Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ІІ. Характеристика книжкових палітурок




І. Основні види палітурок

Палітурка - важлива складова книги, виготовлена із спеціальних матеріалів, яка скріплюється з книжковим блоком. На відміну від обкладинки, палітурка є складнішою та дорожчою конструкцією.

 

Існують такі види палітурки:

На скобу - в основному такий тип палітурки використовують у друкованій продукції, яка має невелику кількість сторінок. Це можуть бути журнали, буклети, проспекти, додатки до книжок, міні довідники чи міні- книги. Цей вид палітурки досить дешевий і зручний, але коли мова йде про видання з великою кількістю сторінок - це просто знущання. Це стосується в основному журналів, які економлять на такій статті витрат, як палітурка. Піком знущання над читачами журналу є розміщення на його сторінках фотографій, схем, плакатів, на весь розворот, де журнал скріплюється скобами.

Таку продукцію досить легко виготовити в домашніх умовах, для цього потрібно тільки мати персональний комп’ютер і принтер.

Термопалітурка -вид палітурки, де для об’єднання сторінок використовують клей. Його використовують в основному для мало бюджетних видань, книг з малою кількістю сторінок, журналів тощо. Але є деякі «умільці», які за допомогою термопалітурки скріплюють книги! Така книга вже розсипається після першого прочитання, або навіть відкривання. Читаючи таку книги потрібно використовувати обидві руки, а зайві рухи після перегортання сторінки сильно дратують і виснажують. А про використання у такій продукції на розворотах схем, картинок і ще чогось корисного можн апрсото промовчати.

Зшивання ниткою – книгуділять на зошити по кілька сторінок зшиваючи листи нитками, далі ці зошити складаюсь до купи і теж зшивають нитками. Це найкращий вид палітурки для книг з твердою обкладинкою. Але й тут не обходиться без знущань над читачем. Деякі недобросовісні друкарі роблять палітурку так (економлячи матеріали), що після кожного перегортання сторінки потрібно робити додаткові прогини, для того, щоб сторінка раптом не закрилася.

Зшивання пружиною – доволі зручний вид палітурки, та ідеальне рішення для журналів, але на нашому ринку друкованої продукції досить важко знайти продукти зшиті пружиною, а про книги навіть мови нема. Книжкову продукцію на пружині можна навіть виготовити в домашніх умовах, але для цього потрібно мати вдома перфобіндер (див. додаток 1)/

 

 

№ п/п Вид палітурки Матеріал для палітурки
  Суцільно картонна, обрізна Пресшпан(нім.) [Presspan] - англійський картон, тонка, щільна і сильно глянсувата папка) та інший картон
  Суцільно картонна, м’яка з кантом Білий та кольоровий картон
  Суцільнотканинна м’яка, обрізна Коленкор (від назви тканини) - палітурний матеріал на тканинній основі зі спеціальним покривним шаром.) з підклейкою паперу з внутрішньої сторони.
  Суцільно паперова, тверда з кантом. Картонні сторони, надійний сульфат (целюлозний папір для обкладинок)
  Складова, тверда з кантом Картонні сторони, корінець із тканини, паперова оболонка.
  Суцільно тканинна, м’яка з кантом Сторони паперу зі щільного паперу або тонкого картону, коленкор для зовнішнього обклеювання палітурки.
  Суцільно тканинна, тверда з кантом. Картонні сторони, коленкор, ледерин ((від нім. leder - шкіра) - матеріал для палітурок на тканинній або паперовій основі, що імітує шкіру) На відміну від перкалю ледерин водостійкий, має глянсову поверхню з малюнком., арматована тканина
  Складова, тверда з кантом Картонні сторони. Дві тканини різні за кольором і фактурою (для сторін та корінця)
  Пластмасова м’яка Еластичний пластмас
  Пластмасова, напівжорстка Шар еластичного пластика та шар жорсткого пластикату
  Пластмасова, жорстка Сторони картонні, два шари еластичної пластмаси

 

ІІІ. Типи обкладинок, їх оформлення

 

Обкладинка - покриття блока видання (тобто комплекту скріплених між собою аркушів чи зошитів), що складається з двох боковий, а у виданнях обсягом понад 68 сторінок має корінцеву частину. Обкладинка скріплюється з блоком видання без форзаців. На її боковинах розташовують текстові й зображальні (штрихові, півтонові і комбіновані) елементи будь-якого ступеня мальовничості, що характеризують видання і виконують інформативно-рекламну функцію. Видання в обкладинці комплектують двома способами (Рис. 1):

а) вкладанням (внакидку). Обкладинка бігується по корінцю, надягається на зошити, вкладені один в один, і прошивається в корінцевому згині дротовими скобами (кінцями усередину брошури); таке кріплення застосовують у виданнях малого і середнього форматівпри обсязі не більше 68, або у виданнях великого формату обсягом до 128 сторінок або товщиною до 5-7 мм.

б) підбиранням (урозпуск). Блок комплектується зі сфальцьованих зошитів підйомкою, тобто аркуші накладаються один на одний устопку; блок зшивається нитками або прошивається скобами у корінцевому полі на відстані не більше 5 мм від краю; а обкладинка надягається на блок. Уздовж корінця обкладинки роблять чотири біги: два на відстані, що дорівнює товщині блока видання, і два на відстані не більше 5 мм від попередніх. Корінець обкладинки приклеюється до корінця блока, відбігована частина на передній боковині - до першої сторінки блока, а на задній боковині - до останньої сторінки блока.

 

Рис. 1. Схеми обкладинок: а -для шиття вкладанням; б -для шиття підбиранням: 1 -боковини; 2 - біги по товщині блока; 3 - біги для відкривання боковий, 4 - блок видання.

Рис. 2. Конструкція зовнішнього оформлення:

а) суцільнокрите б) складене

Приклеювання палітурки до форзаців здійснюється, як правило, по всій поверхні. Проте нерідко застосовують неповне приклеювання: клей наноситься лише на зони форзаців, які прилягають до корінця та переднього обрізу.

 

 

За ГСТУ 29.4-2001 обкладинки розділені на чотири типи (І^І^залежно від способу скріплення з книжковим блоком (Рис. 3):

 

 

Тип 5: 1 - картон, 2 - блок, 3 - форзаци, 4 - два види матеріалу;

Тип 6:1 - блок, 2 - форзац, 3 - палітурка;

Тип 7:1 - форзац, 2 - блок, 3 - боковина, 4 - відстав, 5 - покриття;

Тип 8:1 - форзаци; 2 - блок; 3 - накладна боковина; 4 - відстава; 5 - корінець

палітурки; 6 - покриття;

Тип 9:1 - форзац; 2 - блок; 3 - накладна боковина; 4 - окантовка; 5 - покриття.


ІV. Необов’язкові елементи зовнішнього оформлення

 

Корінець - конструктивний елемент видання, що характеризує його товщину. Розрізняють корінець книжкового блока (місце скріплення зошитів або аркушів видання) та оправи (обкладинки чи палітурки).

Корінець може бути незадрукованим або містити певну інформацію. Стандарт не визначає товщину корінця, при якому його можна залишати

ЧИСТИМ.

Виготовлення корінця залежить від способу скріплення блоку видання. Якщо він зшивається без марлі, корінець обклеюється звичайною (в один-два шари) або тонкою дубльованою марлею, тканиною чи нетканим матеріалом (для дорогих видань). Інший варіант обклеювання корінця блока -окантування його папером (гладким або гофрованим), нетканим матеріалом, тканиною.

Розмір корінця визначається форматом і обсягом видання. Висота дорівнює висоті блоку видання, а ширина - товщині блоку з урахуванням кількості сторінок (зошитів у блоці) і ваги паперу із додаванням 7 мм на клеєне скріплення блоків або 9 мм для зшитих.

Суперобкладинка - легка паперова, тканинна чи целофанова обгортка, яка надягається на обкладинку або палітурку видання для запобігання ушкодження, охоплює їх зовні і тримається за допомогою клапанів (Рис. б). Перші суперобкладинки виготовлялися з щільного паперу темного кольору і * не мали малюнків і текстів. Потім на їхній лицьовій стороні стали розміщувати назву книги і деякі відомості про неї, що могли точно повторювати зміст титульного аркуша.

 


Рис. 6. Схема суперобкладинки: 1 - боковини; 2 - корінцева частина, 3 - клапани

Суперобкладинка складається з двох боковий, двох клапанів корінцевої частини. Розміри кожного елемента суперобкладинки визначаються форматом і обсягом видання; клапани становлять не менше 2/3 ширини блока. Якщо до суперобкладинки припресовується полімерна плівка, тоді ширина клапанів (для видань середніх форматів) має бути не менше 90 мм. Іноді суперобкладинка приклеюється до корінця обкладинки.

Існують такі види суперобкладинок: -_::.-—*-

• звичайна або подвійна;

• бандероль, у вигляді вузької стрічки посередині книжкового блоку;

• обкладинка-закладка з фальцюванням по кромках переднього обрізу;

• із висічкою фасонного отвору.

Форзац - це сфальцьований аркуш щільного паперу в один згин, що служить для скріплення блока видання з палітуркою.

Форзац може бути незадрукованим (із білого або кольорового паперу, фарбованої маси), зафарбованим, або на ньому розміщають одно-, багатокольорові тематичні або декоративно-орнаментальні 'зображення.

Під час розрахунку мальовничого поля форзаца, що випускається під обріз, враховують запас на підрізку не менше 3-5 мм. Для друкування тематичних або орнаментальних зображень виготовляються оригінали, що відповідають вимогам до оригіналів обкладинкиГ

Деякі видання в палітурці або книги, призначені для повільного читання, наприклад, енциклопедії, книги з мистецтва доповнюються стрічкою закладкою [ляссе), приклеєною під капталом до корінця книжкового блоку.

Матеріалом для закладок служить шовкова тасьма, шовкова чи віскозна стрічка. Колір ляссе найчастіше червоний чи білий. Довжина має перевищувати довжину книжкового блока на 30-50 мм, а ширина дорівнювати 3-8 ММ (Рис.7,а).

 

 

А б в г

Паперова закладка на кінці стрічки (Рис. 7, б) має бути виготовлена з цупкого паперу або пластмаси з урахуванням стильових особливостей видання. Ляссе на кінці може мати марку (Рис. 7, в), орнамент, колір та покривним палітурним матеріалом; яка з'єднується з блоком за допомогою форзаців. Палітурка міцніша за обкладинку, але тривкість різноманітних типів залежить від матеріалу й особливостей конструкції.

Палітурки поділяються за конструкцією (цілісна чи складена, обрізна чи з кантом) і покривним матеріалом (картон, папір з покривним шаром, штучна або натуральна тканина, шкіра, пластмаса) на 5 типів. У складених палітурках із тканини виготовляють, як правило, лише корінець, а картонні боковини покриваються папером чи палітурним матеріалом на паперовій основі.

Палітурка складається з двох боковий, корінця, зовнішнього матеріалу для оклеювання боковини (або всієї палітурки) і відстава або шпації- смужки щільного паперу чи тонкого картону, що наклеюється на корінець палітурки зі зворотного боку (відстав збільшує тривкість і пругкість корінця) (Рис. 4). Суцільна палітурка, що складається з однієї деталі, має обмежене застосування.

 

 

1 - палітурка; 2 - корінець з тканини; 3 - картонні боковини; 4 - шпація; 5 - форзац; 6 - блок видання; 7 - загин обкладинки на боковину; 8 - захід корінця на боковину; 9 - захід покриття на корінець

1 - покриття; 2 - картонні боковини; 3 - шпація; 4 - форзац; 5 - блок видання; 6 - загин обкладинки на боковину

1 - картонне або паперове покриття; 2 - форзац; 3 - шпація (відстав); 4 - блок видання

 

Тип 5 - складена палітурка з картонними боковинами, вкритими папером і з'єднаними корінцем із міцного матеріалу (найчастіше - тканини), з кантами. З внутрішнього боку до корінця приклеюється відстав із паперу.

Тип 6-суцільна палітурка з однієї деталі (цілісно картонної або цілісно пластмасової), гнучка, з кантами чи без них, з'єднується з блоком лише форзацами. Виготовляється з картону, палітурного матеріалу на паперовій або нетканій основі, чи пластикату. За конструкцією така палітурка нагадує обкладинку, але з блоком з'єднується не у корінці, а за допомогою форзаців.

Тип 7 - складена суцільнопокрита, тверда, з кантами, часто з прямим корінцем. Картонні боковини та паперовий відстав обклеєні одним матеріалом (тканина, синтетичний матеріал, папір вагою не менше 100 г/м2). Складається з чотирьох деталей: картонні боковини, відстав, покриття.

Тип 8 - складена палітурка із накладними боковинами і накладним корінцем, що вкритий матеріалом із загином зверху та знизу. Боковини покриваються папером із загином з обох боків, відстав - з картону, покриття з двох покривних матеріалів.

Тип 9- складена палітурка з накладними боковинами і обкантованим корінцем. Не має відстава, корінець приклеюється безпосередньо до корінця книжкового блоку. Застосовується дуже рідко

 


 

 

 

Тип 8 Тип 9

 

Рис. 3. Типи обкладинок (1 - блок; 2 - обкладинка, 3 - обкантовка (тип 4.2- суперобкладинка з

клапанами)).

 

Тип 1 - проста обкладинка для покриття блока вкладанням (тобто всі аркуші складені в один зошит), ціліснокартонна обрізна. Така обкладинка являє собою складений навпіл аркуш, що накидається на зошит і скріплюється дротом. Виготовляється найчастіше з паперу.

Тип 2 - проста обкладинка для звичайного покриття блока, скомплектованого підбиранням, скріплюється позошитно нитками на марлі і без неї. Обкладинка типу 2.1 не має клапанів, типу 2.2 може мати два (а) або шість (б) клапанів.

Тип 3 - проста обкладинка для покриття блока підбиранням; приклеюється до прямого корінця блока, завтовшки менше 14 мм, а також частково (на ширину кількох міліметрів) до корінцевого поля передньої і задньої частини сторінок блока. Обкладинка типу 3 застосовується частіше за тип 2.

Тип 4 - складена обкладинка з окантованим корінцем. Для боковий застосовують папір або тонкий картон (0,3-0,5 мм), для корінця - палітурний матеріал. Боковини обкладинки підбирають із блоком як звичайні аркуші і скріплюють клеєм, нанесеним на окантований нетканим матеріалом або тканиною корінець. Розрізняють два типи обкладинки 4 типу: без суперобкладинки (4.1) та із суперобкладинкою (4.2), наклеєною поверх звичайної обкладинки, із загнутими широкими клапанами, причому згини виступають за передній край блока


V. Галузевий стандарт України ГСТУ29.4 – 2001



Практична робота № 1

з дисципліни «Книжкові видання»

на тему: «Обкладинки та палітурки»

Варіант І

1.Дайте визначення поняттю:

Палітурка – це

 

 

2.Які види палітурки існують?

 

 

3.Опишіть вид палітурки на скобу.

 

 

4.Який матеріал використовується для суцільно картонної, обрізної палітурки?

 

 

5.Для якої палітурки використовується матеріал еластичний пластмас?

 

 

6.Опишіть спосіб виготовлення обкладинки методом вкладання (в накидку)

 

 

7.Назвіть необов’язкові елементи зовнішнього оформлення книги

 

 

8.Продовжіть речення

ГСТУ 29.4-2001 - це

 

 

9.Які видання в палітурці доповнюються стрічкою-закладкою?

 

 

10.Який матеріал використовується для ляссе? Якою має бути ширина ляссе?

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 19716; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.076 сек.