Лекція 7: Українська культура в умовах порубіжжя

План

Команда.

Команда.

Команда.

Команда.

Команда.

Команда.

Чим багаті, тим і раді.

Слова щирого вітання дорожчі за частування.

Аби руки та охота, буде зроблена робота.

Лінивому все ніколи.

Бджола мала, а й та працює.

Землю прикрашає сонце, а людину - праця.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Добре в світі тому, хто працьовитий.

Не радій чужому горю.

Якщо ввічливо попросиш, завжди дадуть.

Ввічливих і лагідних скрізь шанують.

Маленька праця краща за велике безділля.

(Звучить музика).

Діти, подивіться, чи повністю склали ви свої ключі. Так, тепер ви маєте ключі від Країни Ввічливості та Доброти, ми можемо відімкнути її для себе. Молодці діти, ви здолали всі перешкоди, пройшли складний, нелегкий шлях, не піддалися на умовляння Шапокляк, витримали екзамен Королеви Чистоти і тепер ви жителі цієї країни, це значить, що всі ви отримуєте звання ввічливих, вихованих, добрих, охайних.

Сподіваюсь, що в майбутньому ви залишитеся такими.

Вручаються посвідчення жителям країни Ввічливості та Доброти.

Музика "Вместе весело шагать".

Додатковий матеріал

Лекція 5.

Технологія використання ігрових технік у роботі за місцем проживання

1. Сутність ігрової діяльності.

2. Значення ігрової діяльності у соціально-педагогічній роботі за місцем проживання.

3. Ігрові техніки, рекомендовані для застосування у соціально-педагогічній роботі за місцем проживання.

Основна література:1-12;

Додаткова література:3,5,8.

ІНДЗ: Соціально-педагогічний потенціал ігрових технік у роботі за місцем проживання.

Гра є спосіб організації життєдіяльності вихованця, один з видів діяльності дитини, що полягає у відтворенні дій дорослих і стосунків між ними.

Види ігор визначаються на основі різнопланової діяльності дітей: ігри – дозвілля, ігри педагогічні.

Розважальні ігри поділяють на творчі: сюжетно-рольові, конструкторські, драматизації з вільним розвитком сюжету, ігри жарти, ігри – розіграші.

Ігри за визначеними правилами: рухові, хороводні, спортивно-змагальні, настільні.

Педагогічні ігри поділяють на дидактичні, творчі педагогічні.

Використовуючи гру як навчально-виховний чинник важливо дотримуватися таких правил:

- визначення творчого потенціалу гри

- визначення місця

- забезпечення комфортності гри

- урахування вікових особливостей дитини

- визначення місця вчителя під час гри

- цілеспрямоване поширення прав учасників гри.

Урахування цих особливостей потребує від учителя постійного контролю за процесом створення, проведення і аналізу ігрової навчальної діяльності.

4. Потреба формування соціально- активної особистості, спрямованість соціально-педагогічного процесу на її розвиток спонукають до життя нові нестандартні форми педагогічної взаємодії. Однією з таких форм є гра як засіб розвитку творчої особистості дитини чи молодої людини. Специфіка гри як одного з провідних видів діяльності дозволяє використовувати ігрові техніки як істотний та профілактичний засіб соціальної роботи. Ця специфіка полягає у свободі дій, абсолютній зажуреності учасника гри, підкоренні його певним правилам, наявності особливих групових стосунків і емоційної забарвленості.

Психолого-педагогічна література дає широкий спектр відповідей на запитання, в чому і як взаємодіє ігрова діяльність і процес соціалізації особистості. Дидактичні аспекти ігрової діяльності вивчалися у працях Л.О. Венгер, О.Е. Селюцької, Д.М. Узнадзе та інших.

Рекомендації щодо використання гри в системі виховної роботи школи запропоновано у дослідженнях Н.П. Анікеевої, З.А.Веселої, О.С.Газмана, Р.М. Миронової, О.Л. Немежанської, В.М. Терського, С.А.Шмакова та ін.

Н.Я. Безборода, А.Б. Добрович, В.В.Петрученко, В.Р. ПРауде, М.Л. Смульсон та інші розглядали питання використання гри з метою діагностики і психокорекції міжособистісних стосунків, окремих якостей і творчої особистості. У працях Д.Б.Менжерицької, Є.М. Мінскина, Б.П. Нікітіна, О.Ю. Приходько, О.Я. Савченко, А.М. Тютюнникові та інших висвітлено різні аспекти використання ігор у навчально- виховному процесі сучасних середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

Проте, аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем застосування гри з метою розвитку особистості дозволив нам побачити, що недостатня увага приділяється обґрунтуванню і практичному застосуванню гри, яку б доцільно було використовувати у практиці роботи.

Специфіка ігрової діяльності в системі соціально- педагогічної роботи полягає на наш погляд, в профілактичній, превентивній спрямованості гри як засобу організації змістовного дозвілля, запобігання асоціальній діяльності дітей та підлітків. Метою таких ігор може бути як безпосередній розвиток якостей особистості, так і демонстрація творчого стану учасників, їх позиції і можливих перспектив розвитку. Програвання певних ситуацій, залучення учасників гри до ситуації вибору є реальним шляхом розвитку творчої особистості, а саме таких якостей, як: творчий інтерес, допитливість, бажання пізнати себе, впевненість у своїх силах, творчий оптимізм. Наявність цих показників є характерною ознакою творчої діяльності. Гра є одним з інструментів в арсеналі соціального працівника у процесі розв'язання проблеми організації життя виховного колективу ще тому, що її можна застосовувати з метою діагностики, психокорекції міжособистісних стосунків. Крім того, гра сприяє духовному і фізичному звільненню, зняттю напруги, посиленню відчуття радості від подолання певних труднощів і перешкод. А.С.Макаренко вважав, що в дитячому колективі повинна бути постійна бадьорість, ніяких похмурих облич.

Під час проведення гри соціальний працівник – агротехнік знайомиться з технологією оволодіння навичками ігрової діяльності. У практиці виховної роботи можна визначити такі психолого-педагогічні умови застосування гри.

1. Визначення творчого потенціалу гри.

Агротехнік повинен уявляти доцільність даної гри для певного періоду розвитку особистості дитини чи молодої людини. Крім того, потрібно усвідомити, на розвиток яких показників, якостей особистості може бути спрямована ця гра. При цьому варто враховувати, що гра може бути добре відомою, а може бути абсолютно новою для вихованців.

Наприклад гра "Лист" Кількість учасників 15-30. Час проведення – організаційний період роботи. У центрі кола гравців – ведучий. Його завдання – знайти де, в якому місці відбувається передача листа. Починає гру один з вихованців. Він голосно каже "Я надсилаю листа" і називає ім'я. При цьому він непомітно робить який –небудь жест чи рух, який повторюють ланцюжком гравці. Завдання ведучого зупинити цю передачу листа. Якщо ведучий правильно помітив, де і яким сигналом передавався лист, він стає у коло, а ведучим стає той, кого він помітив. Гра повторюється. У процесі цієї гри учасники краще знайомляться, пізнають один одного, виявляють товариське відношення до дій інших.

1. Визначення місця і часу проведення, кількості учасника, що залежить від умов проведення та творчого характеру гри.
2. Забезпечення комфортності і природності гри.
3. Урахування вікових та анатомо- фізіологічних властивостей учасників гри.
4. Захист людської гідності, морального самопочуття кожного учасника гри.

Типологія ігор, рекомендованих для використання на вуличних ігротеках

Спортивні ігри – Їх використання в умовах вуличного простору передбачає не тільки організацію турнірів, змагань вуличних та дворових команд з різних видів спорту, але і інші форми роботи з клієнтами (консультативну, інформаційну, діагностичну).

Перед організаторами спортивних ігор постає питання про роз розробку положення, погодження з державними установами правопорядку умов та часу проведення заходів, чіткого дотримання норм безпеки їх учасників. Олімпійська система організації турніру передбачає участь у ньому команд до першої поразки після жеребкування, групова система – виявлення переможців групових турнірів (кожна команда або учасник грають між собою), а потім їх переможці за кубковою системою виявляють найсильніших у півфіналах і фіналах. У спортивній ігровій діяльності треба враховувати такі складові як парад та представлення учасників заходу.

Настільні ігри. Шашки, шахмати, настільний теніс, конструктори, лото, пазли, ігри на папері, орігамі, ігри з кубиками, фішками, картами.

Рухливі ігри –естафети з м'ячами, скакалками,обручами, кеглями.

Ігри – атракціони.

Музичні ігри

Танцювальні ігри.

Рольові ігри.

Інтелектуальні ігри.

Орієнтовна схема проведення ігрової табірної зміни.

1. День відкриття зміни (ігри на знайомство)
2. Ігри на психологічну адаптацію
3. Ігри-естафети
4. 4. День ігор з м'ячем.
5. Ігри нашого двору
6. Ігри в колі.
7. Ігри масовки
8. музичні ігри
9. День малюнка
10. Інтелектуальні ігри.
11. Ігри на розвиток фантазії та уявлення.

Організація ігрової діяльності за місцем проживання має певну специфіку

- значно підвищуються вимоги до гарантованості безпеки дітей та підлітків

- коло гравців змінюється, що вимагає від агротехніка постійної імпровізації, мобільності дій.

- Організатор має бути готовим до постійного іноді неконтрольованого втручання в хід гри представників різних соціальних груп.

- Вибір ігор часто визначається погодними умовами

- Велика кількість яскравого інвентарю та обладнання.

- Зміст, процес має бути спрямований на залучення дітей та молоді до подальшої сумісної суспільно- корисної діяльності, спрямованої на пропаганду здорового способу життя.

Вимоги до соціального працівника

- поважати права і бажання дітей, що потребують підтримки.

-дотримуватися принципу конфіденційності.

-дотримуватися емоційної дистанції, не провокувати агресію.

-дотримуватися всіх вимог правоохоронних органів.

На вулиці соціальний педагог

Працює у парі та у полі зору колег.

Не одягає прикраси та коштовності

- одяг зручний, багатофункціональний

- дотримуватися правил дорожнього руху.

- Під час виходу на роботу і закінчення роботи повідомити колег.

Критерії ефективності

Повторні звернення клієнтів

Залучення клієнтів до волонтерських дій

Залучення громадськості за місцем проживання до вирішення соціальних проблем.

Кількість дітей та молоді, яким має бути надані соціальні послуги.

Проблеми соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах

1.Сутність поняття "складні життєві обставини", класифікація сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

2.Нормативно- правова основа соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

3.Послуги сім'ям, що опинилися у складних життєвих обставинах.

4.Документація при соціальному супроводі сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

У статті 1 Закону України "Про соціальні послуги визначено, що складні життєві обставини – це обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової діяльності у зв'язку з старістю або станом здоров'я, самотність. Сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки у сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

До складних життєвих обставин відносять також погіршення матеріально-побутових умов, поступове зубожіння, втрату роботи, все, що викликає у людей почуття незахищеності, страху перед завтрашнім днем, все що веде до наростання напруги у сім'ї. Отже, складними життєвими обставинами можна назвати такі несприятливі для людини події, коли їй особливо важко, і коли вона об'єктивно потребує сторонньої допомоги, в тому числі з боку держави, суспільства, громади, найближчого оточення, щоб впоратися з цими обставинами і відновити нормальну життєдіяльність. Логічно, що такими будуть вважатися втрата здатності до обслуговування, інвалідність, втрата близької людини, порушення звичного нормального способу життя, дитяча бездоглядність, пожежа, стихійне лихо.

Хоча нормативно-правова база і не містить вичерпного переліку таких обставин, до складних життєвих обставин можна віднести також випадки, коли людина стала жертвою злочину, захворіла невиліковною хворобою, коли існує загроза її життю та здоров'ю чи життю та здоров'ю її близьких.

Сім'я з дітьми, яка перебуває у складних життєвих обставинах – сукупність осіб, які проживають разом, і пов'язані спільним побутом, взаємними правами й обов'язками, серед яких є одна дитина віком до 18 років. Однією з характеристик цієї сім'ї є наявність обставин, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність, наслідки яких сім'я не могла подолати самостійно.

У соціальній роботі використовують таку класифікацію складних життєвих обставин, в основі якої лежать несприятливі для вихованця умови: соціально-демографічні, матеріальні, медико- соціальні, психолого-педагогічні та соціально-педагогічні, соціально-правові.

Особам, які перебувають у складних життєвих обставинах держава надає соціальну підтримку. Відповідно до чинного законодавства право на отримання соціальних послуг, а отже, і взяття під соціальний супровід мають будь-які особи, які знаходяться на території України на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах. До потенційних користувачів соціальних послуг відносять як громадян України так і громадян інших країн, а також особи без громадянства та біженці, тобто особи, які отримали цей статус у законному порядку. У законі вказано та діти та молодь, як перебувають у складній життєвій ситуації мають право на отримання соціальних послуг на безоплатній основі.

2. Нормативно- правовою основою соціального супроводу сімей в Україні є:

Конституція України. Вона визначає соціальні права щодо сім'ї, наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Кожен з подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою. Тобто за конституційними нормами України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою, яка створює соціально-економічні та правові передумови для нормального функціонування сім'ї, розвитку, виховання та освіти дітей.

Основні законодавчі акти, що регулюють роботу з сім'ями, що опинилася у складних життєвих обставинах включають Сімейний та цивільний кодекси України, Закони України: " Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", "Про охорону дитинства", " Про попередження насильства", " Про державну допомогу сім'ям з дітьми", " про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", " Про соціальні послуги", " Про органи та служби у справах неповнолітніх" " Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", " Про звернення громадян", " Про інформацію".

Сімейний кодекс України, спрямований насамперед на утвердження і зміцнення сім'ї як соціального інституту. Відповідно до статті 3 сімейного кодексу сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки". Сім'ю визнано основним осередком суспільства, найкращою умовою для виховання і розвитку дитини.

У законі України " Про охорону дитинства" визначено основні засади державної політики у сфері забезпечення реалізації прав дітей, їх соціального захисту та всебічного розвитку. Цим законом установлено, що сім'я є найкращим природнім середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення, несе відповідальність за створення належних умов для цього. Держава надає матеріальну допомогу сім'ям з дітьми.

Законом України " Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" визначаються організаційні та правові засади соціальної роботи з дітьми. Визначено такі поняття "соціальний супровід", "соціальна профілактика", "соціальна реабілітація", "соціальне інспектування".

Визначені напрями і зміст роботи з дітьми з неблагополучних сімей, напрями соціальної опіки, допомоги, патронажу, відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей та молоді, їх соціальних функцій; контроль за додержанням вимог законодавства щодо захисту прав і свобод дітей та молоді у сфері соціальної роботи з ними.

Закон України "Про соціальні послуги" визначає організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які опинилися в складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги. У законі наводяться такі поняття як "соціальні послуги", "складні життєві обставини", "соціальний працівник", "соціальне обслуговування", "соціальні служби", "реабілітація".

Закон України "про попередження насильства у сім'ї" визначає правові та організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органіи та установи на які покладаються здійснення заходів із попередження насильства у сім'ї, дає визначення таких понять як: насильство у сім'ї, що таке фізичне, сексуальне, психологічне,економічне насильство у сім'ї. Жертва насильства, попередження насильства, реальна загроза вчиненню насильства, захисний припис, віктивна поведінка щодо насильства у сім'ї.

Закон України "Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, окреслюються засади державної соціальної політики за цим напрямом. Закон чітко обґрунтовує поняття системи соціального захисту. Для соціального працівника мало знання законів для нього є важливим знання нормативно- правових актів, які визначають повноваження та відповідальність місцевих органів влади та місцевого самоврядування. Це є закони України "Про місцеві державні адміністрації", " Про місцеве самоврядування в Україні", положення "Про районні державні адміністрації, виконкоми міських, селищних, сільських рад народних депутатів", " Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх.

"Порядок взаємодії суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах", затверджений наказом міністерств України у справах сім'ї, молоді та спорту, охорони здоров'я, праці та соціальної політики, освіти і науки, внутрішніх справ, транспорту і зв'язку.

Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення. Визначає механізм взаємодії структурних підрозділів міністерств та відомств, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у попередженні жорстокого поводження з дітьми.

" Порядок взаємодії центрів соціальних служб із закладами охорони здоров'я щодо медичної допомоги та соціальних послуг дітям та молоді. Визначає функції центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів охорони здоров'я щодо надання медичної допомоги та соціальних послуг дітям та молоді на основі принципів дружнього підходу до молоді, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).

"порядок взаємодії центрів соціальних служб для молоді із закладами охорони здоров'я з питань запобігання ранньому соціальному сирітству.

Мета надання жінкам, які відмовляються від дитини юридичних, економічних, соціальних послуг.

Перелік основних актів у книзі Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.- Київ, 2006.- С.42-43.

Соціальні послуги – комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності. Соціальної адаптації та повернення до нормального життя.

Соціально-економічні послуги: задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізується у вигляді одноразових матеріальних компенсацій, залучення коштів на лікування, оздоровлення, інформування з питань працевлаштування та сприяння цьому, навчання, сприяння у пошуку житла, придбання засобів для заробітку.

Юридичні послуги: консультування з питань застосування чинного законодавства і нормативних актів; представлення і захист прав і законних інтересів сім'ї та дітей, що у них виховуються, сприяння в оформленні документів необхідних для розв'язання проблем.

Соціально-педагогічні послуги – виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, організація дозвілля, залучення до роботи різноманітних закладів, забезпечення доступності відповідних освітніх послуг для дітей з вадами розумового і фізичного розвитку.

Психологічні послуги: надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на виявлення соціально- психологічних характеристик особистості з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, сприяння в адаптації дитини сироти до умов нового оточення.

Соціально- медичні послуги: консультації щодо запобігання та виникнення можливих органічних розладів особи, збереження і підтримка, охорона її здоров'я, здійснення профілактичних заходів, надання необхідної інформації щодо здорового способу життя, профілактика туберкульозу, венеричних захворювань ВІЛ та Сніду.

Інформаційні послуги – інформування про ресурси громади та допомога у їх використанні на користь дитини, інформації про вирішення складної життєвої ситуації.

О.В. Безпалько пропонує іншу класифікацію послуг- педагогічні, психологічні, медичні, юридичні, інформаційно- довідкові.

4.Ведеться журнал обліку сімей дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Облікова карта сім'ї щодо якої ведеться супровід

Ф.1Карта звернення

Ф.1-АКарта первинного оцінювання випадку відмови або загрози відмови від новонародженої дитини

Ф2Карта соціальної роботи

Ф3Карта обліку дій соціального працівника

Ф4Акт обстеження житлово- комунальних умов проживання

Ф5Карта оцінки стану розвитку та виховання дитини

Ф6Договір про здійснення соціального супроводу

Ф7План спільних дій при здійсненні соціального супроводу сім'ї

Ф8Карта обліку наданих соціальних послуг

Ф9Карта обліку матеріальної допомоги

Лекція 6.

Технології соціально-педагогічної підтримки дітей з сімей трудових мігрантів

1.Характеристика дітей з сімей трудових мігрантів.

2.Соціально- економічні умови проживання дітей з сімей трудових мігрантів.

3.Технології налагодження взаємодії з дітьми з сімей трудових мігрантів.

4.Технології заняття вільного часу дітей з сімей трудових мігрантів.

Основна література: 1-12;

Додаткова література:13,5,8.

ІНДЗ: Розробити орієнтовну методичну схему роботи соціального педагога з підтримки дітей трудових мігрантів у вашій місцевості.

За неофіційними даним налічується понад 7 млн трудових мігрантів, з яких понад 5 млн – жінки. Отже, понад 100 тис. дітей залишаються позбавленими батьківського піклування, материнської ласки і тепла.

До труднощів, які мають діти трудових мігрантів відносимо

- відчуття провини та відповідальності, адже дитину супроводжують думки: я була поганою донькою тому вона від нас поїхала

- образа у душі дитина ображається, що батьки залишили її саму

- недовіра – втрачаються довірливі стосунки між дитиною і батьками, і це стосується і інших людей

- агресія – вороже ставлення до дорослих

- ідеалізація одного з батьків

- інфантилізм

- замкнутість як механізм захисту проти зради і втрати

- вимушена рання дорослість

- невротичні розлади

- девіантна поведінка

Дата добавления: 2014-01-07