Теорія пізнання як наукова галузь. Пізнання як вид діяльності

Лекція №1

Тема: Вступ до навчальної дисципліни «теорія пізнання». Сутність і сенс пізнання. Місце пізнання в системі різних способів духовного освоєння світу

План:

1. Теорія пізнання як галузь наукового знання.

2. Пізнання як вид діяльності. Яку роль займає пізнання в структурі людської діяльності.

3. Діалектика суб’єкта і об’єкта в пізнавальній діяльності.

4. Способи духовного освоєння світу людиною та місце в них пізнання.

Метою даної лекції є ознайомлення студентів із процесом пізнання, його основними видами і принципами. Розкрити сутність понять «об’єкт» і «суб’єкт» пізнання та їх взаємодію. Показати роль пізнання у сучасному світі. Розкрити значення теорії пізнання як наукової галузі.

Основні поняття: пізнання, знання, істина, об’єкт і суб’єкт пізнання, духовна діяльність, світ, гносеологія.

Людина – це особлива істота. Проявів її особливостей дуже багато, але ми зупинимося тільки на декількох, що є важливими з точки зору пізнання. По-перше, це наявність свідомості і мислення. Саме завдяки свідомості відбувається активне відображення дійсності. Мислення, як функція свідомості, переробляє відображені об’єкти і отримує знання про цю дійсність. Власне, якщо коротко, то це й є процес пізнання. По-друге, людина – це творча істота. Завдяки творчості цей процес перебуває у постійному русі і розвитку.

Отже, людство завжди прагнуло до набуття нових знань. Оволодіння таємницями буття є вираження вищих устремлінь творчої активності розуму, що є предметом гордості людства. За тисячоліття свого розвитку воно пройшло довгий і складний шлях пізнання від примітивного і обмеженого до усе більш глибокого і всебічного проникнення у сутність оточуючого світу. На цьому шляху було відкрито велику кількість фактів, властивостей і законів природи, суспільного життя і самої людини, поступово змінювалася картина світу.

Розвиток наукового знання відбувався одночасно з розвитком виробництва, розквітом мистецтва, художньої творчості. Знання утворює складну систему, котра виступає у вигляді соціальної пам’яті, багатства її передаються від покоління до покоління, від народу до народу за допомогою механізму соціального наслідування, навчання, культури.

Теорія пізнання – це загальна теорія, яка пояснює саму природу пізнавальної діяльності людини, у якій би галузі науки, мистецтва або життєвої практики вона б не здійснювалася. Теорія пізнання розвивалася разом з філософією протягом усієї всесвітньої історії.

Теорія пізнання ще називається гносеологією або епістемологією. Ці терміни мають грецьке походження: gnosis – пізнання, знання; episteme – знання, вміння, наука. В нашій рідній мові термін «знання», рівно як і «пізнання» несе в собі два основні значення. По-перше, знання як певна даність, здобутий факт; по-друге, процес узнавання, добича знання – тобто пізнання.

Довгий час, багато тисячоліть людство займалося тим, що накопичувало знання про світ: про живу й неживу природу, про суспільство й про саму людину.

В останні десятиліття вчених все більше цікавить процес отримання знання, його приріст, накопичення, розвиток. Отже, теорія пізнання, як наука, досліджує і сам процес пізнання, його види, форми, методи; і способи його отримання. Для цього вона використовує досягнення різних галузей науки, таких як: історія науки, когнітивна психологія. Крім того, теорія пізнання повинна враховувати особистісний фактор в пізнавальній діяльності.

Теорія пізнання повинна пояснити саму можливість знання, його сутність, зміст поняття «істина» та її критерії.

На сучасному рівні теорія пізнання представляє собою результат узагальнення усієї історії розвитку пізнання світу. Вона досліджує природу людського пізнання, форми й закономірності переходу від поверхневого уявлення про певні речі і явища до осягнення їхньої сутності, тобто отримання істинного знання, а у зв’язку з цим теорія пізнання розглядає питання про шляхи досягнення істини та її критеріях.

Також, одним з нагальних питань теорії пізнання є про те, який практичний сенс має достовірне знання про світ, про саму людину та суспільство. Усі ці питання та багато інших утворюють широке коло проблематики теорії пізнання, яка врешті решт повинна дати головну відповідь на питання – що є знання?

У найзагальнішому вигляді сучасна теорія пізнання на це питання дає таку відповідь: знання є зв’язуючий ланцюг між природою, людським духом та практичною діяльністю. Знати у самому широкому сенсі означає володіти і уміти.

Дата добавления: 2014-01-07