Основні показники ЗА секторОМ будівництва Палестини в 1994 р

Вид діяльності	Кількість фірм	Зайнятих на одну фірму, осіб	Частка одноособової влас­ності	Частка управлінців, %	Середня капіталізація, дол./фірма	Капіталоозброєність, дол./чол.	Додана вартість на одного зайнятого, дол.
Підготовчі (земляні роботи)		15,35	23,53	19,53
Будівництво		27,77	28,83	12,57
Монтажні роботи		4,63	63,77	12,54
Завершуючі роботи		2,98	71,91	6,72
Оренда обладнання		8,33	66,67	4,00
Усього (офіційно облікованих)		15,52	47,21	12,45

Як бачимо, середня зайнятість на одне будівельне підприємство в Палестині становила 15,52 осіб, а середній річний виробіток доданої вартості (валовий дохід за мінусом вартості матеріальних витрат) становив 8353 дол. США, що в 4 рази більше ніж у будівельному комплексі України, де будівництво здійснюють, як правило, великі підприємства.

В Україні на процес формування, розвитку та стабілізації роботи малих форм підприємництва впливає велика кількість різноманітних факторів, значна частина яких гальмує розвиток малого і дрібного підприємництва.

Проблеми розвитку цивілізованого підприємництва в Україні. Створення умов становлення та розвитку національного підприємництва, у першу чергу дрібного, малого та середнього бізнесу, є головним напрямом політики ринкової трансформації економіки України. Світовий досвід і практика господарювання доводять, що саме існування і взаємодія великих, середніх, малих і дрібних підприємств, їх природне регулювання (в тому числі і за рахунок (співробітництва) становлять характерну рису ринкової економіки. Як особливий сектор ринкової економіки дрібне, мале та середнє підприємництво здійснює швидку окупність витрат, широку свободу ринкового вибору, забезпечує насичення ринку товарами, послугами та додатковими робочими місцями, сприяє послабленню монополізму в економіці тощо.

Найважливішими об’єктивними умовами розвитку підприємництва в Україні є наявність ринкових відносин і різноманітних форм власності, економічна свобода та самостійність товаровиробників і дієздатність товарно-грошового механізму; розвиненість фінансово-кредитної системи; послідовність і стабільність економічної та соціальної політики держави; наявність розвинутої інфраструктури підтримки підприємництва, сформованість економічної культури та позитивний соціальний фон підприємницької діяльності.

Стає очевидним, що саме державі належить провідна роль у формуванні сприятливого середовища для розвитку підприємниц­тва та малого бізнесу. Завдяки підтримці та особистому контролю з боку Президента України питанням дерегулювання та розвитку підприємництва сьогодні приділяється значна увага. Внесені значні позитивні зміни у Закон України «Про підприємництво», які були ухвалені Верховною Радою України у грудні 1997 р.

Важливим заходом щодо вдосконалення державної підтримки малого та середнього бізнесу в 1998 р. стало підписання Президентом України указів «Про державну підтримку малого підприємництва» (травень 1998 р.), «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» (лютий 1998 р.). Це основні документи у низці законодавчих актів, спрямованих на покращання економічних умов функціонування малого та середнього бізнесу.

Виняткове значення в системі законів щодо дерегулювання підприємницької діяльності та стимулювання її легалізації має спрощення процедури оподаткування як підприємців — фізичних осіб, так і малих підприємств.

З прийняттям Верховною Радою України Закону «Про внесення змін та доповнень до Постанови Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» запроваджено єдиний фіксований податок на доходи підприємців — фізичних осіб.

Розвиток малого підприємництва значною мірою залежить від надання йому фінансової допомоги. В умовах складної економічної ситуації в країні та проблем з наповненням Державного та міс­цевих бюджетів фінансова підтримка підприємництва здійсню­ється недостатньо.

Аналіз практики діяльності суб’єктів малого бізнесу свідчить про те, що багато створених дрібних та малих підприємств не можуть почати діяльність через обмеженість фінансових ресурсів, сировини та матеріалів, виробничих площ та устаткування, практичних навичок. Через невеликі обсяги господарської діяльності деякі малі підприємства не можуть залучати кваліфікованих фахівців, наймати здібних працівників з високою оплатою їх праці. Вони мають проблеми виробничого характеру, а також проблеми збуту продукції, труднощі в пошуку інвесторів і отриманні кредитів, формуванні клієнтури.

Негативно впливають на розвиток дрібного і малого бізнесу такі стримуючі фактори, як загальний спад виробництва, зростання цін, низький рівень платоспроможності населення, надмірний контроль за діяльністю суб’єктів підприємництва з боку державних органів виконавчої влади, корупція, рекет тощо.

Результати досліджень показали, що основними причинами, які стримують розвиток дрібного і малого підприємництва в Україні, є:

· недосконалість законодавства з питань розвитку дрібного та малого бізнесу, як і підприємництва в цілому;

· високі податки, що примушує деяких суб’єктів дрібного і малого підприємництва йти в тіньову економіку;

· недостатня державна фінансово-кредитна підтримка дрібних і малих підприємств;

· відсутність дієвого механізму реалізації державної політики з підтримки дрібного та малого бізнесу;

· недосконалість системи обліку та статистичної звітності дріб­них і малих підприємств;

· обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення;

· недосконалість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності;

· відсутність стимулів для інвестицій;

· психологічне несприйняття позитивної ролі підприємців у ринкових перетвореннях серед окремих верств населення.

На наш погляд, основними напрямками подальшого розвитку дрібного та малого підприємництва в Україні в найближчій перспективі є:

1) формування належної законодавчої бази, сприятливої для розвитку дрібного та малого бізнесу;

2) удосконалення фінансово-кредитної підтримки;

3) забезпечення матеріально-технічних та інноваційних умов для розвитку дрібних і малих підприємств;

4) інформаційне та кадрове забезпечення бізнесу;

5) стимулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів дрібного і малого підприємництва.

Формування відповідної законодавчої бази розвитку дрібного і малого підприємництва передбачає встановлення правових гарантій для забезпечення свободи та захисту приватної власності; знищення правових суперечностей та скасування положень, що стримують розвиток приватної ініціативи; створення більш сприятливого податкового, інвестиційного, цінового режимів для суб’єктів дрібного та малого підприємництва; впорядкування механізму державного регулювання та контролю підприємницької діяльності, подолання тіньового підприємництва.

Термінологічний словник

Амортизація основного капіталу — заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляються.

Асоціація — об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності (вони не повинні втручатися у виробничу або комерційну діяльність будь-кого з учасників).

Капітал підприємства — засоби виробництва, інше майно та цінності, які обслуговують процес виробництва, а також просте і розширене відтворення підприємства.

Консорціум — об’єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення єдиної мети.

Корпорація — об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів.

Кругообіг капіталу — безперервний рух капіталу, у процесі якого він послідовно проходить три стадії, набуває на кожній з них певної функціональної форми і повертається до своєї висхідної форми — грошової.

Моральний знос основного капіталу — передчасна втрата основними фондами їх вартості або зменшення її.

Оборот капіталу — кругообіг капіталу, узятий не як окремий акт, а як процес, що безперервно повторюється.

Основний капітал — частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами (у міру зношування).

Партнерство (товариство) — форма організації підприємства, що базується на об’єднанні (пайовому, частковому) майна різних власників.

Підприємництво — самостійна, ініціативна, творча і на власний ризик здійснювана діяльність суб’єктів різних форм власності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і торгівлі з метою одержання прибутку.

Підприємство — первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності.

Фізичний знос основного капіталу — матеріальний знос машин, інструментів, будинків і споруд, інших засобів праці за час їхнього фун­кціонування в процесі виробництва або невикористання.

Контрольні запитання і навчальні завдання

1. Укажіть, яке визначення точніше відображає сутність підприємства:

ü підприємство — це відокремлена економічна структура, яка зай­мається виробництвом та реалізацією певних товарів і послуг з метою отримання доходу;

ü підприємство — це господарська одиниця, яка бере участь у поділі праці;

ü підприємство — це самостійна економічна структура, яка діє в певній системі суспільного поділу праці.

2. Чим кругообіг капіталу відрізняється від обороту капіталу?

3. Що лежить в основі комбінування факторів виробництва для забезпечення заданого обсягу випуску продукції?

4. Яка стадія кругообігу капіталу є вирішальною?

5. Яка роль домогосподарств у функціонуванні підприємств?

6. Чим відрізняється розширене відтворення підприємства від прос­того?

7. За яких умов підприємство одержує максимальний прибуток?

8. Який принцип лежить в основі поділу капіталу підприємства на основний і оборотний?

9. Обґрунтуйте необхідність і напрямки розвитку дрібного підприємництва в Україні.

Дата добавления: 2014-01-07