Сучасні концепції навчання хімії

Хімія в основній школі на цей час вивчається у 8-9-х класах. За роками навчання вся система знань розподіляється так. Курс хімії 8 класу включає три теми: «Основні поняття хімії», «Кисень і водень — прості речовини», «Складні речовини. Основні класи неорганічних сполук». За такої структури учні на початко­вому етапі оволодівають основними хімічними поняттями, які становлять теоретичну основу для свідомого сприймання і засво­єння періодичного закону хімічних елементів. Курс хімії 9 класу починається з повторення основних питань з курсу 8 класу, після чого вивчаються чотири теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома», «Розчини. Електролітична дисоціація», «Хімічні реакції та їх ос­новні закономірності», «Загальні відомості про метали». Курс 10 класу починається з повторення основних питань курсу 9 класу, після чого вивчення неорганічної хімії завершується останньою темою «Загальні відомості про неметали та їх сполуки». В 10 кла­сі починається вивчення органічної хімії темою «Насичені вугле­водні. Теорія хімічної будови органічних сполук», після чого вив­чаються теми «Ненасичені вуглеводні», «Ароматичні вуглеводні», «Природні джерела вуглеводнів та їх переробка». У курсі 11 кла­су продовжується вивчення органічної хімії. Учні ознайомлюються з кисневмісними і азотовмісними органічними сполуками. Цей розділ представлений темами «Спирти і феноли», «Альдегіди і кар­бонові кислоти», «Складні ефіри. Жири», «Вуглеводи», «Аміни. Амінокислоти. Азотовмісні гетероциклічні сполуки», «Білки. Нук­леїнові кислоти». Як і у попередній програмі, відомості про важ­ливі пластмаси, синтетичні каучуки, хімічні волокна розглядають­ся в темі «Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі».

В курсі органічної хімії зберігається загальний підхід до по­будови програми. Він полягає у тому, що обрана послідовність вивчення органічних речовин дає змогу розкривати принцип ускладнення їх будови і генетичного розвитку від вуглеводнів до білків. Проте вивчення насичених вуглеводнів значно наближено до початку курсу і становить базу для вивчення теорії хімічної будови органічних сполук. Послідовність розгляду окремих питань у темах витримана у такий спосіб, щоб сприяти усвідомленню зв'язків: склад àбудоваàвластивістьàзастосування àдобування. Передбачено програмою і виявлення взаємозв'язків між органічними і неорганічними речовинами, що має значення для форму­вання в учнів наукового світорозуміння.

Курс 11 класу завершується заключною темою програми «Уза­гальнення знань з неорганічної і органічної хімії». Мета цієї те­ми — подолати роз'єднаність набутих знань з неорганічної і орга­нічної хімії шляхом її інтеграції. Для цього робиться огляд вив­чених теорій і законів хімії, систематизуються й узагальнюються відомості про хімічні речовини і процеси на єдиному теоретичному рівні, досягнутому на кінець вивчення предмета, основи хімічних виробництв і загальні технологічні принципи. Розкриваються ос­новні напрями науково-технічного прогресу. Завершується вивчен­ня курсу визначенням місця хімії серед наук про природу, висвіт­ленням її ролі у розвитку народного господарства країни.

Зміст програми, викладання хімії в загальноосвітній середній школі має служити формуванню в учнів елементів наукового сві­тогляду, сприяти їх інтелектуальному розвитку, вихованню мораль­ності і гуманістичних рис, готовності до праці. Вивчення хімії по­кликано дати кожній дитині певний мінімум хімічних знань, необ­хідних для повсякденного життя й діяльності у будь-якій галузі народного господарства, науки, культури.

Для досягнення таких загальних цілей у практиці викладання хімії необхідно розв'язувати такі більш вузькі освітньо-культурні завдання:

üдавати учням основи знань про закони і теорії хімії, найваж­ливіші поняття і факти, хімічну символіку, доступні узагальнення світоглядного характеру;

üзабезпечувати практичну спрямованість хімічних знань, мож­ливу політехнічну підготовку учнів, ознайомлювати їх з наукови­ми основами сучасного промислового або сільськогосподарського виробництва, провідними тенденціями його розвитку, напрямами хімізації, характеристикою праці робітників типових професій хі­мічного профілю, в тому числі місцевих;

üпоказувати діяльність учених, які створили хімічну науку і продовжують розвивати її, розкривати їх високі гуманні цілі, творчу функцію хімічної науки, її роль у розв'язанні таких гло­бальних проблем людства, як сировинна, енергетична, продоволь­ча, екологічна;

üформувати переконання в необхідності висококомпетентного екологічного захисту навколишнього середовища, екологічно гра­мотну, безпечну поведінку, дбайливе ставлення до природи;

üрозвивати самостійну пізнавальну діяльність школярів, фор­мувати інтелектуальні, спеціальні та організаційно-пізнавальні уміння.

У середній загальноосвітній школі основною формою навчання хімії залишається урок. У зв'язку із запровадженням різних форм організації навчальної діяльності учнів широко використовується також шкільний семінар. Лабораторні досліди мають навчальний характер і виконуються у межах уроку. Практичні роботи викону­ють подвійну функцію — навчальну і контролюючу.

У програмі з хімії визначено навчальні теми за роками нав­чання і для кожної з них визначено питання і типи розрахункових задач, що підлягають вивченню і опануванню, хімічний експери­мент, який виконується на уроках (демонстраційні і лабораторні досліди, практичні роботи). Для кожного року навчання визначено вимоги до знань і умінь учнів. У кінці програми дається список літератури для самоосвіти вчителя, ознайомлення з якою є важли­вим резервом підвищення ефективності навчання хімії. Включено також список літератури, яку вчитель може рекомендувати учням, що цікавляться хімією, для глибшого ознайомлення з тим чи ін­шим питанням.

Запропонована структура програми не є незмінною. Розподіл часу за темами орієнтовний. Учитель може залежно від конкрет­них умов вносити зміни в розподіл часу на вивчення окремих тем, а також обґрунтовано змінювати послідовність вивчення пи­тань у межах навчальної теми відповідно до своїх методичних уподобань і досвіду, якщо такі зміни не порушують загальної структури програми.

Згідно з проектом типового навчального плану 12-річної школи початок вивчення хі­мії опускається у 7-ий клас. Це зумовлено необхідністю забезпечити: а) наступність з курсом біології і б) обов'язковий базовий рівень хімічної освіти кожному випускнику основної школи, незалежно від того, який про­філь навчання обиратиме він далі. Базовий курс хімії на етапі основної школи покликаний дати знання і для загальнокультурної підготовки випускників, і для їх повсякденного життя, і для продовження хімічної освіти та ще й спри­яти професійному самовизначенню учнів. З огляду на це необхідність онов­лення курсу хімії основної школи сумнів не викликає.

Методологічною основою оновлення змісту курсу є положення нової філософії освіти про перехід від знання центричної до культуровідповідної школи. Згідно з цим базовий курс ми розглядаємо як галузь людської культу­ри, як національне і загальнолюдське надбання, оволодіти яким повинна ко­жна цивілізована людина.

Таке спрямування змісту базового курсу є проявом світової тенденції гуманізації освіти. Необхідно враховувати: а) кращі надбання вітчи­зняної методики хімії і б) провідні принципи державної політики України в галузі освіти.

При доборі змісту базового курсу виходять з таких концептуальних позицій:

1. Хімія як навчальна дисципліна є похідною від хімічної науки, тому має включати систему знань, необхідних і достатніх для формування в учнів наукового світорозуміння, і таких, що мають певне практичне значення.

2. Курс хімії основної школи є базовим, тому він має включати переду­сім основи загальної хімії, а також короткі відомості про деякі неорганічні та органічні речовини як матеріальні носії хімічної форми руху матерії, аби курс основної школи набув певної цілісності.

3. Для змісту курсу з усієї сукупності сучасних хімічних знань мають відбиратися найзагальніші, фундаментальні закони й теорії, наукові факти, які дають змогу з урахуванням мінімізації змісту виконати основні завдання базової хімічної освіти і разом з тим створити надійний фундамент для пода­льшого вивчення хімії у старших класах профільної школи або в інших за­кладах освіти.

Викладені міркування детермінують розробку змісту базового курсу хі­мії для основної школи.

У 7-му класі, де хімія вивчатиметься 2 год. на тиждень у другому півріч­чі, головний зміст курсу становлять знання про найважливіші хімічні понят­тя, структурні частинки речовини, прості й складні речовини, сучасну украї­нську хімічну номенклатуру, ступінь окиснення елементів (валентність — буде далі) та початкові кількісні відношення в хімії (розрахунки лише за фо­рмулами).

Розглянуті питання конкретизуються на прикладі Оксигену як найпо­ширенішого елемента на Землі та кисню як життєво важливої речовини.

Курс хімії 8-го класу починається з вивчення основних класів неоргані­чних сполук, розгляд яких сприяє підготовці учнів до сприймання періодич­ного закону і періодичної системи. Далі на основі цих знань учні ознайом­люються з хімічним зв'язком, поняттям «валентність», будовою речовини, з елементами теорій розчинів та електролітичної дисоціації.

У 9-му класі коротко розглядаються окремі представники неорганічних сполук. При цьому акцентується увага на закономірностях у виявленні влас­тивостей речовин залежно від місця елемента в періодичній системі та будо­ви його атома. Потім учні ознайомлюються з найважливішими органічними сполуками на основі теорії О. М. Бутлерова.

На завершення базового курсу висвітлюються основні етапи розвитку хімії, її місце серед наук про природу та роль хімії у житті суспільства.

Така структура базового курсу хімії для основної ланки 12-річної школи характеризуються певною завершеністю, забезпечує поєднання теоретичного і фактичного матеріалу і створює основу для продовження хімічної освіти.

Викладання хімії в 10-12 класах – варіативне, в залежності від обраного учнем профілю навчання:

Навчальний профіль	10 клас	11 клас
Природничий
Фізико-математичний та технологічний
Гуманітарний

Дата добавления: 2014-01-07