Регуляція секреції та виділення жовчі

Склад жовчі та її значення в травленні

Кількість жовчі коливається в межах 0,6—1,2 л за добу — залежно від кількості та якості їжі. Жовч утворюється в печін­ці безперервно, а надходить у дванадцятипалу кишку тільки під час процесу травлення. Коли травлення припиняється, жовч накопичується в жовчному міхурі. Тому виділяють жовч печінкову, яка безпосередньо поступає із печінки в просвіт ки­шок, і жовч міхурову. Остання більш концентрована, більш темна та густа, тому що в жовчному міхурі відбувається част­кове всмоктування води із жовчі. До складу жовчі входить во­да (90%), органічні та неорганічні речовини. До органічних речовин належать жовчні кислоти, які утворюються в печінці з холестерину; жовчні пігменти — білірубін та білівердин — утворюються з гемоглобіну при гемолізі еритроцитів холесте­рин; муцин та інші речовини. У кислому середовищі білірубін окислюється в білівердин, надаючи жовчі зеленуватого кольо­ру. Неорганічні речовини представлені мінеральними солями. рН жовчі становить 7,3—8,0.

У жовчному міхурі завдяки концентрації жовчі кількість солей жовчних пігментів і кислот, холестерину збільшується приблизно в 5 разів порівняно із свіжою жовчю, яка утворю­ється в печінці.

У жовчному міхурі та жовчних протоках до жовчі додаєть-ся слиз.

Фізіологічне значення жовчі:

• підвищує активність усіх ферментів, а особливо ліпаз емульгує жири;

• посилює виділення панкреатичного соку;

• посилює моторну функцію кишок;

• сприяє всмоктуванню жирів (жовчні кислоти утворюють комплексні сполуки із жирними кислотами) та жиророзчинних вітамінів;

• має бактеріостатичну дію на кишкову мікрофлору;

• запобігає розвитку гнилісних процесів у кишках;

• екскреторна функція (із жовчю виводяться з організму деякі речовини — жовчні пігменти, холестерин та ін.);

• разом із соком підшлункової залози нейтралізує кислу реакцію хімусу, що надходить із шлунка.

Секреція жовчі відбувається постійно, але вона посилюєть­ся під впливом жовчних кислот, секретину та інших гормонів. Причому чим більше виділяється жовчі в дванадцятипалу ки­шку, тим більше всмоктується жовчних кислот, які з кров'ю надходять знову в печінку і стимулюють утворення нових пор­цій жовчі. Виділення жовчі в дванадцятипалу кишку відбува­ється періодично, відповідно до приймання їжі. Умовні та без­умовні рефлекси, пов'язані з прийманням їжі, супроводжу­ються виділенням незначної кількості жовчі (імпульси ідуть у центр блукаючого нерва, а звідти по еферентних волокнах — до непосмугованих м'язів жовчного міхура та сфінктера спіль­ної жовчної протоки (м'язи жовчного міхура скорочуються, а сфінктера — розслаблюються). Після звільнення жовчного мі­хура жовч надходить у дванадцятипалу кишку прямо з печін­ки. Але основним механізмом регуляції виділення жовчі є гу­моральний, тобто під впливом гормонів, які утворюються в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. Посилюють жов­човиділення жири, жовток, магнію сульфат.

Дата добавления: 2014-01-07