Конституційний статус Верховної Ради України

Конституційний статус Верховної Ради України характеризується закріпленням в Основному Законі принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада.

Верховна Рада є парламентом і єдиним органом законодавчої влади, що увібрала світовий досвід парламентаризму.

Парламентаризм – це система взаємодії держави і суспільства, для якої характерне визнання провідної або особливої і достатньо важливої ролі в здійсненні державно-владних функцій загальнонаціонального постійного представницького органу (парламенту).

Парламенти – це виборні і колегіальні, загальнодержавні, постійно діючі органи, які функціонують в умовах демократичного правління і компетентні здійснювати законотворчу діяльність.

Основні ознаки парламенту України:

· це колегіальний орган, що складається з групи депутатів, чисельність яких залежить від його представницького характеру;

· Верховна Рада Є постійним органом;

· це загальнодержавний орган, що повинен мати легітимний характер;

· ВР є органом загальної компетенції;

· ВР поширює свої повноваження на територію всієї держави;

· ВР формується шляхом виборів.

Колегіальність Верховної Ради визначається не тільки порядком голосування з певних питань і набранням необхідної кількості голосів, а й її складом, а саме 450 народних депутатів. Народний депутат представляє у Верховній Раді інтереси всього народу України і має вільний мандат.

Верховна Рада є постійним органом. Відповідно до Конституції народні депутати як члени колегіального представницького органу діють на постійній основі. З моменту їх обрання і на весь період повноважень народні депутати повинні здати до управління кадрів апарату Верховної Ради свої трудові книжки. Саме Верховна Рада вважається їхнім основним місцем роботи, де вони працюють на постійній основі і на них поширюється положення щодо несумісності їх мандата з діяльністю в іншій структурі. У вільний від основної роботи час вони можуть займатися лише викладацькою, науковою, творчою діяльністю чи медичною практикою.

Загальнодержавний характер Верховної Ради підкреслюється кількома обставинами. Найістотніша з них – наявність у неї загальнодержавних функцій і повноважень. До функцій ВР належать: законодавча, установча, контрольна, представницька та ін. Повноваження ВР свідчать про те, що права і обов’язки вона здійснює у галузі державного будівництва на загальнодержавному рівні: вносить зміни до КУ, призначає всеукраїнський референдум, приймає закони, затверджує Державний бюджет України, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики.

Легітимний характер ВР визначається, по-перше, тим, що вона обирається на демократичних засадах відповідно до чинного законодавства народом України. По-друге, вона є повноважною за умови обрання не менше 2/3 її конституційного складу.

Той факт, що ВР є органом загальної компетенції, випливає з її повноважень, що закріплені в ст.85 та інших статтях Конституції України. ВР вирішує саме загальнодержавні питання щодо врегулювання законами суспільних відносин, формування державних органів, здійснення загальнодержавного контролю та проведення внутрішньої і зовнішньої політики в інтересах держави і всього українського суспільства.

Свої повноваження ВР поширює на всю територію української держави. Прийняті нею закони та постанови мають загальнодержавне значення, обов’язкові до виконання на всій території України всіма суб’єктами права та громадянами України, навіть за її межами.

Дата добавления: 2014-01-07