Неформальні групи та об’єднання, що діють на основі спільних інтересів

Молодіжні організації, об’єднання при політичних партіях і рухах, творчих спілках.

Ідеологія є основою для класифікації молодіжних політичних

об'єднань

За А.О. Білоусом, ці ідеології означають[5]:

1) Комунізм, неокомунізм. До характерних ознак комунізму як ідеології відносять: планування – регламентацію з боку держави процесів виробництва і розподілу продукції; публічну власність – існування лише колективної (державної, колгоспно-кооперативної) форми власності, заборону приватної власності; рівність умов – декларування беззастережно рівного права громадян на одержання матеріальних і духовних благ.

2) Соціал-демократія. Головними складниками ідеології сучасної соціал-демократії є: свобода – можливість робити все, що не завдає шкоди іншим людям; справедливість – рівність стартових можливостей для всіх громадян; солідарність – можливість для людини, яку внаслідок життєвих обставин спіткала невдача, розраховувати на допомогу суспільства і держави.

3) Лібералізм, неолібералізм. До головних цінностей ідеології лібералізму відносять: свободу особи – свободу слова, релігії, приватної власності і право на політичну опозицію; лімітовану участь держави – участь лише у виконанні тих специфічних функцій, які суспільство не може виконувати ефективно; рівність прав – надану законом можливість самореалізації особи.

4) Консерватизм, неоконсерватизм. Для ідеології консерватизму характерні такі риси: інтегративна свідомість і традиційна мораль як основа збереження нації, природна нерівність людей і ієрархічність побудови суспільства, антиетатизм у економіці (мінімальне втручання держави) при сильному державному контролі за політичною сферою.

5) Фашизм, неофашизм. До характерних ознак фашизму як ідеології відносять такі: ієрархічність побудови суспільства і тотальний контроль з боку держави за політичною сферою, інтегративна свідомість і зверхність інтересів нації, створення «образу ворога» і пріоритет зовнішньої політики над внутрішньою.

Різноманітність інтересів, потреб і запитів молоді зумовлює широкий спектр діяльності її неформальних об'єднань, які за критерієм соціально-політичної та соціально-значущої діяльності поділяють на просоціальні, асоціальні та антисоціальні.

Різноманітність позицій неформальних об'єднань вимагають від педагогів диференційованого ставлення до їх діяльності. Головним його критерієм має бути ясність мети та ідеї, продуманість соціально-значущої справи, компетентний лідер, дотримання законодавства і норм моралі. Просоціальні об'єднання заслуговують максимальної підтримки, всебічного співробітництва. У стосунках з учасниками асоціальних об'єднань важливо спрямовувати їх енергію в русло соціальної активності. Робота з антисоціальними об'єднаннями потребує особливої підготовленості педагога, завдання якого допомогти молодій людині вибратися з проблем.

Знання цих типологій, основних ознак належності до тієї чи іншої групи, провідних напрямків самореалізації і можливих проявів асоціальної і кримінальної поведінки дає можливість соціальному педагогу в ситуаціях діагностики конкретної групи максимально точно провести ідентифікацію, спрогнозувати можливі наслідки членства в даній групі для неповнолітнього.

Тепер більш детально розглянемо деякі молодіжні субкультури.

За особливостями діяльності, внутрішніми цінностями, впливом на молодіжне середовище виділяють такі типи молодіжних субкультур:

Хіппі. Заявили вони про себе на зламі 60—70 рр. XX ст., в Україні – у 1972 р. Цю групу складають прихильники музичного стилю панк-рок. Виділяються довгим волоссям (своєрідний виклик «соціальному сприйняттю»), «фенічками» — саморобні прикраси, плетені з бісеру браслети), одягом, романтикою автостопу, участю в тусовках, можливістю втекти від реалій життя (сім'ї, школи). У середовищі хіппі сформувалися різноманітні новітні молодіжні субкультури.

Романтико-ескейпістські (англ. езсаре — втекти, уникнути, позбавитися) субкультури. Відрізняються орієнтацією на створення паралельного світу, витворення власного «міфу», вибудованого на основі певних творів (переважно «фен-тезі») чи запозичених світоглядних концепцій інших культур.

1) Індіаністи. 2) Толкієністи. 3)Уніформісти.

Музичні молодіжні субкультури. Виникли навколо нових музичних стилів «реп», «рейв», «брейк». Переважно складаються з підлітків, яких об'єднують спільні музичні пристрасті.

Репери. Як музичний напрям реп виник в середині 80-х, будучи музикою «чорних кварталів» міст США, реггі та суміші різних напрямів. Його називали — «що бачу, про те і співаю». В Україні поширився в 90-х рр.

Рейвери. Як музичний напрям, рейв виник в середині 80-х років. Це симбіоз чиказького «хауса» та детройтського «техно». В Україну потрапив у середині 90-х рр. Рейв («кислотна тусовка») — музика диск-жокеїв.

Брейкери. Об'єднані на основі спільного інтересу до танців типу брейк. Мета — пропаганда брейк-танцю і виконання його великими групами. Епатажно-протестні субкультури.

Початок поклали панки (пропагандисти ідеї «шок-протесту». Мета — самоствердження серед однолітків через заперечення загальноприйнятих норм поведінки. байкери віддають перевагу романтизації подорожей та вираженню своєї індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом.

Радикально-деструктивні субкультури

Сюди належать субкультури, які мають чітку лінію на асоціальну поведінку та орієнтацію на застосування силових методів. Відзначаються дієвістю і радикалізмом.

Скінхеди. Об'єднує їх пристрасть до насильства. Рух «скінхедів» виник у Великобританії наприкінці 60-х рр. ХХст. З'явились в Україні в 1995–1996рр. Останнім часом зосередили увагу на переслідуванні темношкірих та вихідців з країн Азії, боротьбі з іншими субкультурами.

Хакери. З'явились в Україні у 60–70-ті роки ХХ ст. Поняття «хакер» означає комп'ютерного злочинця, здатного зламати будь-які захисні системи (сайти, банківську систему охорони), коди на ліцензійних іграшках, запустити в систему віруси.

Розправно-самосудні угруповання.

Переважно вихідці з робітничих сімей, які за допомогою сили борються з різними відхиленнями від певних ідеалів. Виникають на базі молодіжних територіальних угруповань. Об'єктами їх «фізичного впливу» є представники заможної «золотої молоді» хіппі, панки, металісти тощо.

Гопники (пацани). Це – територіальні корпоративні самодіяльні угруповання підлітків. Створюються за територіальними ознаками («свої» та «чужі»). Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальної субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Релігійно-містичні субкультури.

Постають унаслідок синтезу містичних та релігійних культів з традиціями й ціннісною шкалою певних молодіжних субкультур. В них обов'язково повинен бути лідер («гуру»). Проповідують вирішення глобальних проблем людини, держави й усього світу загалом. Одним з напрямів є кришнаїти.

Дата добавления: 2014-01-06