Організаційно-правові форми і методи роботи Верховної Ради

Верховна Рада має свої форми і методи роботи.

Форми роботи Верховної Ради України об'єктивно обумовлені необхідністю забезпечення ефективної діяльності найбільшого за персональним складом колегіального органу державної влади, поєднання спільної роботи депутатського корпусу з індивідуальною роботою депутатів у парламенті та виборчому окрузі, попередньої підготовки питань і спільного прийняття остаточних рішень.

Організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради включають проведення її пленарних засідань і засідань комітетів і тимчасових спеціальних і слідчих комісій (сесії), організацію роботи інших органів і посадових осіб Верховної Ради. До них належать:

· засідання Погоджувальної ради депутатських груп і фракцій;

· персональна робота Голови ВР, його заступників, голів комітетів;

· організація парламентських та комітетських слухань;

· засідання депутатських фракцій, комітетів і тимчасових комісій;

· організація роботи народних депутатів тощо.

Допоміжний характер мають такі форми, як:

Ÿ індивідуальний прийом громадян;

Ÿ робота зі зверненнями громадян;

Ÿ офіційні візити парламентських делегацій;

Ÿ зустрічі керівництва Верховної Ради України з керівниками інших органів державної влади;

Ÿ брифінги і прес-конференції для журналістів;

Ÿ «гарячі лінії» за участю керівників парламенту та лідерів депутатських фракцій.

Верховна Рада України постійно поглиблює міжпарламентські зв'язки, застосовуючи при цьому як традиційні форми – візити парламентських делегацій, зустрічі керівників парламентів, лідерів парламентських фракцій, так і нові – участь у роботі міжпарламентських асамблей, комітетів, комісій.

Така організація роботи закріплюється Конституцією, законами України та Регламентом ВР. Конституція України встановлює, що ВР працює сесійно. Сесії складаються з пленарних засідань та засідань комітетів, тимчасових спеціальних і слідчих комісій та депутатських груп чи фракцій. Учасниками сесій є народні депутати, Голова ВР, його перший заступник і заступник, голови комітетів ВР, їх перші заступники, заступники і секретарі, уповноважені депутатських груп і фракцій ВР. Забезпечує організацію роботи Верховної Ради її Секретаріат.

Отже, робота ВР України зумовлена формами її діяльності – зовнішнім проявом її існування, реалізацією її компетенції.

Головними організаційними методами, що реалізує у своїй практичній діяльності Верховна Рада України, є: планування, координація діяльності, вироблення рішень, організація контролю за виконанням рішень, робота з кадрами, інформаційне забезпечення та ін.

Організаційне планування поєднує в собі планування за основними напрямами діяльності парламенту і планування роботи його структурних підрозділів. Основними плановими документами щодо діяльності парламенту в цілому є календарний план роботи сесії, порядок денний сесії, розклад пленарних засідань сесії, тижневий порядок денних пленарних засідань, а щодо діяльності парламентських комітетів — плани-графіки їх засідань. Плани роботи підрозділів парламентського апарату затверджуються керівниками цих підрозділів. При цьому перспективне планування поєднується з поточним плануванням, а плани роботи комітетів, тимчасових комісій, депутатських фракцій, структурних підрозділів апарату мають бути узгоджені з планами роботи парламенту в цілому.

Метод контролю в діяльності парламенту включає в себе: постановку документів (доручень) на контроль; формування інформаційної бази даних щодо контрольних документів; перевірку своєчасного доведення документів до виконавців; попередні перевірки і регулювання ходу виконання; облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів (доручень); інформування керівництва про стан виконання документів на нарадах і засіданнях; зняття документів з контролю. Контроль здійснюється посадовими особами Верховної Ради України, комітетами, підрозділами апарату (насамперед відділом контролю та Головним організаційним управлінням).

Метод координації в роботі Верховної Ради країни має дві складові: координацію роботи підрозділів парламенту (внутрішньоорганізаційну) і координацію роботи парламенту з іншими органами публічної влади (зовнішньоорганізаційну). Головна роль у здійсненні внутрішньоорганізаційної координації належить Голові Верховної Ради, його заступникам, Погоджувальній раді депутатських фракцій. Зовнішньоорганізаційна координація здійснюється через керівництво парламенту, представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України, Постійного представника Президента України у Верховній Раді України, через Відділ зв'язків з органами правосуддя та Управління по зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування парламентського апарату.

Метод інформаційного забезпечення. Головна роль у забезпеченні парламенту необхідною інформацією належить структурним підрозділам його апарату, особливо Інформаційному управлінню, Управлінню комп'ютеризованих систем, Головному управлінню документального забезпечення. Важливим каналом отримання інформації для парламентарів є також звернення громадян, зустрічі з виборцями, повідомлення ЗМІ.

Дата добавления: 2014-01-07