Висновок. 1. Україна має найвищі в Європі показники розораності сільськогосподарських угідь, використання ресурсів прісних поверхневих вод і вирубок лісових масивів

1. Україна має найвищі в Європі показники розораності сільськогосподарських угідь, використання ресурсів прісних поверхневих вод і вирубок лісових масивів.

2. Частка екологічно чистих територій нині становить всього 7 % загальної земельної площі України. Малозабруднені території охоплюють 15 % її площі, 1,7 % є зонами екологічного лиха.

3. Залишається високим забруднення поверхневих вод суші сполуками важких металів та азоту.

4. Останніми роками спостерігалося деяке зменшення обсягу шкідливих викидів в атмосферу.

5. Найзабруднішене атмосферне повітря в Донецьку, Одесі, Дніпропетровську, Горлівці, Дзержинську, Маріуполі, Макіївці, Харкові, Запоріжжі, Луганську, Єнакієвому, Слов'янську-Порівняно з минулими роками, підвищується рівень забрудненості ґрунтів.

6. З 50 водних об'єктів України, де проводилися дослідження, не виявлено жодного, який відповідав би вимогам фонового стану чи характеризувався як чистий. 29 водних об'єктів екосистеми перебувають у стані антропогенного екологічного напруження.

7. Антропогенне забруднення природи призвело до порушення рівноваги в біосфері і стало суттєвою демографічною проблемою.

8. Прогнозовані до 2010 року зміни довкілля в низці регіонів спричинять несприятливі тенденції у стані здоров'я людей - хронізації патрологій, зростанні онкологічних захворювань тощо.

9. Про погіршення стану здоров'я українців свідчать і медико-демографічнІ показники; смертність з 1991 року почала превалювати над народжуваністю, а в 1996 році перевищувала її в півтора рази. Народжуваність на цей час в Україні знизилась у порівнянні з 1990 роком майже на 30 %, а смертність зросла на 25,6 %.

10. Охорона навколишнього природного середовища - не самоціль. Вона покликана захистити людину, її здоров'я, життя теперішнього та прийдешніх поколінь.

11. Екологічні злочини - це передбачені кримінальним законом суспільне небезпечні діяння, що посягають на навколишнє природне середовище чи його окремі сфери (повітря, землю, надра, води тощо).

12. Екологічні злочини є одними з найбільш суспільне небезпечних та розповсюджених діянь. У сукупності з іншими правопорушеннями у цій сфері та за тяжкістю своїх наслідків вони створюють реальну загрозу національній безпеці.

13. Дослідники стверджують, що протягом багатьох років зберігається значний розрив між кількістю кримінально-караних діянь і реальним застосуванням відповідних правових норм.

14. Екологічну злочинність можна визначити як сукупність злочинів, що посягають на екологічну безпеку, а також опосередковано на життя і здоров'я людей.

15. Цей вид злочинності обумовлений факторами, які своїм підґрунтям мають суперечності процесу природокористування та недооцінку людьми значення природи у житті суспільства.

16. Екологічна злочинність тісно пов'язана з рівнем науково-технічного прогресу. Чим вищий цей рівень, тим більше небезпечних технологій, матеріалів, агрегатів.

17. Особливістю цієї злочинності є те, що вона деякою мірою є побічним наслідком "нормального" природокористування.

18. За результатами проведених досліджень можна скласти соціально-демографічний портрет цих злочинців. Це в основному особи чоловічої статі, середнього або старшого працездатного віку, які перебувають у шлюбі, мають, як правило, середню або вищу освіту й стабільні прибутки. Питома вага рецидивістів серед них незначна.

19. Екологічні злочинці за своїми морально-психологічними ознаками - соціальне інтегровані особи.

20. Наслідки екологічних злочинів залишаються здебільшого непередбаченими.

Дата добавления: 2014-01-06