Інформаційний матеріал. Т е м а: «серцево-судинна система. »

НАВЧАЛЬНА МЕТА

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Л Е К Ц І Я № 21

Т е м а: «Серцево-судинна система.»

• Процес кровообігу та лімфообігу, їх патологія

• Загальні питання анатоми та фізіології серцево-судинної системи

• Анатомія та фізіологія серця

Найважливішими складовими частинами кровообігу є сер­це, судини і механізми регуляції, які змінюють функціональ­ний стан судин і серця для оптимального забезпечення кров'ю органів і тканин організму.

Серце виконує функцію насоса, тому стан кровообігу в ор­ганізмі залежить від його діяльності.

Враховуючи значну поширеність захворювань з ураженням серцево-судинної системи організму, знання цієї теми є дуже важливим у підготовці майбутніх медичних сестер.

Знати: визначення та значення процесу кровообігу, види судин; розташування й будову серця, його кровопостачання та іннервацію, провідну систему серця, електричні явища в серці, серцевий цикл, зовнішні прояви діяльності серця. Механізм ре­гуляції діяльності серця.

Уміти: визначати межі серця на скелеті; визначати місця вислуховування клапанів серця.

Володіти навичками: визначати верхівковий поштовх.

Кров та лімфа безперервно рухаються по судинах тіла, які густою сіткою обплітають його органи та тканини. Залежно від характеру рідини, яка циркулює, судинну систему можна поділити на два відділи: кровоносну та лімфатичну. Лімфатич­на система, яка в процесі ембріогенезу тісно пов'язана з крово­носною, є додатковим руслом для венозної крові. Рух лімфи по лімфатичних судинах відбувається так само, як і у венах, у на­прямку від органів до серця.

Кровообіг — це рух крові у кровоносній системі. Система кровообігу забезпечує обмін речовин між тканинами організ­му і зовнішнім середовищем та підтримує сталість внутріш­нього середовища — гомеостаз.

Кровоносна система складається із центрального органа — серця — та з'єднаних з ним замкнутих трубок різного діамет­ра — кровоносних судин: артерій, вен та капілярів.

Артерії — судини, по яких кров тече від серця до органів. За діаметром і особливостями будови артерії поділяють на три типи: м'язового (середнього та малого діаметра); мішаного (се­реднього діаметра); еластичного (великого діаметра).

Стінки артерії мішаного типу, а також інших артерій побу­довані з трьох оболонок:

• внутрішньої (tunica intima), яка складається з ендоте­лію, підендотеліального шару;

• середньої (tunica media), яка складається з клітин непос­мугованої м'язової тканини та еластичних волокон міоцитів. Їхнє співвідношення в артеріях мішаного типу становить при­близно 1:1. Між внутрішньою та середньою оболонками знахо­диться внутрішня еластична мембрана;

• зовнішньої (tunica externa), яка утворена пухкою волок­нистою неоформленою сполучною тканиною, де містяться су­дини та нерви судин. Між зовнішньою та середньою оболонка­ми знаходиться зовнішня еластична мембрана. Усі елементи об'єднані в єдиний еластичний каркас.

В артеріях еластичного типу (аорта, легеневий стовбур) у середній оболонці переважають еластичні елементи, м'язових клітин менше. Така будова цих судин зумовлена високим тис­ком і великою швидкістю течії крові в артеріях.

В артеріях м'язового типу зменшується відносний вміст еластичних волокон і відповідно збільшується кількість клі­тин непосмугованої м'язової тканини. Це зумовлено змінами гемодинамічних умов: артерії м'язового типу розташовані да­леко від серця, тиск крові в них зменшується, і потрібна дода­ткова робота, щоб його підтримати. Це досягається за рахунок скорочення м'язових елементів судин м'язового типу.

Вени — судини, які несуть кров до серця. Вони містять ве­нозну кров (окрім легеневих вен). Загальний план будови вен такий самий, як і артерій, але існують деякі відмінності:

• стінка вен тонша, ніж у відповідних артеріях;

• еластичні волокна розвинені слабко, переважають кола­генові;

• відсутня зовнішня еластична мембрана і слабко розвине­на (або відсутня) внутрішня еластична мембрана;

• наявність клапанів у деяких венах (клапани — це склад­ки внутрішньої оболонки, обернені в бік серця. Вони перешко­джають зворотній течії крові і забезпечують нормальну діяль­ність серця).

Вени за діаметром поділяють на великі, середні та малі; за­лежно від положення — поверхневі та глибокі; залежно від бу­дови — безм'язового (вени твердої і м'якої оболон головного і спинного мозку, вени сітківки, селезінки, плаценти, кісток) та м'язового типу.

Капіляри — найтонші судини, діаметром від 4,5 до 30 мкм. Стінка капіляра утворена лише одним шаром ендотелію. У ка­пілярах відбувається обмін речовин між кров'ю та тканинами, вони відіграють роль гістогематичного бар'єру, а також забез­печують мікроциркуляцію.

Мікроциркуляторне русло — система дрібних судин, до яких належать артеріоли, прекапіляри, гемокапіляри, посткапіля­ри, венули. У межах мікроциркуляторного русла розрізняють судини, в яких кров переходить з артеріол у венулу — артеріоло­венозні анастомози.

Мікроциркуляторне русло виконує такі функції: регуляція кровопостачання органів, обмін речовин, дренаж, депонуван­ня крові.

У тілі людини кровоносні судини формують ряд замкнутих систем — коло кровообігу: велике, мале, серцеве.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка, з якого кров потрапляє в аорту. До серця кров повертається по двох вели­ких венах — верхній та нижній порожнистих, які відкривають­ся у праве передсердя, де і закінчується велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка, з якого кров потрапляє в легеневий стовбур, який поділяється на праву та ліву легеневі артерії. У легенях кров збагачується киснем і по легеневих венах надходить у ліве передсердя, де закінчується мале коло кровообігу.

Серцеве коло кровообігу починається від висхідної частини аорти двома вінцевими артеріями, а закінчується вінцевою па­зухою, що відкривається в праве передсердя.

Дата добавления: 2014-01-07