Преса Українських Січових Стрільців

Преса Союзу Визволення України.

Союз Визволення України (СВУ) та його „Вістник" Новажної уваги заслуговує видавнича і пресова діяльність Союзу Визволення України.

Заложений безпосередньо по вибуху війни переважно українськими емігрантами з-під Росії, підніс він гасло української державності. Його органом став „Вістник Союзу

Визволення України", який у 1918 р. був перейменований на „Вістник Політики, Літератури й Життя". Почав виходити у жовтні 1914 р. Виходив двічі—чотири рази на місяць, а з 21.Х. 1915 р. як тижневик. Редакціяскладалася з В. Дорошенка, О. Бачинського та М. Возня- ка. В міру того, як розвивалося українське національне життя і події на українських землях, став він своїм змістом щодалі різнороднішим і всебічним. Побіч статей, що випливали з політичного становища Союзу, „Вістник" присвячував увагу всім проявам національно-визвольного руху і життя. Зо всією докладністю обговорювалися тут політичні, культурні та економічні справи українського народу в Австрії. Сі аранно інформовано про життя на окупованих українських землях (Волинь).

Присвячувано увагу життю українців у російській армії, полонених в Австро-Угорщині й Німеччині та українському життю під Росією. Тут же багатий матеріал про погляди чужинців на українську справу. Врешті, чимало місця займало красне письменство. Давав цей орган різноманітну, всебічну і цікаву лектуру в супроводі багатого ілюстрованого матеріалу. Все це зустрінуто було українським суспільством з признанням і прихильністю, що відбилося і в тодішній пресі. Так, „Діло", звертаючи увагу на цей орган, підкреслювало, що його „змагання заслуговує на якнайбільшу прихильність і діяльне підпертя".

Преса Українських січових стрільців (УСС) Особливої уваги заслуговує преса Українських січових стрільців, видавана в ці часи на бойових фронтах. Були це часописи, писані від руки або відбивані на гектографі. Виходили за дозволом стрілецької команди на власні стрілецькі кошти та на кошти з продажу.

Найвищий наклад сягав 100 примірників. Крім „Вісника Пресової Кватири УСС", були це гумористичні часописи.

Звідомлення, літературні твори, статті на теми мови, літератури, громадського життя і національних змагань — такий був зміст „Вісника".

Нотатки з українського політичного життя в сатирично-гумористичній формі, сатира та стрілецький побут, взаємини, легкий гумор тощо — зміст гумористичних часописів.

Місячник „Вісник Пресової Кватири УСС" почав виходити у травні 1916 р. в Коші УСС за редакцією М. Угри- на-Безгрішного й А. Лотоцького. Своїм завданням ставив „бути дзеркалом стрілецької „новітньої" Січі, де попри звідомлення з життя в Коші та в полі, містилися б і літературні твори, що були б також дзеркалом життя стрілецтва, його думок, ідей, змагань шляхом сонця і краси".

Появилося двоє чисел. Останнє число — за червень- липень — присвячене І. Франкові з нагоди його смерті. Довше протрималися сатирично-гумористичні часописи. Першим з них був „Самохотник". Перше число, пи-сане від руки, появилося 21.VII. 1915 р. у Камінці біля

Скельного в кількості 8 примірників. Друге — за чотири дні в кількості 3 примірників. Починаючи з третього числа, — відбиваний на гектографі. З ч. 15 виходив вже в кільт кості 200—300 примірників. Був ілюстрований: карикатури артистів-малярів стрільців.

Другим був журнал під назвою „Бомба", що його почала видавати „Артистична Горстка УСС". Перше число появилося в полі (на позиціях) над Стрипою в березні—квітні 1916 р. Старанно писане рукою, з багатьма ілюстраціями. Почав виходити в одному примірнику. Зміст присвячений був внутрішньому життю стрільців та українській політиці. Як і попередній часопис, зустрінуто було „Бомбу" із зацікавленням і симпатією.

Не меншу симпатію здобув і „Самопал", що „стріляє сам... всяку нечисть, лінь, гниль, безхарактерність та подібне хрунівство". Було це видання гектографоване в 16 сторінок. Перше число появилося у Свистильниках 15.V. 1916 p., ч. 2 — за червень 1916. З третім числом було заборонено „стріляти" і часопис вже більше не появився.

Велике зацікавлення і признання зустрів у стрільців, але тільки у стрільців, часопис під назвою „УСС" (Усу- сус), як стрільці вимовляли літери УСС і як звали себе.

Появилося сім чисел. Останнє число — у Відні A917). Врешті, — „Тифусна Одноднівка", що вийшла в одному примірнику, як пам'яткова гумористична збірка каран- тинників, в 44 сторінки, писана від руки чорнилом.

Всі ці видання свідчать про той здоровий, бадьорий дух Українського січового стрілецтва в жорстоких часах, що поклав міцні основи в його боротьбі за українське визволення.

Дата добавления: 2014-01-07