Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Жовчний міхур

Кровопостачання печінки

На відміну від інших органів, печінка отримує артеріальну кров із власне печінкової артерії, а венозну — з ворітної вени, які входять у ворота печінки. У печінці вони багаторазово по­діляються на більш дрібні судини: часткові, сегментарні, між­часточкові, навколочасточкові артерії й вени. Від навколочас-точкових артерій та вен починаються кровоносні капіляри, які входять у печінкову часточку, зливаються й утворюють внут­рішньочасточкові синусоїдні капіляри, по яких тече змішана кров. Вени йдуть між печінковими балками, радіально схо­дяться до центральних вен, куди вони впадають. Потім зміша­на кров потрапляє в збиральні або підчасточкові вени, останні утворюють гілки печінкових вен, які в кількості 3—4 виходять із печінки і впадають у нижню порожнисту вену, тобто в печін­ці утворюється чудесна венозна капілярна сітка.

Функції печінки:

• секреторна (продукує жовч), бере участь в обміні речовин (білковому, вуглеводному, жировому, в обміні вітамінів тощо);

• захисна функція (знешкодження шкідливих речовин);

• імунна функція (знешкодження чужорідних тіл);

• відіграє важливу роль у підтримці гомеостазу, забезпе­чує функції крові;

• депо крові тощо.

Жовчний міхур (vesica fellea — лат., s. cholecystis — грец.) має грушоподібну форму і розташовується на вісцеральній по­верхні печінки. Жовчний міхур має довжину 7—8 см, а його об'єм становить 40—60 см3. У ньому виділяють дно, тіло і шийку. Шийка жовчного міхура спрямована назад і переходить у міхурову протоку завдовжки до 3,5 см.

Жовчний міхур — порожнистий орган, його стінка утворе­на слизовою оболонкою, яка містить численні складки; через епітелій слизової оболонки із жовчі можуть усмоктуватися во­да та деякі інші речовини, тому міхурова жовч має густішу консистенцію і темніший колір (порівняно з печінковою). М'я­зова оболонка складається з гладкої м'язової тканини, міоци­ти якої розташовані у вигляді сітки з переважно циркулярним напрямком. У ділянці шийки жовчного міхура м'язові елемен­ти утворюють сфінктери.

Серозна оболонка вкриває жовчний міхур з трьох боків (орган розташований мезоперитонеально), а стінка, яка прилягає до печінки, вкрита адвентиційною оболонкою, побудова­ною із щільної сполучної тканини. Функція жовчного міхура — накопичення жовчі (резервуар для жовчі).

Жовчні протоки (позапечшкові шляхи):. спільна печінкова протока, яка утворюється шляхом з'єднання правої та лівої печінкових проток у воротах печінки;

міхурова протока, яка є продовженням шийки жовчно­го міхура;

спільна жовчна протока завдовжки 7—8 см (іноді до 12 см), утворюється шляхом злиття спільної печінкової й міхурової проток.

Далі спільна жовчна протока прямує вниз і вліво, об'єд­нується з протокою підшлункової залози і впадає в печінково-підшлункову ампулу (розширення), яка відкривається у вели­кий сосочок дванадцятипалої кишки. Циркулярний шар м'я­зових волокон стінки жовчної протоки стовщується й утворює сфінктер (м'яз-стискач), який регулює надходження жовчі в кишку. У ділянці ампули є ще один м'яз-стискач ампули (сфінк­тер Одді), який перешкоджає затіканню вмісту кишки в про­току підшлункової залози та спільну жовчну протоку.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Печінка | Регуляція секреції та виділення жовчі
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 582; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.