Особливості аналізу структурних елементів конфлікту

Виходячи з того, що конфліктна ситуація може визначатися об’єктивними обставинами, а може бути створена навмисно однією з сторін для досягнення своїх цілей, то у цій ситуації визначаються можливі учасники майбутнього конфлікту – суб’єкти, а також його об’єкт.

Наприклад, розподіл ресурсів (пільг, спадщини, квартири тощо). Якщо розроблено правила цього розподілу і з ними погоджуються всі учасники, тоді не виникає ні самої проблеми, ні конфлікту. Якщо ж такої процедури немає або з нею не згоден хоч би один із суб'єктів, то виникає проблема: як поділити? При невирішенні цієї проблеми розгортається конфлікт, предметом якого є відсутність правил взаємовідносин при розподілі, а об’єктом – ресурси. Таким чином, загальна формула конфлікту виглядає так:

К = КС + I,

де К – конфлікт;

КС – конфліктна ситуація;

I – інцидент.

Як виняток, у деяких випадках конфлікти можуть виникати без передуючої йому конфліктної ситуації. Такий конфлікт іноді випадковий, наприклад, конфлікт у чергах, у транспорті між випадковими попутниками.

Деякі конфліктні ситуації існують тривалий час і не переростають у конфлікт тому, що індивіди не спілкуються один з одним. Наприклад, образа сусідів один на одного може призвести до сварки і припинення відносин на декілька років.

Отже, конфлікт – це відносини між суб’єктами соціальної взаємодії, які характеризуються їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів або суджень. Кожна сторона робить усе, щоб була прийнята ЇЇ точка зору чи ціль, і заважає іншій стороні робити те ж саме.

Наприклад, уявимо собі двох інженерів на зборах, де кожен наполегливо пропонує прийняти його специфіку продукту. Чи інший приклад: готується кошторис компанії на наступний рік. При цьому обидва президенти філіалів компанії намагаються запевнити Раду директорів, що саме вони заслуговують більшої частки ресурсів.

У сучасній психології традиційно розрізняють такі основні елементи конфлікту:

1)сторони (учасники, суб’єкти) конфлікту;

2)умови протікання конфлікту;

3) образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту);

4)можливі дії учасників конфлікту;

5)результат конфліктної ситуації.

Сторони (учасники, суб’єкти) конфлікту — учасники конфліктної взаємодії, конфліктуючі або протилежні сторони в конфлікті, які можуть бути представлені як окремим індивідом, так і групою або соціальною структурою. Учасники, які мають власну точку зору, власну думку і здатні викласти її, стають опонентами.

Умови протікання конфлікту. Характер будь-якої розбіжності в істотній мірі визначається зовнішнім середовищем. Виділяють такі найважливіші умови протікання конфлікту:

• просторові (сфера виникнення і прояву конфлікту, умови та причини його виникнення, конкретні форми прояву і результати конфлікту, засоби та дії, що стілюються сторонами в конфлікті);

• тимчасові (тривалість, частота і повторюваність конфлікту, тривалість участі в конфлікті кожної із сторін, тимчасові характеристики кожного з етапів розвитку конфлікту);

• соціально-психологічні (особливості психологічного клімату в групі, тип і рівень взаємодії (спілкування), ступінь конфронтації і особливості психологічного стану учасників конфлікту, а також діапазон і рівень залученості до протиріччя інтересів різних соціальних груп — сімейних, професійних, статевих, етнічних, національних).

Образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту) є своєрідною опосередкованою ланкою між характеристиками учасників конфлікту та умовами його протікання, з одного боку, і конфліктною поведінкою — з іншої.

Образи конфліктної ситуації, які іноді називають своєрідними ідеальними картами ситуації, включають наступні елементи:

• уявлення учасників конфлікту про себе (про свої потреби, можливості, цілі, цінності і т. ін.);

• уявлення учасників конфлікту про протилежну сторону (про її потреби, цілі, цінності, можливості інших учасників конфлікту тощо);

• уявлення учасників конфлікту про середовище та умови протікання конфлікту.

Аналіз створюваних образів конфліктної ситуації необхідний, оскільки:

• саме образ конфліктної ситуації, а не сама по собі реальність конфліктної суперечності безпосередньо визначає конфліктну поведінку особи, її реакції і переживання;

• існує реальний та ефективний засіб вирішення конфлікту через зміну образу конфліктної ситуації, здійснюваного за допомогою зовнішньої дії на учасників конфлікту.

Дата добавления: 2014-01-07