Вихідні дані й послідовність розробки технологічних процесів відновлення

Вихідними даними для розробки технологічних процесів відновлення деталей є: ремонтне креслення деталі, виконане в відповідності до вимог стандартів на ремонтну документацію, перелік дефектів деталі, основ­ні дані про умови роботи деталі у вузлі, що ремонтують, і види спра­цювання, довідкові матеріали про технологічні методи, за допомогою яких можливо усунення дефектів, технологічна документація на віднов­лення даної деталі (при модернізації технологічного процесу, який існує на даному підприємстві), відомості про досвід відновлення деталей даного найменування на передових підприємствах (при розробці нового технологічного процесу), технологічний процес виготовлення й робоче креслення нової деталі (для технологічної спадкоємності між виготовленням і ремонтом деталей), програма випуску деталей, різні довідкові матеріали (каталоги технологічного обладнання, пристроїв інструменту, довідники по режимах обробки, технологічному нормуванню операцій і т. ін).

При розробці технологічного процесу ремонту деталей видаються ремонтне креслення і карта технічних вимог на дефектування деталі. Місця на деталі, які підлягають відновленню, вико­нують на кресленні потовщеною лінією, інші зображення – суцільною тон­кою лінією.

На ремонтних кресленнях граничні відхилення розмірів проставляють у вигляді числових значень умовними позначеннями. Допуски на вільні розміри 14, 15, 16-гo квалітетів проставляють на ремонтних кресленнях із заокругленням до десятої частки міліметра.

На ремонтних кресленнях зображуються ті види, розміри й перерізи, які необхідні для проведення відновлення деталі або складальної одиниці.

На кресленні деталі, яку відновлюють зварюванням, наплавленням, нанесенням металопокриттів, рекомендується виконувати ескіз підготов­ки відповідної ділянки деталі до ремонту.

При застосуванні зварювання, паяння на ремонтному рисунку вказують найменування, марку, розміри матеріалів, які використовують при ремон­ті, а також номер стандарту на цей матеріал.

На ремонтних кресленнях категорійні (ремонтні) та приганяльні розміри, а також розміри деталі, яку ремонтують зняттям мінімально необхідного шару металу, позначають буквами.

В авторемонтних підприємствах, для яких характерне серійне виробництво, розробка плану операцій технологічного процесу ремонту деталі має бути націлена на усунення комплексу дефектів, з’єднаних загальним маршрутом. При цьому технологічний маршрут розробляють не простим складанням технологічних процесів усунення кожного дефекту окремо, а з врахуванням таких вимог:

· однойменні операції по всіх дефектах маршруту мають бути об’єднані

· кожна подальша операція має забезпечувати збереження якості робочих поверхонь деталі, досягнутої при попередніх операціях

· спочатку мають іти підготовчі операції, потім зварювальні, ковальські, пресові і на закінчення шліфувальні й доводочні.

Технологічний процес відновлення деталей складається, як правило, в операційному розділі. Після призначення баз для обробки, вибору способів усунення дефектів і розробки схеми і порядку виконання опе­рацій складається маршрутна карта. Для цього по кожній операції по­передньо намічаються обладнання, пристрої, допоміжні, різальні й вимірювальні інструменти.

При виборі обладнання для діючого виробництва орієнтуються на наявне в цеху обладнання з урахуванням фактичного завантаження окремих його груп. При проектуванні технологічних процесів для заново створюваних підприємств можливості технолога обмежені тільки економіч­ними міркуваннями. Вибір обладнання багато в чому визначається типом виробництва згідно з класифікацією верстатів за технологічними ознаками верстатне обладнання поділяється на такі види:

· верстати широкого або загального призначення (універсальні), верстати високої продуктивності, верстати спеціалізовані й спеціальні

· верстати широкого або загального призначення для застосування в серійному або одиничному виробництві. Верстати високої продуктивності мають обмежені технологічні можливості. Однак завдяки своїй підвище­ній потужності й жорсткості на них можна вести обробку на вищих режи­мах різання і концентрованішими методами. До верстатів цього виду належать: токарні багаторізцеві, гідрокопіювальні, одно- і багатошпин­дельні автомати й напівавтомати, круглошліфувальні, ті, що працюють методом поперечної подачі, безцентрово-шліфувальні, барабано- і карусельно-фрезерувальні та ін. Такі верстати призначені для великосерійного і масового виробництва

· спеціалізовані верстати: отримують на базі верстатів високої продуктивності установкою додаткових шпинделів та інших вузлів, за допомогою яких вони можуть бути пристосовані для виконання конкретних опе­рації при обробці конкретних деталей в умовах масового виробництва. Спеціальні верстати проектують і використовують для виконання певної операції. Проектування й виготовлення верстатів цієї групи звичайно дороге. Тому вони виправдовують себе тільки в масовому виробництві

· особливі групи становлять агрегатні верстати, які застосовують у серійному й масовому виробництвах, і верстати з числовим програмним управлінням, які застосовують в умовах дрібно- і середньосерійного виробництва.

В кожному конкретному випадку при виборі моделі верстату корис­туються паспортами верстатів, а у разі їх відсутності – каталогами металорізального та іншого обладнання.

Обладнання вибирають за головним параметром, який найпоказовіший для обладнання, що вибирають, тобто в найбільшому ступені виявляє його функціональне значення й технічні можливості.

Фізична величина, що характеризує головний параметр, встановлює взаємозв’язок обладнання з розміром виробу, що на ньому оброблюється.

Варіант обладнання, що характеризується ступенями механізації та автоматизації, має вибиратися виходячи із татах умов:

· зведені затрати на виконання технологічного процесу мінімальні

· період окупності обладнання при його механізації та автоматиза­ції мінімальний.

Річна потреба в обладнанні визначається із річного обсягу робіт, який встановлюється статистичним аналізом затрат засобів і часу на обробку виробу.

Річні зведені затрати на використання обладнання визначаються розмірами затрат на його експлуатацію й виготовлення. Затрати на експлуатацію й виготовлення повинні характеризувати обладнання, кла­сифіковане за продуктивністю, одного й того самого функціонального призначення і року освоєння виробництвом.

Вибір уніфікованого пристрою багато в чому відрізняється від ви­бору звичайної оснастки. Звичайно цю роботу виконує конструктор по оснастці. Технолог вказує потрібну систему пристроїв. При виборі при­строїв проводиться комплекс взаємопов’язаних робіт.

1) Аналіз конструктивних характеристик оброблюваної або оброблюваних (за групової обробки) деталей: габаритні розміри, матеріал, точність, конструктивні характеристики оброблюваних поверхонь і т. ін. Паралельно аналізують організаційні й технологічні умови відновлення деталі (схема базування, вид технологічної операції, організаційна форма обробки і т. ін).

2) Групування технологічних операцій для визначення найприйнятної системи пристроїв і підвищення коефіцієнтів їх використання.

3) Установлення належності конструкції пристроїв, які вибирають до певної системи пристроїв.

4) Визначення або уточнення вихідних вимог, що висуваються до конструкції пристрою.

5) Добір конструкції, пристроїв, що відповідають прийнятій схемі базування деталей, з наявної номенклатури.

6) Видача технічного завдання на розробку й виготовлення пристрою.

Групування технологічних операцій, здійснюване в серійному виробництві, проводиться з урахуванням забезпечення раціонального завантаження кожної конструкції, пристрою і на основі аналізу обсягів ви­пуску виробів на заданий період (партіонність і періодичність запус­ків, сумарна трудомісткість згрупованих на конструкцію пристроїв технологічних операцій).

При виборі пристроїв необхідно використовувати таку документацію:

нормативно-технологічну – стандарти на пристрої та їх деталі, стандарти на терміни й визначення технологічної оснастки

технічну – альбом типових конструкцій пристроїв, каталоги й пас­порти на технологічне обладнання, інструктивно-методичні матеріали щодо вибору технологічної оснастки.

Дата добавления: 2014-01-07