Причини і умови злочинів, вчинюваних особами, засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру

Причини і умови злочинів, учинених засудженими, можуть відрізнятися залежно від виду учиненого злочину, але певні чинники є спільними для всіх злочинів. Зокрема, це загальносоціальні причини і умови злочинності в цілому та специфічні причини і умови злочинів у сфері виконання кримінальних покарань та застосування примусових заходів, пов’язаних з обмеженням особистої свободи людини.

Насамперед слід назвати:

– недосконалість законодавчого регулювання притягнення винних до кримінальної відповідальності, виконання і відбування покарання;

− прогалини в профілактичній та виховній діяльності персоналу органів і установ виконання покарань, зокрема, неефективність соціально-виховної роботи із засудженими, недоліки в реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених, морального, правового, трудового та інших видів виховання засуджених; збільшення кількості непрацюючих засуджених;

– недоліки в устаткуванні інженерно-технічних засобів охорони об’єктів установ виконання покарань, недосконалість технічних засобів цілодобового стеження за засудженими, відсутність або застарілість апаратури для перевірки посилок і передач, автомобілів тощо;

– прорахунки в діяльності оперативних підрозділів з виявлення, запобігання і розкриття злочинів, учинених в колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання, низький рівень професійної підготовки певної частини працівників;

– неналежне несення служби працівниками УВП з охорони та забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб, невиконання режимних вимог щодо проведення обшукових заходів та вилучення заборонених предметів;

– корупцію й зловживання службовим становищем працівниками органів та установ виконання покарань (під час проведення тендерних закупівель; вирішення питань переведення засуджених з однієї області в іншу, ближче до попереднього місця проживання; звільнення за хворобою; вирішення питань умовно-дострокового звільнення; пом’якшення умов утримання; незаконного занесення в установу наркотиків, спиртного, грошей та валюти);

– невиконання вимог кримінально-виконавчого законодавства щодо заборони передачі засудженим алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших заборонених предметів. Так, у 2008 році було вилучено близько 213 тис. гривень, понад 8 тис. доларів США, понад 800 євро, близько 1 тис. літрів спиртних напоїв, 7,5 кг наркотичних речовин та майже 1,5 тис. мобільних телефонів;

– вади нагляду і контролю з боку адміністрації органів і установ виконання покарань; у 2008 році до прокуратури України надійшло 1 872 звернення (у 2007 році – 2 044) з питань додержання законів при виконання судових рішень у кримінальних справах та застосуванні інших примусових заходів. За характером найбільше звернень було щодо: зловживання службовим становищем працівників установ – 344 (18,4% від кількості розглянутих); порушення Закону України «Про звернення громадян» – 206 (11%); застосування недозволених заходів впливу – 173 (9,2%); неналежні умови тримання у СІЗО, виправних колоніях та медичну допомогу – 123 (6,6%);

– незадовільне медико-санітарне та матеріально-побутове забезпечення засуджених, невідповідність умов тримання засуджених встановленим стандартам, що насамперед обумовлено недостатнім рівнем фінансування та матеріально-технічного забезпечення. У 2008 році до прокуратури України надійшло 192 заяви засуджених про ненадання медичної допомоги. Прокуратурою України виявлено факти порушення у медичних установах Державного департаменту України з питань виконання покарань прав засуджених, хворих на СНІД. Із понад 200 таких хворих 90 протягом 2007 року взагалі не отримали лікування антиретровірусними препаратами;

– організаційно-управлінські недоліки в діяльності кримінально-виконавчої служби; призначення на керівні посади осіб, які не мають досвіду роботи у Державній кримінально-виконавчій службі України, низький рівень правосвідомості та професіоналізму окремих працівників;

– незадовільну роботу органів державної влади і місцевого самоврядування щодо надання допомоги установам виконання покарань з забезпечення засуджених роботою, недостатня активність діяльності громадських організацій, спостережних комісій щодо відвідування установ виконання покарань, надання допомоги засудженим з матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення, поліпшення умов їх праці та навчання, підвищення стану організації соціально-виховної роботи в установах ДДУПВП;

– негативний вплив мікросередовища, найближчого побутового оточення, в якому знаходиться засуджений або особа, щодо якої обрано інші заходи примусового характеру, поширення системи традицій і звичаїв злочинного світу, кримінальної субкультури.

Але головною причиною вчинення конкретних злочинів виступають внутрішні детермінанти, які пов’язані з самою особистістю суб’єкта злочину. Глибока морально-психологічна деформація певної частини засуджених, наявність психопатій та інших патологій психічної діяльності, дефекти правової свідомості, асоціальні та антисоціальні звички, установки та навички разом із зовнішніми чинниками призводять до формування мотиву і вчинення конкретного злочину. На скоєння цих злочинів безпосередній вплив справляє конкретна життєва ситуація, яка може виступати опосередкованою умовою, приводом для вчинення злочину. Виникнення конфліктів як провокуючого до агресивних дій фактора, є підґрунтям вчинення більшості насильницьких злочинів в установах виконання покарань.

Дата добавления: 2014-01-07