Загальний висновок

Висновок

1. Вживання загальних заходів запобігання зазначених злочинів тісно пов'язане з характером взаємодії суспільства і природи. Саме на макрорівні закладаються антикриміногенні фактори, що сприяють правомірній екологічній поведінці.

2. Удосконаленням технологій промислового виробництва і насамперед металургійної і видобувної, галузей, які шкідливо впливають на навколишнє природне середовище; підвищенням культури землеробства; модернізацією транспортних засобів; запровадженням безвідходних технологій; підвищенням правової та екологічної культури громадян.

3. Антикриміногенний вплив зазначених факторів має бути поєднаний із науково обґрунтованим ставленням до земельних і водних ресурсів, тваринного та рослинного світу.

4. При цьому обов'язковому урахуванню підлягають географічні, кліматичні й інші природні чинники, що впливають на поведінку людини, її звички, екологічну самосвідомість, самооцінку тощо.

5. Свій вклад у боротьбу з екологічною злочинністю вносять різні об'єднання громадян, партія "зелених", вітчизняні та міжнародні неурядові екологічні організації, засоби масової інформації.

6. Однією з важливих умов підвищення ефективності попередження цих злочинів є удосконалення правової бази природоохоронної діяльності.

7. Неабияке значення має постійне підвищення еколого-правової свідомості як на суспільному, так і індивідуальному рівні.

8. Попередження екологічних злочинів передбачає застосування заходів як загального, так і спеціального характеру.

9. Об'єктами спеціальної профілактики виступають окремі природні комплекси, території, водойми, атмосферне повітря, тваринний світ, лісові масиви та ін.

10. Суб'єктами профілактики є: правоохоронні органи, природоохоронні інспекції; громадські організації, відомчі органи контролю тощо.

11. Заслуговують на увагу недавно розроблені основні напрями державної політики щодо екологічної безпеки України.

1. Україна має найвищі в Європі показники розораності сільськогосподарських угідь, використання ресурсів прісних поверхневих вод і вирубок лісових масивів.

2. Залишається високим забруднення поверхневих вод суші сполуками важких металів та азоту.

3. Найзабруднішене атмосферне повітря в Донецьку, Одесі, Дніпропетровську, Горлівці, Дзержинську, Маріуполі, Макіївці, Харкові, Запоріжжі, Луганську, Єнакієвому, Слов'янську-Порівняно з минулими роками, підвищується рівень забрудненості ґрунтів.

4. Антропогенне забруднення природи призвело до порушення рівноваги в біосфері і стало суттєвою демографічною проблемою.

5. Прогнозовані до 2010 року зміни довкілля в низці регіонів спричинять несприятливі тенденції у стані здоров'я людей - хронізації патрологій, зростанні онкологічних захворювань тощо.

6. Охорона навколишнього природного середовища - не самоціль. Вона покликана захистити людину, її здоров'я, життя теперішнього та прийдешніх поколінь.

7. Екологічні злочини - це передбачені кримінальним законом суспільне небезпечні діяння, що посягають на навколишнє природне середовище чи його окремі сфери (повітря, землю, надра, води тощо).

8. Екологічну злочинність можна визначити як сукупність злочинів, що посягають на екологічну безпеку, а також опосередковано на життя і здоров'я людей.

9. Екологічна злочинність тісно пов'язана з рівнем науково-технічного прогресу. Чим вищий цей рівень, тим більше небезпечних технологій, матеріалів, агрегатів.

10. Особливістю цієї злочинності є те, що вона деякою мірою є побічним наслідком "нормального" природокористування.

11. Наслідки екологічних злочинів залишаються здебільшого непередбаченими.

12. Витоки екологічної злочинності знаходяться насамперед у протиріччях багатоаспектного процесу природокористування.

13. Загальні детермінанти екологічної злочинності беруть свій початок з протиріч, що виникають при взаємодії людини і природи.

14. Не кращим чином на стані екологічної злочинності позначаються недоліки у застосуванні кримінального законодавства.

15. Вживання загальних заходів запобігання зазначених злочинів тісно пов'язане з характером взаємодії суспільства і природи. Саме на макрорівні закладаються антикриміногенні фактори, що сприяють правомірній екологічній поведінці.

16. Антикриміногенний вплив зазначених факторів має бути поєднаний із науково обґрунтованим ставленням до земельних і водних ресурсів, тваринного та рослинного світу.

17. Неабияке значення має постійне підвищення еколого-правової свідомості як на суспільному, так і індивідуальному рівні.

18. Попередження екологічних злочинів передбачає застосування заходів як загального, так і спеціального характеру.

19. Об'єктами спеціальної профілактики виступають окремі природні комплекси, території, водойми, атмосферне повітря, тваринний світ, лісові масиви та ін.

20. Суб'єктами профілактики є: правоохоронні органи, природоохоронні інспекції; громадські організації, відомчі органи контролю тощо.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія. Альбом схем (загальна і особлива частини): Навчальний посібник / Під заг. ред. Джужи О.М.; НАВСУ. - К., 2000.

2. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Третьякова Т.А. Стислий словник кримінологічних термінів: Навчальний посібник / Під заг. ред. Джужи О.М.; НАВСУ. - К., 2000.

3. Зслинский А.Ф. Криминология. Курс лекций. - Харьков, 1996.

4. Криминология / Под ред. Кузнецовой Н.Ф., Миньковского Г.М. - М., 1998.

5. Криминология. Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. д-ра юрид. наук, профессора А.И. Долговой. - М., 1999.

6. Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / І.М. Даньшин В.В. Голіна, О.Г. Кальман; За ред. І.М. Даньшина. - Харків, 1999.

7. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В.Н. Кудрявцева, проф. В.Е. Зминова. - 2-е изд. перераб. и доп. - М, 2000.

8. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини): Навчальний посібник. / За заг. ред. О.М. Джужи О.М. - К.: Атіка, 2001. - 368 с.

9. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій у 2-х кн. Загальна частина. / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін.; Під редакцією Лихолоба В.Г.; УАВС. - К., 1996.

10. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина. /Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін.; Під заг. ред. Джужи О.М.; НАВСУ. - К., 2000.

11. Хохряков Г.В. Криминология: Учебник / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. - М., 1999.

12. Шнайдер Ганс Йоахим, Криминология: Пер. с нем. / Под общ. ред. Л.О. Иванова - М., 1994.

Дата добавления: 2014-01-06