КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальна характеристика культури ХІХ століття
Культура ХІХ ст. ХІХ ст. відрізнятиметься від усіх століть точним і виразним зображенням людського серця. А. Стендаль
...найважчим і найвищим у мистецтві мені вбачається не здатність викликати сміх і сльози, а вміння діяти, як чинить природа. Г. Флобер.
Це мистецтво вільне, іскристе, мистецтво вільного повітря, мистецтво порівняне зі стихіями, вітром, небом та морем! Я тільки намагаюся виразити з найбільшою щирістю відчуття і почуття, які переживаю: інше мало що для мене важить. К. Дебюсі
Мистецтво не знає меж... "Повчальне слово Птахотепа"
Вступне слово викладача: У міфології існує міф про чарівного птаха - Фенікса, який начебто живе 500р., а передчуваючи свій близький кінець, спалює себе у гнізді з пахучих гілок і знову відроджується з попелу молодим і оновленим. Легенди про Фенікса виникли ще у давній Аравії, а потім поширились в Єгипті та Греції. Вогненно - червоний чи золотий міфічний птах, розмірами й зовнішнім виглядом схожий на орла, став символом невмирущості мистецтва, яке попри всі війни, катастрофи, соціальні кризи знову й знову відроджується і вражає кожне покоління своєю чарівною силою. Сорок п’ять століть тому древній митець у своєму "Повчальному слові Птахотепа" писав: "Мистецтво не знає меж..." Справді, мистецтво не знає меж ні в часі, ні в просторі. Воно безсмертне й вічне. Але осягнути його вічну чарівну силу не так просто. Воно відкривається лише тому, хто йде на діалог з ним, хто робить його частиною свого життя. Традиційно мистецтво, а саме культура уявляється нами у вигляді сходинок, якими піднімається людство. Кожна нова культура, згідно з таким поглядом, успадковує все краще з попередніх культур та прямує далі або здіймається по спіралі. Думка людини стає досконалішою, а картина світу і засоби його пізнання - точнішими та глибшими. І ми сьогодні спинимося з Вами на одній із цих сходинок і постараємося глибше познайомитись та розкрити особливості розвитку мистецтва ХІХ ст., бо в культурі нового часу ХІХ ст. займає особливе місце. В цей час буржуазна цивілізація досягає зрілості, а потім вступає в стадію кризи, яка супроводжується змінами в духовному житті суспільства, в художній культурі.
В цілому культура ХІХ ст. базується на тих самих цінностях, що і вся культура Нового часу - раціоналізм, антропоцентризм, європоцентризм. У вирішенні фундаментальних світоглядних питань вона намагається втриматися у рамках нової культурної парадигми. Але до ХІХ ст. світ став іншим і культура обирає шлях переоцінки цінностей. Відбувається великий культурний переворот, який можна порівняти по значимості і масштабності з переходом людства від первісності до середньовіччя і до останнього - до Нового часу. Відомий філософ і культуролог ХХ ст. Хосе Ортега - і Гассет писав: "Ми дійсно стоїмо перед радикальними змінами людської долі, які породило ХІХ ст. Три фактори зробили можливим створення нового світу: демократія, експериментальна наука і індустріалізація. " Другий фактор і третій можна об’єднати під іменем "техніка". Ні один з цих факторів не був створений віком, вони з’явились на два століття раніше. ХІХ ст. привело їх в життя. Головна особливість наукових відкриттів ХІХ – поч. ХХ ст. полягала в тому, що вони докорінно змінювали уявлення про будову матерії, простір, час, походження життя на землі та ін. Видатним науковим досягненням ХІХ ст. була еволюційна теорія Ч. Дарвіна. Він в 1859 р. друкує працю “Походження видів шляхом природного добору”, в якій узагальнює досвід власних спостережень, досягнення біології та селекційної практики й називає головні чинники еволюції органічного світу. В подальших працях, зокрема “Походження людини і статевий добір” Ч. Дарвін висуває гіпотезу про походження людини від мавпоподібного предка. У цей період виникає широка мережа лабораторій та науково-дослідницьких інститутів: Кавендишська лабораторія у Кембріджі та Пастеровський радієвий інститут у Парижі, Імперський фізико-технічний інститут у Берліні та ін. Значення цих трьох епохальних подій дуже важко було переоцінити і осмислити. Мова, перш за все, йде про промисловий переворот в Англії, Війну за незалежність північноамериканських колоній і Велику французьку буржуазну революцію. Саме ці події і породили основні соціокультурні процеси ХІХ ст. Технічний переворот в Англії почався в останній третині ХІХ ст. і став головним змістом економічного розвитку країн Заходу. На трон зійшла її величність Машина, по образу і подобі якої моделюється тепер все суспільне життя. Технічний переворот змінив матеріальне середовище, в якому жили люди, суттєво вплинув на спосіб їх життя. З появою електрики змінився характер освітлення вулиць, приміщень, з’явилися трамваї, метро. Технічна революція демонструвала могутність людського розуму, створюючи одне чудо за іншим: електричний струм, телефон, радіозв’язок, кіно, автомобілі та ін. На поч. ХХ ст. перші спроби зробив кінематограф – мистецтво, найбільш пов’язане з технікою. Це сталося 28 грудня 1895 року. В цей день брати Луї та Огюст Люм’єр провели в одному з паризьких кафе демонстарцію кількох фільмів. Індустріалізація відрізнялась від попередніх етапів буржуазного розвитку наступними рисами: - фабрика замінила мануфактуру. Це привело до росту виробничої суспільної праці. Таке прискорене втілення в виробництво технічних і технологічних новинок супроводжувалось збільшенням підприємств і переходом їх до випуску масової стандартизованої продукції. Масове виробництво призводить до урбанізації, росту міст - промислових і культурних центрів. - підвищився рівень благоустрою і якості життя в містах. В побут людей входять телефон і телеграф, фотографія і кінематограф, нові транспортні засоби - паровоз, пароплав, автомобіль, метро. - складається нова система цінностей. Головною цінністю індустріальної цивілізації стає технічний прогрес. Достаток, комфорт - це орієнтири матеріальної культури, які домінують в свідомості людей. Коротко скажу про роль війни в Америці та Велику французьку революцію. Перш за все проголошена Декларація незалежності 4 липня 1776 року втілила в буржуазне законодавство принципи лібералізму. По - друге, війни за незалежність, що пройшли під впливом американської революції по всій Латинській Америці зруйнували одну із старіших колоніальних імперій. Крім того, Америка продемонструвала світові перспективи прискореного розвитку на шляху капіталізму, минувши феодалізм раніше залежних народів. Що стосується Французької революції, то вона відіграла особливо важливу роль в формуванні політичного клімату і духовної атмосфери в Європі. Народ усвідомлює, що вікові порядки можна змінити і створити державу без короля і дворянства. Нове буржуазне суспільство було збудоване значно краще попереднього, але воно не було подібним на царство розуму. В історію світової культури ХІХ століття увійшло Як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики. Саме в цей період з’явились твори, які становлять дорогоцінне надбання духовної культури людства.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 638; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |