Обробка повідомлень мережі

Ідентифікація учасників товариства

Для правильної доставки повідомлення по мережі SWIFT
усі банки-учасники мають код-ідентифікатор (Bank Identifіer Code — BIC), який є адресою в системі SWIFT і має важливе значення для функціонування всієї системи. BIC — універсальний стандарт для ідентифікації банків у повідомленнях, які пересилаються по мережі телекомунікацій. Він базується на розробленій товариством SWIFT методології. У структурі коду виді­ляється чотири частини:

— чотиризначний код інституту (коротке унікальне позначення члена SWIFT);

— двозначний код країни за стандартом ISO;

— двозначний код місцезнаходження банку (місто, штат, тимчасова територія);

— код, який інформує користувача мережі про рівень доступу до неї всередині країни; для тих, хто не є членом товариства, літери «ВІС» інформують, що фінансова установа не має доступу до мережі (Branch Code).

Адресу можна розширити на три знаки для позначення відділень якого-небудь банку. ВІС-коди публікуються чотири рази на рік у збірці «ВІС Directory». Починаючи з 1976 р. збірка складається з чотирьох розділів: секція банків, географічна секція, секція адрес та інформаційний розділ, у яких відповідно до критерію здійснено сортування банківських установ.

За допомогою збірки користувач SWIFT може знайти необхідний банк-учасник системи з тим, щоб потім переслати йому повідомлення.

Повідомлення, які підлягають відправленню, готуються банком у відповідному форматі й вводяться в термінальне обладнання, підключене до системи SWIFT (термінал SWIFT). Така технологія дозволяє використовувати термінал SWIFT як простий телекс; вона характерна для некомп’ютеризованих банків з невеликим обсягом повідомлень, які вони відправляють і отримують. При цьому клієнт банку заповнює паперову форму для переказу коштів, а банківський службовець уводить дані з цієї форми в термінал системи з наступним відправленням банку-партнеру по SWIFT. У більшості банків повідомлення готуються за допомогою внутрішньобанківської ЕОМ, яка зв’язана з терміналом SWIFT каналами зв’язку і дає змогу без ручного втручання (з метою виключення помилки) передавати повідомлення в SWIFT. Повідомлення, які надходять зі SWIFT, також передаються на термінал SWIFT і далі без ручного втручання на внутрішньобанківський комп’ютер, де оброблюються для використання працівниками банку.

Необхідно зазначити, що SWIFT відповідає лише за доставку і зберігання повідомлень, які надходять у мережу, і зовсім не несе відповідальності за обробку повідомлень усередині банку. Отже, послуги SWIFT обмежені передачею і прийомом повідомлень, які надходять від учасників системи, і їх відправленням іншим учасникам за вказівкою відправника.

Дата добавления: 2014-01-07