Значення і завдання шкільного фізичного виховання

КРОЛИКОВОДСТВО И ПУШНОЕ ЗВЕРОВОДСТВО

Биологической и хозяйственной особенностью кроликов яв­ляется прежде всего их самая высокая среди домашних животных скороспелость и многоплодие, самый короткий период беременно­сти, доступность и дешевизна приобретения исходного поголовья и другие достоинства.

Кроличье мясо относится к так называемому белому мясу, имеет мягкую, мелкозернистую структуру, бледнорозового цвета. Оно умеренно прослоено жиром и отличается от других видов мя­са более высоким содержанием полноценных и меньшим количе­ством неполноценных белков. Крольчатина легко переваривается и на 90% усваивается организмом человека, тогда как белок го­вядины — только на 62%, вследствие этого особенно полезна она детям и пожилым людям. В крольчатине мало холестерина (250 мг в 1 кг мяса) и много ле­цитина, который предупреждает атеросклероз. Калорийность его также невысокая — 2580 ккал/кг.

ПЧЕЛОВОДСТВО дает ценный продукт питания — мед, сырье для фармацевтической промышленности — пыльцу, прополис, маточное молочко и пчелиный яд, а также важное сырье для многих отраслей промышленности — воск.

Широко используя пчел для опыления энтомофильных сельскохозяйственных культур, можно значительно повысить их урожайность и одновременно увеличить производство меда. При этом улучшаются посевные качества семян и товарные качества плодов и овощей. Доходы от прибавки урожая и улучшения каче­ства семян после опыления их пчелами в 20-30 раз превышают стоимость меда и воска, получаемых от пчел.

Открытие современных методов получения пчелиного яда, маточного молочка и прополиса подняли отрасль пчеловодства на новую ступень важности ее для человека. Препараты, изготавли­ваемые из продукции пчеловодства, не имеют аналогов во всех других отраслях сельского хозяйства и промышленности.

Шкільний вік є головним у становленні людини. У цьому віці людина отримує середню освіту, Саме в цей період відбувається фізіологічне "дозрівання" організму, закладаються основи міцного здоров'я, здійснюється підготовка людини до праці, до служби в армії. У період навчання в школі дитина перебуває в середовищі багатогранного виховання, однією з частин якого є фізичне виховання. Безумовним є той факт, що гармонійний розвиток особистості можливо за умови раціонально організованою і систематично здійснюваної рухової діяльності дитини, а також за умови формування у школяра основних уявлень про фізичну культуру та здоровий спосіб життя.

До шкільного віку відносяться діти, підлітки та юнаки віком від 6-7 до 17-18 років. У відповідності до системи загальної освіти цей віковий період підрозділяється на три етапи: молодший, середній і старший.

Соціально-педагогічне значення спрямованого використання засобів фізичного виховання полягає в наступному:

- Закладається фундамент гармонійного фізичного розвитку, міцного здоров'я, всебічного фізичного освіти і виховання;

- Підтримується хороша фізична та розумова працездатність;

- Раціонально організується дозвілля дітей;

- Підвищується моральна, інтелектуальна, естетична і трудова культура.

Необхідно також виходити з того, що повсякденна організована рухова активність задовольняє природну потребу організму, що росте в рухах і підвищує опірність організму несприятливих зовнішніх умов, а також дозволяє керувати інтенсивним розвитком форм і функцій організму.

На жаль, сумні дані статистики свідчать про те, що більше 60% школярів мають відхилення у стані здоров'я, причому за час навчання з 1 по 8 клас кількість здорових дітей знижується в 3-4 рази і до моменту закінчення школи практично здоровими можуть бути визнані лише 20% школярів. Існує ряд причин такого становища. Одна з них: недостатня фінансова забезпеченість і, звідси, слабка матеріально-технічна база школи (за санітарно-гігієнічним нормам потреба загальноосвітніх шкіл у спортивних залах задоволена лише на 30%, а в басейнах - лише на 10%). Відповідно, не можна говорити про повноцінну постановці фізкультурно-оздоровчої роботи в школі.

Не можна забувати про те, що в даний час суспільство переживає важкий період свого розвитку і це відбивається на психічному стані його громадян, особливо юних громадян, не завжди здатних пояснити собі соціальні труднощі життя. Постійне психічна напруженість не може не позначатися негативно на стані здоров'я дітей, яким, при цьому, доводиться випробовувати значні фізичні, інтелектуальні та емоційні навантаження в період навчання. У цьому зв'язку необхідно відзначити не тільки умови життя і навчання, в яких вимушено знаходиться учень сучасної школи, але і якість одержуваного ним освіти, не завжди відповідної вимогам сьогоднішнього дня, особливо в частині фізичної культури, яка покликана озброювати навчаються у школі знаннями та вміннями фізичного самовдосконалення і попередження появи патологічних зрушень в організмі. Остання теза підтверджується вищенаведеними статистичними даними.

Фізичне виховання, завдяки своєї потенційної здатності безпосереднього впливу на нервові процеси, що визначають фізичне і психічне здоров'я людини, може і повинно знижувати психічну напруженість дітей і, таким чином, зменшувати її негативний вплив на організм дитини.

Багатогранність і різноманітність самого фізичного виховання повинні розглядатися через такі основні категорії, що характеризують його суть: міцне здоров'я, гарний фізичний розвиток, оптимальний рівень розвитку рухових здібностей, знання та навички в галузі фізичної культури. Вищевказані категорії визначають спрямованість і зміст завдань, що вирішуються в шкільному фізичному вихованні, які діляться на загальні та приватні.

У числі найбільш загальних завдань фізичного виховання можуть бути названі такі: загальна фізична підготовка (базова), спеціальна професійна фізична підготовка, активний відпочинок та оздоровлення, спортивна підготовка. Кожен напрямок розкривається низкою приватних завдань, які, маючи загальну структуру, міняють при цьому свій зміст з урахуванням основного напрямку роботи. Так, наприклад, кожна спільне завдання буде диференціюватися трьома основними групами приватних: оздоровчі, освітні та виховні.

Дата добавления: 2014-01-07