Поняття та належність до громадянства України

Повноваження органів та організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства

Припинення громадянства України

Підстави набуття громадянства України

Принципи громадянства України

Поняття та належність до громадянства України

ПЛАН

Лекція № 7. Громадянство України

Поняття "громадянин" виникло ще за середньовіччя, коли в результаті поділу праці виникають міста, а в них складається суспільно-політичний лад із своїм інститутом середньовічного містового громадянства. Тоді поняття "городянин" ототожнювалося з поняттям "громадянин", як синонімом вільної людини, яка наділена визначальною повнотою політичних і майнових прав. Пройшло чимало часу, поки наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. громадянство стало предметом правового регулювання, тільки тоді почав формуватися інститут громадянства, який відповідає сьогоденню.

Сучасний підхід до змісту громадянства України ґрунтується на пріоритеті загальнолюдських цінностей та визнанні держави і особи рівноправними суб'єктами відносин, де вони наділені взаємними правами й обов'язками як на території держави, так і за її межами. Тобто громадянином України особа є не в силу того, що вона проживав на її території, а внаслідок існування між: особою та державою особ­ливого правового зв'язку. Громадянство — це правовий, а не фактичний стан. Громадянство – це структурний елемент правового статусу особи, який розкриває головний зміст зв'язку людини і держави, взаємовідносин громадянина з державою та суспільством. Наявність у особи громадянства дає їй можливість користуватися всіма правами і свободами і нести всі обов'язки, передбачені законодавством певної держави. їх обсяг залежить від наявності чи відсутності у особи статусу громадянина даної країни. Громадянство — визначальний чинник для характеристики правового статусу особи, найважливіший його елемент.

До характерних рис інституту громадянства слід віднести: по-перше, наявність громадянства означає, що за особою закріплено повний обсяг право- та дієздатності, який визнається державою, і особливо в політичній сфері; по-друге, лише громадяни несуть у повному обсязі обов'язки (захист Вітчизни, відбуття військової служба, як правило, не поширюється на іноземців); по-третє, громадяни перебувають у більш вигідних соціально-економічних умовах, держава піддає перевагу своїм громадянам у питаннях зайнятості, освіти, охорони здоров'я тощо, зокрема у практиці правового регулювання трапляються випадки, в яких забороняються надавати іноземцям землю, нерухомість тощо, по-четверте, громадянство покладає додаткові обов'язки на державу щодо гарантування піклування і захисту про своїх громадян не лише всередині країни, але й поза її межами.

Поняття громадянства України законодавчо визначено в ст. 1 Закону України «Про громадянство України». Згідно з Законом громадянство України — це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Таким чином, громадянство України характеризується наступними ознаками:

а) стійким характером зв'язків Української держави і особи;

б) індивідуальним, документально юридично оформленим громадянством кожної людини (наявність відповідного документа, який містить вказівку на громадянство);

в) двостороннім зв'язком людини і держави, що проявляється у їх взаємних правах і обов'язках;

г) поширенням на громадянина суверенної влади держави як всередині країни, так і за її межами.

Стаття 3 Закону України «Про громадянство України» окреслює коло осіб, які належать до громадянства України.

Так, до громадянства України належать:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України.;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено запис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Документами, що підтверджують громадянство України, відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України», є:

1) паспорт громадянина України;

2) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

3) тимчасове посвідчення громадянина України;

4) дипломатичний паспорт;

5) службовий паспорт;

6) посвідчення особи моряка;

7) посвідчення члена екіпажу;

8) посвідчення особи на повернення в Україну.

Дата добавления: 2014-01-07