порушення вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання неплатоспроможності банку;

Ø на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення діяльності банку в правову відповідність до вимог Закону про банки та нормативно-правових актів Національного банку;

Ø у разі недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Неплатоспроможність банку - його неспроможність своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру регулятивного капіталу банку, що призвело до зменшення показника адекватності регуля­тивного капіталу до однієї третини

ð банк є критично недокапіталізованим;

ð або банк є значно недокапіталізованим і загальні збори акціонерів (учасників) банку не прийняли рішення про відновлення платоспроможності банку шляхом проведення його санації акціонерами (учасниками)' або інвесторами;

ð або збитки за результатами фінансового року становлять 50 і більше відсотків статутного капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре або достатньо капіталізованим і працює менше трьох років;

ð або протягом трьох років підряд збитки за результатами фінансового року становлять 10 і більше відсотків статутного капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре або достатньо капіталізованим;

ð або негативно класифіковані активи з урахуванням сформованих резервів під ці активи становлять 60 і більше відсотків регулятивного капіталу банку;

ð або якщо співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі банку до поточних рахунків клієнтів (норматив миттєвої ліквідності НЗ) становить менше 10 відсотків і за відсутності інших джерел для підтримання миттєвої ліквідності;

ð або отримання банком за результатами інспектування загальної рейтингової оцінки "5" за системою CAMELS.

Національний банк в обов'язковому порядку має приймати рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку, який є критично недокапіталізованим.

Особливості відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку за заявою кредиторів банку про ліквідацію. Якщо банк своєчасно і в повній сумі не виконав грошові зобов'язання перед кредиторами, то вони мають право надіслати рекомендованим листом або спецзв'язком до територіального управління Національного банку заяву про ліквідацію банку разом з документами, що підтверджують наявність невиконаних грошових зобов'язань банку перед ними (нотаріально засвідчена копія договору з банком, копія виписки з особового рахунку кредитора; копія претензії до банку; відпо­відь банку-боржника; якщо відповіді від банку-боржника не отримано, то розрахунковий документ з відміткою банку про дату надходження коштів або інші підтверджувальні документи). Висновок щодо відсут­ності підстав для задоволення заяви кредиторів має схвалюватися Комісією Національного банку при територіальному управлінні. Якщо територіальне управління Національного банку вважає, що є підстави для відкликання банківської ліцензії, то цей висновок із заявою кредитора має бути надісланий до департаменту банківського нагляду Національ­ного банку. У разі підтвердження неплатоспроможності банку Націо­нальний банк ініціює ліквідацію банку.

Прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

Рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку та оформ­ляється відповідною постановою. Одночасно за цією постановою також:

Ø призначається ліквідатор. У разі призначення ліквідатором службовця Національного банку визначаються інші службовці Націо­нального банку, які братимуть участь у ліквідаційній процедурі;

Ø припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком;

Ø надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку, з дня отримання цього рішення;

Ø надасться доручення управлінню реорганізації та ліквідації банків підготувати обґрунтований висновок щодо відповідності вимогам банківського законодавства особи, призначеної Національним банком ліквідатором;

Ø надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді;

Ø надається доручення департаменту банківського нагляду повідомити контрольні органи інших держав, у яких банк мав філії або кореспондентські відносини з іноземними банками;

Ø зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації конкретного банку.

Процедура ліквідації банку має бути завершена не пізніше трьох років з дня прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії.

Ліквідатором може бути призначено:

· юридичну особу, яка проводить професійну діяльність, що пов'язана з тимчасовою адміністрацією та/або ліквідацією банків, наданням ауди­торських, юридичних або консультант/тих послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації ти ліквідації байку;

· фізичну особу - незалежного експерта (за договором з Національним банком) або службовця Національного банку.

Забороняється призначати ліквідатором банку фізичну або юридичну особу, яка виконувала функції тимчасового адміністратора в цьому банку.

Ліквідатор має право залучати до процедури ліквідації працівників банку, що ліквідовується, а також учасників банку, частка участі яких в статутному капіталі банку становить не більше ніж 0,1 відсотка (та немає конфлікту інтересів).

Національний банк і ліквідатор укладають договір про ліквідацію банку, в якому визначаються права та обов'язки сторін та інші обов'язкові умови, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку. У договорі визначаються особи, відповідальні за ліквідацію філій, а також перед­бачається страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я ліквідатора. Договір набирає чинності з часу призначення ліквідатора відповідною постановою Правління Національного банку.

Службовці Національного банку, які беруть участь у процедурі ліквідації, звільняються від виконання своїх службових обов'язків із збереженням за ними місця роботи, заробітної плати та всіх виплат, що передбачені системою оплати праці за основним місцем роботи, на весь час їх участі в процедурі ліквідації банку.

Під час виконання своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу ліквідатору в його роботі на підставі письмового звернення.

З дня початку роботи ліквідатора рішення Правління Національного банку про відкликання в банку банківської ліцензії і призначення ліквідатора доводиться до відома банківської системи України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ліквідатор зобов'язаний протягом трьох днів після його призначення за рахунок коштів банку опублікувати в газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України", а також може опублікувати в одній з місцевих газет за місцезнаходженням банку, що ліквідовується, повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури, а також вивісити його в кожному відокремленому підрозділі банку.

З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора:

· припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора. Права керівників (органів управління) банку переходять до ліквідатора, який з дня свого призначення має повне і виняткове право управляти банком та контролювати його. Керівники банку (тимчасовий адміністратор) та інші матеріально відповідальні особи забезпечують передавання бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору за актами приймання-передавання.

· банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Це означає, що нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у строки згідно з договорами з клієнтами банку.

· строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) увижається таким, що настав;

· припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

· відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

· укладення угод, пов’язаних з відчуженням мийна банку чи передаванням цього майна третім особам, допускається у зв'язку з виконанням ліквідаційної процедури;

· скасовуються арешт, накладений на майно чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банку-банкрута не допускається.

· вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Вимоги кредиторів мають бути заявлені протягом одного місяця з дня першої публікації в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури. Усі вимоги креди­торів мають бути заявлені в національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію. Якщо вимогу заявлено в іноземній валюті, то така вимога підлягає конвертації заявником у національну валюту за офіційним курсом, установленим Національним банком і ні дату прийняття рішення про ліквідацію. Крім розміру вимоги, заява кредиторів має містити підстави та зазначення доказів, що обґрунтовують вимогу (документи, що підтверджують борг).

Дата добавления: 2014-01-07