Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

З’єднання деталей з використанням синтетичних матеріалів




Клейові з’єднання мають ряд переваг перед механічними способами з’єднання матеріалів (зварювання і т. ін): можливість з’єднання різ­них матеріалів, відсутність впливу на структурний стан і зміну власти­востей з’єднаних матеріалів, герметичність, невисока вартість, просто­та технологічного процесу.

Властивості клеїв в основному визначаються полімерними зв’язуючи­ми. До складу клею можуть входити пластифікатори, наповнювачі, роз­чинники, твердники тощо.

Для клеїв на основі термореактивних матеріалів характерне тверд­нення за рахунок реакції полімеризації чи поліконденсації, до приво­дить до утворення мінних і теплостійких клейових з’єднань. В затверді­лому вигляді термореактивне з’єднання не плавиться при нагріванні.

Багатокомпонентні клеї тверднуть, як правило, при введенні “зши­ваючого” агента.

Однокомпонентні клеї надходять до споживача в готовому вигляді, багатокомпонентні готуються на місці із складових частин, найчасті­ше із смоли і твердника.

Найширше в клеях використовуються термореактивні смоли: фенолформальдегідні, сечовиноформальдегідні, резорциноформальдегідні. На особ­ливому місці – епоксидні клеї. Вони характеризуються такими властивостями:

· процес тверднення проходить без застосування тиску

· мають хорошу клейкість і можливість обробки різальним інструментом

· не потребують спеціального обладнання і високої кваліфікації ро­бітника

· забезпечують хорошу якість ремонту у важкодоступних місцях без розбирання агрегатів.

Епоксидний клей складається із епоксидної смоли, пластифікатора, наповнювачів і твердника. Епоксидна смола грає роль зв’язуючої речо­вини і є основою клею.

Щоб збільшити ударну в’язкість і еластичність епоксидного клею, а також зменшити його крихкість, в нього вводять пластифікатор (на­приклад, дибутилфталат), як пластифікатор можуть використовувати тіокол рідкий і диметилфталат. Маса пластифікатора становить 10...20 % маси епоксидної смоли. Наповнювачі надають епоксидному клею бажаного кольо­ру, в’язкості, підвищують міцність зчеплення. Як наповнювач використо­вується алюмінієвий порошок, слюдяний пил, молотий тальк та ін. Для тверднення клею в суміш вводять твердник (поліетиленполіамін, гексаметилендіамін, малеїновий ангідрид та ін).

Підготовка компонентів полягає у наданні їм стану, придатного для змішування. Епоксидну смолу для зменшення в’язкості підігрівають до температури 320...330 К. Для цього посудину зі смолою занурюють в га­рячу воду і витримують там протягом 10...12 хв. Смолу можна підігріти, поставивши посудину в піч, нагріту до температури 370 К. Щоб запо­бігти вигорянню, підігрівати епоксидну смолу на відкритому вогні не рекомендується.

Пластифікатор дибутилфталат для вилучення летких речовин також підігрівають до температури 333 К. При використанні невеликої кількос­ті клею (до 0,2 кг) підігрівати дибутилфталат не обов’язково.

Всі наповнювачі потрібно просушити при температурі 100...393 К протягом 3 год.

Після того як всі компоненти клею розраховані, зважені і підго­товані, в епоксидну смолу вливають порцію дибутилфталату і перемішують протягом 3...5 хв до одержання однорідної рідини. Потім в цю суміш додають, перемішуючи, невеликими дозами наповнювачі.

Загальна маса одночасно приготованої епоксидної пасти за ручного змішування і за допомогою клеємішалки не повинна перевищувати 500 г. Строк технологічної придатності клею з моменту введення в нього твердника при кімнатній температурі не має перевищувати 30...50 хв. Після цього починає знижуватись клеюча здатність, а в’язкість збільшується настільки, що клей стає важко наносити.

У табл. 5.2 наведено склад сумішей, які найчастіше використову­ються. Суміші 1 і 2 застосовують для відновлення спрацьованих чи коро­зійних поверхонь, а суміші 3 і 4 – для зарівнювання тріщин.

Таблиця 5.2.

Компоненти Номер суміші
       
Епоксидна смола ЭД-5  
Епоксидна смола ЭД-6      
Дибутилфталат 20...25 15...20 12...16 15...20
Слюдяний пил марки А чи Б 15...20
Алюмінієва пудра ПАК-1   10...15 35...40
Тальк 60...70
Поліетиленполіамін 12,0 12,0 12,0 12,0

 

При склеюванні необхідно досягти високої адгезії між клейовою композицією і склеюваними поверхнями. Для цього з’єднувані ділянки де­талей ретельно оброблюють шабруванням, добиваючись їх хорошого прилягання. Зачищені поверхні знежирюють, очищують від оксидів і пилу (без­посередньо перед склеюванням наждачною шкуркою), ретельно продувають стисненим повітрям. На підготовлену поверхню наносять клейову композицію (перший тонкий шар), потім через 1 год – другий шар, який витри­мують 3...5 хв (при кімнатній температурі). Після з’єднання деталі витримують в спеціальному пристрої при температурі 413...433 К протя­гом 1,5...2 год.

З допомогою клею ВС-10Т в ремонтному виробництві успішно приклеюють фрикційні накладки до гальмівних колодок (дисків).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 532; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.