Підсумуйте результати бесіди

Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати.

Слухайте уважно співбесідника і ставне конкретні запитання.

Зосереджуйтесь на реальних потребах а не на амбіціях.

Не змушуйте співбесідника постійно приймати рішення.

З’ясуйте перед бесідою, чи має ваш співбесідник відповідні повноваження.

Не підозрюйте співбесідника в ненадійності.

Намагайтеся створити атмосферу довіри.

Пам’ятайте, до чого ви прагнете.

Співбесіда з роботодавцем – це спеціальна бесіда, під час якої роботодавець оцінює претендента на вакантну посаду.

Успіх або неуспіх під час співбесіди залежить не тільки від професійних якостей, а й від того, яке перше враження ви справите на роботодавця.

Неабияке значення для досягнення успіху матиме підготовка до співбесіди:

1. Зберіть якомога більше інформації про установу, в яку вас запрошують на співбесіду.

Що треба знати про організацію, в яку ви йдете на співбесіду:

· які послуги або продукцію пропонує організація;

· кому й де реалізовує свою продукцію;

· скільки років уже існує;

· юридичний статус організації;

· склад керівництва та як часто змінюється;

· який має прибуток;

· чи проводилося скорочення штату за останні три роки;

· відгуки преси;

· ставлення керівництва до працівників;

· нові проекти, що розробляються в організації;

· чи входить організація в інші об’єднання.

2. Приготуйте копії дипломів, свідоцтв, резюме та інших необхідних документів.

3. Приготуйтеся назвати прізвища і контактні телефони осіб, які можуть дати вам рекомендаційного листа.

4. Заздалегідь дізнайтеся точну адресу організації. Розрахуйте так свій час, щоби ви прийшли за п'ятнадцять хвилин до початку співбесіди.

5. Подбайте про діловий стиль одягу. Не можна приходити на співбесіду в мініспідниці, джинсах чи супермодному одязі.

6. Складіть список очікуваних запитань та підготуйте на них відповіді.

Деякі запитання, які вам можуть поставити під час співбесіди:

ü Розкажіть про себе.

ü Назвіть свої недоліки (слабкі сторони).

ü Чому ви звільнилися з попереднього місця роботи?

ü Назвіть бажаний мінімум і максимум бажаної зарплатні.

ü Які ваші найбільші досягнення?

ü Як довго плануєте працювати в нашій фірмі?

ü Що ви знаєте про нашу установу?

ü Чому ви хочете у нас працювати?

ü Ваше ставлення до виробничих перевантажень.

Поведінка під час співбесіди.

1. Прийшовши в офіс, будьте з усіма ввічливими і доброзичливими. Пам’ятайте: вітаючись з представником компанії, не подавайте руки першим; не сідайте, поки вам не запропонують це зробити.

2. Сумлінно й охайно заповнюйте всі анкети і документи, які вам запропонують.

3. На початку бесіди відрекомендуйтеся. Поцікавтеся ім’ям та по батькові співробітника.

4. Підтримуйте зоровий контакт.

5. Уважно слухайте запитання, не перебиваючи співбесідника. Ваші відповіді на запитання повинні бути прямими, точними. Під час співбесіди кандидат на вакантну посаду теж має право поставити запитання, але не більше двох-трьох. Найчастіше ці запитання стосуються обсягу роботи, умов успішного її виконання.

6. Тримайтеся гідно, впевнено, але не зухвало.

7. Наприкінці розмови слід чітко домовитися про те, коли і як ви дізнаєтеся про результати.

8. Завершуючи співбесіду, подякуйте співрозмовникові за виявлену увагу.

9. Під час співбесіди ретельно проаналізуйте свою поведінку, відповіді й зробіть правильні висновки. Пам’ятайте, що роботодавець зацікавлений у кваліфікованих особах. Це і потрібно демонструвати впродовж усієї співбесіди.

4. Етикет телефонної розмови.

Телефонна розмова – один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами:

· співрозмовники не бачать один одного й не можуть скористатися невербальними засобами спілкування (відсутність візуального контакту між співрозмовниками);

· обмеженість у часі (телефонна бесіда не може бути надто тривалою;

· наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, кепська чутність).

Фахівці з проблем усного ділового спілкування пропонують дотримуватися таких правил ведення телефонної розмови.

Якщо телефонуєте ви:

· привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім’я та по батькові;

· якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім’я та по батькові свого співрозмовника;

· якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спершу, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;

· попередньо напишіть перелік питань, які необхідно з’ясувати;

· завжди закінчує розмову той, хто телефонує.

Якщо телефонують вам:

· спробуйте якомога швидше зняти слухавку й назвіть організацію, яку ви представляєте;

· у разі потреби занотуйте ім’я, прізвище та контактний телефон співрозмовника;

· розмовляйте тактовно, ввічливо демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує;

· не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою;

· у разі виникнення складних питань запропонуйте співрозмовникові зустріч для детального обговорення суті проблеми;

· завжди стисло підсумовуйте бесіду, перелічіть іще раз домовленості, що їх ви досягли.

Службова розмова складається з таких етапів:

1) момент налагодження контакту;

2) викладення сутності справи (повідомлення мети дзвінка, підхід до питання, обговорення повідомленої інформації);

3) закінчення розмови.

Будь-яку телефонну розмову починаємо коротким виявленням ввічливості: Добрий день! Доброго ранку! Якщо телефонуєте у справі, то потрібно назвати не лише прізвище, ім’я та по батькові, а й посаду, яку ви обіймаєте. Якщо той, хто телефонує, забув назвати себе, співрозмовник має право запитати: «Вибачте, з ким я розмовляю?»

Після встановлення зв’язку намагайтеся викладати інформацію чітко, стисло та по суті. Ще однією надзвичайно важливою умовою ведення розмови є логічність і послідовність висловлення думок. Не припустимо, щоб ваша розмова була хаотичною, адже так мета вашого дзвінка може залишатися незрозумілою для вашого співрозмовника. Якщо ви поважаєте себе і свого співрозмовника, намагайтеся уникати категорично-наказових висловлювань.

Ініціатива закінчення розмови належить зазвичай тому, хто телефонував. Іноді викликаний до телефону може ввічливо сказати, що с тієї чи іншої причини поспішає, хоче закінчити розмову. Завершуючи розмову, обов’язково треба попрощатися.

Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, котра має їх виконати.

Не зловживайте займенником я, адже ваша розмова – діалог, а не монолог.

Дата добавления: 2014-01-07