Гематоенцефалічний бар’єр

ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ Співвідношення тонусу симпатичної і парасимпатичної нервової системи.

ВНС – це умовно виділена частина нервової системи, функція якої – регуляція роботи внутрішніх органів, обміну речовин, пристосування органів до поточних потреб організму. ВНС іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіри, серцевий м’яз і залози. Волокна ВНС підходять і до скелетних м’язів, але при їх збудженні скорочення м’язів не відбувається, а лише підвищується в них обмін речовин і стимулюється їх працездатність. Подразнення симпатичної нервової системи відновлює працездатність втомленого м’яза, що дає можливість говорити про адаптаційно – трофічну функцію симпатичної нервової системи. Симпатична нервова система сприяє інтенсивній діяльності організму, особливо в екстремальних умовах, коли є потреба напружити всі сили організму (за рахунок симпатико – адреналовій системі), тому її називають „ системою напруги”. Парасимпатична частина ВНС – це система „ отбою”, вона сприяє відновленню втрачених організмом ресурсів.

Як система, яка забезпечує існування життєво важливих функцій, ВСН зріє на ранніх етапах розвитку. Однаку, на момент народження вплив симпатичної і парасимпатичної нервових систем ще недостатньо збалансований. Спостерігається підвищена активність симпатичної частини, що зумовлює частий пульс новонародженого. В процесі розвитку дитини посилюється вплив вищих відділів нервової системи, відповідно удосконалюється пристосувальний регулюючий характер впливу ВНС на діяльність внутрішніх органів.

- це фізіологічний механізм, який вибірково регулює обмін речовин між кров’ю, ліквором і ЦНС та забезпекчує сталість внутрішнього середовища головного і спинного мозку. Він вииконує захисну функцію, запобігає проникненню в мозок деяких чужерідних речовин, які потрапляють в кров та токсичних речовин, які накопичуються в крові при патологічних процесах в організмі. Доведено, що гематоенцефалічний бар’єр плода і новонароджених більш проникниливий, ніж у дорослих людей, що має велике значення для способу життя вагітної жінки Доведено, що нікотин, наркотики, алкоголь та інші нейротоксичні речовини легко проникають через цей бар’єр і негативно впливають на розвиток плода (особливо його нервової системи). Також через цей і плацентарний бар’єр можуть проникати деякі ліки, інфекційні збудники та їх токсини (наприклад, вірус краснухи) що також треба враховувати при лікуванні хворих вагітних жінок та веденні вагітності у жінок, які перенесли деякі інфекційні хвороби, які викликають формування вроджених вад у дитини. Проникненість бар’єру порушується і при перегріванні, переохолодженні, під дією іонізуючого випромінювання.

-

Морфологічним субстратом Г. Б. Є анатомічні елементи, розташовані між кров’ю і нервовими клітинами (так звані міжендотеліальні контакти, які охоплюють клітину у вигляді тісного кільця і перешкоджають проникненню речовин з капілярів). Гліальні клітини є каналами, які здібні вибірково всмоктувати з крові речовини, які необхідні для живлення нервових клітин, і повертати в кров продукти їх обміну. Крім того, існує ферментативний бар’єр в стінках капілярів мозку та судинних сплетеннях, які здібні нейтралізувати і руйнувати речовини, які надійшли з крові. Цей бар’єр змінюється з віком і при патологічних станах. Проникненість Г. Б. В різних відділах мозку неоднакова і вибіркова для різних речовин. Проникність регулюється нервовими і гуморальними механізмами.

Розрізняють 2 шляхи проникнення речовин в ЦНС:

- через кров (в основному через капіляри) – це найчастіший шлях, переважає у дорослих

- через ліквор (допоміжний шлях, частіше у дітей)

- обидва шляхи

Іноді токсичні та інші речовини можуть потрапити в мозок в ділянці гіпоталамусу, де Г. Б. „ прорваний”, таке проникнення супроводжується вегетативною симптоматикою.

Одже, ми розглянули всі питання плану сьогоднішньої лекції і молжна зробити певні висновки

ВИСНОВКИ:

1) кожна людина протягом свого життя проживає певні періоди, для яких характерні свої, притаманні тільки цьому періоду анатомо – фізіологічні особливості,

2) в процесі ембріонального розвитку кожна система відображає еволюційний розвиток і на момент народження може виконувати всі необхідні функції для забезпечення життєдіяльності новонародженого,

3) жодна система (в тому числі нервова) не є зрілою на момент народження і в процесі життя постійно розвивається і удосконалюється,

3) Той стан системи, який є нормою для одного віку, може бути патологією для іншого віку,

4) для оцінки діяльності певної системи є ряд досліджень, які мають характерні особливості для певного вікового періоду життя людини,

Дата добавления: 2014-01-07