Причини виникнення сепаратистського руху в Іспанії

Характеристика сепаратизму в Галісії. Процес автономізації.

Особливості сепаратиського руху в Каталонії: шлях до автономії.

Баскський сепаратизм: етнокультурне підґрунтя терористочної боротьби за автономію.

Питання сепаратизму в умовах демократизації Іспанії (середина 70-х – середина 90-х рр. ХХ ст.).

Етнонаціональне питання в період диктатури Ф.Франко (1939-1975).

Причини виникнення сепаратистського руху в Іспанії.

ЛЕКЦІЯ: СЕПАРАТИЗМ У ВНУТРІШНЬО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ІСПАНІЇ

На початку ХХІ ст. проблема етнічних меншин актуалізувалася в усьому світі. Це пов’язано з ростом етнічної самоідентифікації, національними рухами та активізацією міжнародних міграційних процесів. У другій половині 2000 року Іспанію охопила безпрецедентна хвиля терору, яка вивела в центр внутрішньополітичного життя проблеми національно-територіального устрою та пошуку ефективних засобів протидії агресивному сепаратизмові етнічних меншин у цій поліетнічній державі.

Іспанія відрізняється значною різноманітністю регіональних субкультур. Поряд з областями, в яких компактно проживають національні меншини зі своїми історичними традиціями – баски, каталонці, галісійці – багато інших регіонів також мають свої суспільні інститути, звичаї, лінгвістичні ознаки. Такий стан справ існує вже протягом декількох століть, незважаючи на спроби уніфікації, до яких неодноразово вдавалась центральна влада Іспанії. Він характеризується достатньо високим рівнем «конфліктогеності» (маються на увазі етнонаціональні протиріччя та сепаратистські рухи), для існування якого є ціла низка причин. На думку автора, причини виникнення сепаратизму в Іспанській державі мають глибоке коріння, тому їх варто розглядати крізь призму історичного екскурсу.

Загалом, поняття сепаратизму зводиться до наступного визначення: Сепаратизм (фр. Separatisme, від лат. Separatus — окремий) розглядається як прагнення до відокремлення, відособлення (наприклад, прагнення національних меншин у буржуазних багатонаціональних державах до відокремлення і створення самостійних держав або автономних областей). На відміну від національно-визвольного руху, сепаратизм, зазвичай виражає вузькі інтереси певних кіл місцевої або іноземної буржуазії. Але не слід забувати про те, що сепаратистські настрої буржуазної верхівки, які мали економічний, особистісно-матеріальний характер, вдало маскувалися під національною самосвідомістю, прагненням до визнання самобутності конкретного етносу. Тому слід зауважити, що різні верстви суспільства ставили перед собою неоднорідні, полярні по своїй змістовній сутності цілі, при яких кінцевим результатом яких повинно було стати досягнення автономії.

Дата добавления: 2014-01-06