Тема 1 Культура усного фахового спілкування

ПЛАН

1. Особливості усного спілкування.

2. Індивідуальні та колективні норми фахового спілкування.

3. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди. Співбесіда з роботодавцем.

4. Етикет телефонної розмови.

1. Особливості усного спілкування.

Усне спілкування – це форма реалізації мовної діяльності за допомогою звуків, що являє собою процес говоріння. Воно широко застосовується в різних сферах суспільної діяльності людей.

· Найважливіші особливості усного спілкування.

· Первинне

· Монологічне, діалогічне, полі логічне.

· Розраховане на певних адресатів у конкретній ситуації.

· Здебільшого не підготовлене заздалегідь.

· Живе, без мовного оформлення.

· Імпровізоване.

· Чітко індивідуалізоване.

· Невербальні засоби (інтонація, міміка, жести).

· Емоційно-експресивне.

· Повтори, перебивання, повернення до вже сказаного.

· Обмежене в часі.

Головна складність в оволодінні усним спілкуванням є необхідність і вміння визначати на слух доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мовлення в кожній конкретній ситуації.

2. Індивідуальні та колективні норми фахового спілкування.

В основу виокремлення форм фахового спілкування покладено різні критерії:

1. За способом взаємодії між комуні кантами виділяють: монологічне, діалогічне, полі логічне спілкування.

2. За кількістю учасників виокремлюють: індивідуальне (спілкуються двоє), колективне спілкування.

3. З урахуванням каналів комунікації виділяють: безпосереднє спілкування («обличчя до обличчя»), опосередковане (телефон, радіо, телебачення).

4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють: побутове (обговорення щоденних проблем), наукове (обговорення наукових проблем), фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ), естетичне (передавання естетичної інформації).

Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування як діалог, монолог і полілог.

Діалог це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця).

Найхарактерніші ознаки діалогу:

· безпосередність словесного контакту двох учасників спілкування;

· швидкий обмін репліками без попереднього обмірковування;

· ситуативна залежність реплік;

· використання пара вербальних засобів (жести, міміка, рухи тіла, погляд, відстань тощо), що реалізуються візуально;

· зорове й слухове сприйняття учасників діалогу;

· важливість інтонації, тембру, тональності. Інтонація сприяє формуванню діалогічного контексту.

Монолог – форма мовлення адресата, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом.

Внутрішній монолог – мовлення «про себе», міркування, роздуми.

Найважливіші ознаки монологу:

· однобічний характер висловлювання, нерозрахований на негайну реакцію слухача;

· підготовленість і плановість (лекція, доповідь тощо);

· певна тривалість у часі;

· індивідуальна композиційна побудова значних за розміром уривків;

· розгорнутіші й складніші синтаксичні побудови;

· композиційна завершеність і загальна структурна цілісність висловлювання.

Полілог – форма спілкування між кількома особами.

Полілог характеризується такими ознаками:

· залежність від ситуації, в умовах якої відбувається спілкування;

· високий рівень непідготовленості;

· більш-менш однакова участь у спілкуванні всіх учасників.

У межах названих форм і відбувається усне фахове спілкування.

3. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди. Співбесіда з роботодавцем.

Серед індивідуальних форм усного професійного спілкування найбільш поширеною є ділова бесіда.

Бесіда – це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. Бесіда – найскладніша з усіх жанрів усного фахового спілкування, для ефективного її проведення треба мати значний життєвий досвід, великий запас теоретичних знань, а також досконало володіти мовним етикетом.

Залежно від мети спілкування та змісту бесіди поділяються на: ритуальні, глибинно особистісні, ділові.

Залежно від кількості учасників виокремлюють такі бесіди: індивідуальні та групові.

Ділова бесіда – це спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них. Предметом обговорення під час ділових бесід є конкретна справа.

Ділова бесіда є цілеспрямованим спілкуванням з передбачуваним або попередньо запланованим результатом. Прикладами таких бесід є: обговорення нових проектів, бесіда з партнером по бізнесу, співбесіда з роботодавцем.

Зазвичай бесіда складається з таких етапів:

1. Визначення місця й часу зустрічі (на нейтральній, своїй, чужій території).

2. Початок бесіди. На початку бесіди слід заручитися прихильністю свого співрозмовника. Слід продумати форму вітання, початкову фразу. Важливе значення мають невербальні форми взаємодії – вираз обличчя, вітальний жест.

3. Формування мети зустрічі.

4. обмін думками та пропозиціями.

5. Закінчення бесіди.

Під час бесіди лід триматися впевнено, не варто розмовляти уривчасто. Ви маєте бути спокійним, чемним, скромним, щоби створити психологічно сприятливу атмосферу доброзичливості.

Фахівці з проблем ділового спілкування виокремлюють 10 кроків, що дозволяють провести бесіду успішно.

1 Ретельна підготовка.

Дата добавления: 2014-01-07