Навчальна мета. Пейєрові бляшки,або групові лімфоїдні вузлики, являють собою скупчення лімфоїдної тканини, які розташовані в стінці тонкої кишки

Пейєрові бляшки,або групові лімфоїдні вузлики, являють собою скупчення лімфоїдної тканини, які розташовані в стінці тонкої кишки, головним чином у кінцевому відділі — у стінці клубової кишки. Ці скупчення містяться в слизовій оболонці і підслизовій основі, мають вигляд плоских утворень, переваж­но овальної або круглої форми, що ледь виступають у просвіт кишки. Кількість пейєрових бляшок у дитячому та підлітко­вому віці становить 83—90. У них набувають імунної компете­нції В-лімфоцити, які надходять сюди з червоного кісткового мозку, після чого ці клітини можуть виходити в периферійне кров'яне русло, а частина їх, повернувшись назад, трансфор­мується у плазмоцити. В-лімфоцити, Т-лімфоцити та їхні субпопуляції

Попередники Т-лімфоцитів із кісткового мозку потрапля­ють у тимус, де зазнають перетворень. У процесі дозрівання і проліферації утворюються наступні субпопуляції:

• Т-лімфоцити-хелпери (помічники), які здатні специфіч­но розпізнавати антиген і посилювати утворення антитіл В-лім­фоцитами;

• Т-кілери, або клітини-вбивці. Ці клітини безпосередньо беруть участь у ліквідації чужорідних або патологічних влас­них (наприклад, пухлинних) клітин;

• Т-супресори, які пригнічують синтез антитіл В-лімфо­цитами (при функціональній недостатності Т-супресорів вини­кають умови для розвитку імунних і алергійних реакцій);

• Т-клітини пам'яті — лімфоцити, які здатні тривалий час зберігати інформацію про антиген.

Т-лімфоцити забезпечують реакції клітинного імунітету і регуляцію гуморального.

В-лімфоцити утворюються в червоному кістковому мозку і забезпечують гуморальний імунітет. Вони здатні перетворюва­тися на плазмоцити — клітини, які продукують антитіла (бі­лки-імуноглобуліни).

У клініці велике значення для дослідження стану імунної системи має підрахунок Т- і В-лімфоцитів і визначення їхніх функціональних можливостей.

Л Е К Ц І Я № 25

Т е м а: “Дихальна система.”

• Процес дихання

• Анатомія та фізіологія органів дихання

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Організм людини може існувати лише за умови постійно­го забезпечення енергією, яка необхідна для всіх процесів жит­тєдіяльності. Для її утворення потрібний кисень. Надходжен­ня кисню, використання його в окисних процесах і виділення вуглекислого газу забезпечується системою дихання, під якою розуміють комплекс структур, які беруть участь у газообмі­ні — однієї з головних ланок обміну речовин і механізмів їх­ньої регуляції.

Дихання складається з п'яти основних процесів (етапів) і забезпечується взаємодією систем органів дихання, крово­обігу, крові.

Система органів дихання виконує й інші функції, напри­клад, бере участь у водному обміні, у підтримці кислотно-основ­ного стану, депонуванні крові (легені) тощо.

Тому знання механізмів основних етапів дихання, його регуляції, методів дослідження потрібне медичним сестрам, оскільки порушення функцій цієї системи нерідко спостеріга­ються в клініці і супроводжують багато захворювань.

Знати: органи дихання, їхню будову, функції, етапи дихан­ня, механізми вдиху та видиху, регуляцію дихання.

Уміти: визначати відділи та топографію органів дихання, їхню скелетотопію; проводити торакометрію, спірометрію, ви­значати частоту дихальних рухів.

Дата добавления: 2014-01-07