Правовий статус Президента України в системі органів державної влади

Місце і роль Президента України в системі органів державної влади залежить від аналізу його конституційного правового статусу. Потреба встановлення інституту президентства в державах із республіканською формою правління пов’язувалася з необхідністю визначити особу, яка могла б представляти державну владу всередині країни і за її межами.

Інститут президентства сучасної України виник у період розвитку Української РСР у складі СРСР. Започаткування цього інституту було етапом реформування державної влади в Україні відповідно до Декларації про державний суверенітет України. Саме в ній проголошувався поділ влад в УРСР на законодавчу, виконавчу та судову. ВР УРСР 5 липня 1991 р. прийняла Закон Української РСР „Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР” і „Про вибори Президента Української РСР”. Конституція УРСР 1978 р. була доповнена главою 12, що присвячувалася посаді Президента Української РСР. Вибори Президента України були призначені на 1 грудня 1991 р., тобто одночасно із Всеукраїнським референдумом на підтвердження Акту проголошення незалежності України. Першим Президентом України було обрано Кравчука Леоніда Макаровича.

Згідно із законами від 5 липня 1991 р. Президент УРСР вважався вищою посадовою особою держави і главою виконавчої влади. У Конституційному договорі від 8 червня 1995 р. закріплювалося, що Президент України є главою держави і главою державної виконавчої влади України. Нині діюча Конституція України закріплює, що Президент України є главою держави і виступає від її імені (ст.102 КУ).

24 серпня 2002 р. Президент України зробив заяву перед народом України про необхідність реформування форми правління нашої держави в парламентсько-президентську. Подальші дії щодо реалізації такої реформи залежать від Верховної Ради України, яка має прийняти низку змін і доповнень до Конституції України з цього приводу.

Отже, за чинною редакцією Конституції України від 28.06.1996 р., Президент України є главою держави і виступає від імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

2. Організація підготовки і проведення виборів Президента України

Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Чергові вибори Президента України проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Президента України.

Позачергові вибори Президента України проводяться у зв'язку із достроковим припиненням повноважень Президента України у випадках, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР).

Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:

1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;

2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.

Згідно зі ст. 103 Конституції Президент обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Підготовка і проведення виборів регулюються Конституцією, законами України «Про вибори Президента України», «Про Центральну виборчу комісію», постановами парламенту, іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до Закону «Про вибори Президента України». Вибори Президента відбуваються по єдиному загальнодержавному виборчому округу, що включає в себе всю територію України.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35 років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років. Не може бути висунутий кандидатом на цей пост громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень глави держави. У разі дострокового припинення повноважень Президента вибори проводяться в період 90 днів з дня припинення повноважень. Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови.

Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев'яносто днів до дня виборів. Він складається з кількох послідовних етапів: 1) утворення територіальних виборчих округів; 2) утворення виборчих дільниць; 3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій; 4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення; 5) висування та реєстрація кандидатів; 6) проведення передвиборної агітації; 7) голосування у день виборів Президента України; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України.

У разі необрання Президента у першому турі можливі ще дві стадії: 1) повторне голосування; 2) підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів. Підготовку і проведення виборів глави держави здійснюють Центральна виборча комісія, окружні й дільничні виборчі комісії.

Право висування кандидата на пост Президента належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також самовисуненням. Висування кандидатів розпочинається за 89 днів і закінчується за 71 день до дня виборів. Кандидата на пост Президента може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів.

Висування кандидатів на пост Президента України партією здійснюється на її з'їзді (зборах, конференції), а блоком — на міжпартійному з'їзді (зборах, конференції) партій, що входять до блоку. У з'їзді (зборах, конференції), на якому здійснюється висування кандидата, повинно брати участь не менше 200 делегатів. Особа може бути висунута кандидатом на пост Президента України лише однією партією (одним блоком) згідно з волею кандидата. При цьому партія (блок) може висунути лише одного кандидата на пост Президента України з числа осіб, які є членами цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійних громадян, які мають право бути обраними Президентом.

Громадянин України, який відповідає конституційним вимогам щодо кандидата на пост Президента, має право на самовисунення шляхом особистого подання до Центральної виборчої комісії засвідченої в установленому законом порядку відповідної заяви про самовисунення кандидатом на пост Президента.

Реєстрацію кандидатів на пост Президента України здійснює Центральна виборча комісія. Перед реєстрацією партія (партії, що входять до блоку), яка висунула кандидата, або сам кандидат має внести грошову заставу у розмірі 2 млн. 500 тис. гри на спеціальний рахунок ЦВК. Ця застава повертається партії (партіям, що входять до блоку) чи кандидату, якщо він включений до виборчого бюлетеня для повторного голосування. У противному випадку застава перераховується до Державного бюджету України.

Кандидат на пост Президента наступного дня після його реєстрації може розпочинати проведення передвиборної агітації, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, та коштів виборчих фондів кандидатів.

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 8.00 до 20.00. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.

Підрахунок голосів виборців проводиться безпосередньо членами дільничної виборчої комісії, про що складається протокол. На підставі протоколів окружні виборчі комісії, підсумовуючи дані, що містяться в цих протоколах, встановлюють підсумки голосування і складають протокол, який передається Центральній виборчій комісії, а та, у свою чергу, підсумовує всі отримані дані. Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Якщо до бюлетеня у день виборів було включено не більше двох кандидатів і жоден не був обраний, ЦВК приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів. Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента і за результатами голосування у день виборів жоден кандидат не був обраний, ЦВК приймає рішення про проведення повторного голосування, яке проводиться у третю неділю після дня виборів за двома кандидатурами, які одержали найбільшу кількість голосів у першому турі. За підсум­ками повторного голосування обраним вважається кандидат, що отри­мав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У разі коли повторне голосування проводилося лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він одержав більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

Новообраний Президент вступає на посаду не пізніш як через 30 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів виборів і набуває повноважень з моменту складення на урочистому засіданні парламенту присяги Українському народові, текст якої міститься у Конституції України.

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.

Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.

Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені п. п. 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 ст. 106 Конституції України.

Дата добавления: 2014-01-07