Український досвід взаємозалежності економічних та політичних показників в умовах суспільних перетворень

Завдання для самостійного опрацьовування

1. Розгляньте параграф 1 розділу 3 «Принципи навчання математики» підручника: З.І.Слєпкань «Методика навчання математики».

Якщо звернутися до вітчизняного практичного досвіду з приводу взаємодії економічних та політичних показників, яскравим прикладом може бути проведений КМІС аналіз, який показав, що існує зв’язок між рівнем доходів найбіднішої більшості населення і чисельністю прихильників незалежності у період із 1991 до 2001 року.

Але коливання в підтримці незалежності України, що спостерігалися за ці роки, лише приблизно на третину (на 35%) можуть бути пов’язані зі змінами у доходах населення. Відсутність сильнішого зв’язку між цими процесами, напевно, саме й пояснює той факт, що попри катастрофічне зниження рівня доходів більшості населення після 1991 року, частка прихильників незалежності України серед її дорослого населення, як свідчать дані опитувань, проведених нашим інститутом, у жодному році не знижувалася до критичного рівня у 50%.

Перше, найзначніше зниження чисельності прихильників незалежності відбулося за перші два роки після розпаду Радянського Союзу (коли вирувала гіперінфляція), сягнувши до початку 1994 року свого найнижчого за всі роки незалежності рівня – 56%. Тільки після парламентських і президентських виборів 1994 року помітне зростання чисельності прихильників незалежності, яке посилилося після початку війни в Чечні й досягло наприкінці 1996 року, після введення гривні, 71% дорослого населення України.

Друге зниження рівня підтримки незалежності відбулося впродовж 1997 й, особливо, 1998 років. Наприкінці цього року, під час свідомої фінансової кризи, кількість прихильників незалежності знизилася до 60%. Другий підйом рівня підтримки незалежності стався наприкінці 1999 – початку 2000 року, з початком діяльності уряду В.Ющенка, сягнувши 72%. Після зниження наприкінці 2000 та на початку 2001 (під час «касетного скандалу») до 66% чисельність прихильників незалежності знову дісталася рівня 72% у першій половині 2001 року.

Останнє зниження підтримки незалежності протягом дослідженого періоду було зафіксоване в грудні 2001-березні 2002 року. А от у листопаді 2002 року, в опитуванні, що в часі йшло за драматичним терористичним захопленням заручників у театральному приміщенні в Москві, пов’язаним з військовими діями у Чечні, було зафіксовано найвищу за всі роки досліджень частку прихильників незалежності України серед її громадян – 77%. Вперше за всі роки незалежності України на її підтримку висловилася не менша частка громадян, ніж на референдумі 1991 року.

Зазначимо, що, за даними цього ж самого опитування, лише близько 14% громадян України становлять ті прихильники її незалежності, котрі бажають відмежуватися від Росії закритими кордонами із візами та митницями, а переважна більшість прихильників незалежності України – це ті 63,5% її громадян, котрі бажають підтримувати дружні відносини з Росією, зберігати відкриті кордони без віз і митниць.

П.Гайдуцьким було проведено дослідження на основі статистичних даних, в якому яскраво помітний зв’язок між політичною кризою та економічними показниками розвитку країни.

Перш за все слід зауважити, що вплив політики на економіку залежить від масштабів, глибини, гостроти та тривалості політичної кризи. На відміну від економіки, в політиці немає детермінованих параметрів виміру відмічених проявів політичної кризи, тобто, не може бути детермінованих факторів її впливу на економіку.

В той же час слід розглядати різні фактори впливу на економіку, які можуть мати досить пряме, опосередковане чи віддалене відношення до політичної кризи. На цьому ґрунті можливі різні спекуляції щодо трактування їх факторів, характеру їх впливу і наслідків для економіки.

В новітній історії на долю України вже не раз випадали такі періоди, коли загострення політичної ситуації, переростання її на кризу, мало негативний вплив на економіку.

1990-1992 роки – політична криза, обумовлена зміною політичної системи і влади в Україні. За 1991-1992 роки порівняно з 1990 роком ВВП країни знизився приблизно на 20%.

1994 рік – наступний період – коли за рік одночасно провели вибори Президента України, а також вибори до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування. Відповідно, змінився і уряд. Тоді, при системній зміні влади мав місце найбільший в статистичній історії незалежної України річний спад ВВП – 22,9%. Усього, за 1991-1994 роки ВВП країни скоротився на 55,7%. Це був період дуже концентрованих політичних напружень, що вплинуло на економіку.

Зрозуміло, що на початку 1990-х років економічна криза носила, перш за все, трансформаційний характер. Але порівняння з іншими країнами, які пройшли такий саме трансформаційний період-кризу, свідчить, що на економіку України дуже впливали й суб’єктивні фактори, в першу чергу – політичного характеру.

1998 рік – фінансова криза.

Так, у 2000 році проти 1990 року рівень реального ВВП складав: Польща – 144%, Словенія – 120%, Албанія – 110%, Угорщина – 109%, Словакія – 105%, Чехія – 99%, Узбекистан – 95%, Казахстан – 90%, Білорусь – 88%, Хорватія – 87%, Румунія – 82%, Болгарія – 81%, Литва – 67%, Росія – 64%, Україна – 43%.

Кумулятивне падіння виробництва під час трансформаційної кризи в 1990 роках в Україні склало 59%, в країнах Східної, Центральної Європи та Балтії – 23%, в США під час Великої депресії 1929-1933 років – 27%.

На межі 2004-2005 років гостра політична криза негативно вплинула на економіку.

В 2005 році, порівняно з 2004 р. темп приросту ВВП впав в 5 разів і склав усього 2,7% проти 12,1% в 2004 році. Знизилась також динаміка основних економічних показників, особливо темпи приросту внутрішніх інвестицій (з 28% у 2004 році до 1,9% в 2005 році). Це має в підґрунті 2 причини: 1. істотне зниження інвестиційної активності вітчизняного великого бізнесу, обумовлене зміною влади; 2. кардинальний перерозподіл фінансових ресурсів економіки. Відбулася зміна моделі розподілу фінансових ресурсів економіки з інвестиційної на соціально-споживацьку.

2006 рік – вибори до Верховної Ради України – знову напруга – як наслідок, приріст ВВП за ІІ квартал 2006 року складав 2,4% (що вдвічі менше, ніж у 2005 році, чи в 5-6 разів менше, ніж в політично стабільних 2003-2004 роках).

2007 рік. Одразу ж після виходу Указу Президента України про дострокові вибори до Верховної Ради України, протягом тижня знизились котирування акцій українських компаній, обсяги продажу цінних паперів, знизився індекс ПФТС. Підвищилися ціни. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s знизило прогноз з рейтингу України зі стабільного на негативний.

Отже, як можна було побачити, між політичними перетвореннями та економічними показниками існує яскраво виражена взаємозалежність.

Дата добавления: 2014-01-07