Торгівля на ярмарках та базарах

Послідовний продаж товарів

Продаж з використанням бізнес-лотереї

Суть продажу з використанням бізнес-лотереї полягає в тому, що протягом певного періоду часу продається який-небудь товар, придбавши певну кількість якого, покупець має право отримати наступну одиницю товару без оплати або бра­ти участь в розиграші лотереї. Його використання сприяє збільшенню попиту на певний товар та залученню до підприємства нових покупців.

Суть методу послідовного продажу полягає в тому, що протягом тривалого ча­су продається який-небудь набір (комплект) товарів, які покупця цікавлять тільки в цілому, в комплекті. Разом з тим щодня чи щотижня з цього набору чи комплекту продається тільки один предмет. Отже, покупці вимушені систематично відвідува­ти магазин.

Ярмарком з роздрібного продажу товарів заведено називати періодичні, як пра­вило, великі роздрібні торги, які з метою продажу товарів народного споживання проводяться в обумовленому місці в установлені терміни за участі багатьох органі­зацій і підприємств оптової і роздрібної торгівлі, промислових і сільськогосподар­ських підприємств — виробників товарів народного споживання, інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також культурно-просвітницьких закладів (які забез­печують проведення масових гулянь, ігор, атракціонів, катання на каруселях тощо). Під час проведення ярмарку реалізацію товарів організовують насамперед мага­зини і підприємства дрібнороздрібної торгівлі. Як правило, продаж товарів на яр­марках здійснюється через торговельні ряди з визначеними торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини та автопричепи, активно використовуються також засоби переносної торгівлі.

З урахуванням цільового призначення та часу проведення ярмарків розрізняють се­зонні (весняно-літні, осінні) та традиційні ярмарки; з урахуванням тривалості прове­дення ярмарків розрізняють короткотермінові і постійно діючі (тобто функціонуючі протягом відносно тривалого часу) ярмарки. Традиційні ярмарки проводяться щороку у визначений час (прикладом традиційного ярмарку може бути всесвітньо відомий Со-рочинський ярмарок, проведення якого приурочується до закінчення польових робіт і збору врожаю). На сезонних ярмарках продаються продовольчі та/або непродовольчі товари широкого асортименту, проводиться сезонний розпродаж товарів за цінами зі знижкою, організовується виїзна та виносна торгівля.

Для проведення ярмарку створюється організаційний комітет (координаційний комітет, секретаріат), до складу якого входять представники органів місцевої влади, торговельних систем та окремих торговельних підприємств, інших зацікавлених підприємств та установ. Оргкомітет несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, затверджує умови участі в ньому, затверджує план проведення ярмарку та кошторис витрат тощо.

Порядок проведення ярмарків визначається оргкомітетом за погодженням з ор­ганами місцевої влади; порядок проведення загальнодержавного ярмарку визнача­ється окремим положенням, яке розробляється та затверджується органами вико­навчої влади (КМУ). В останньому разі обов'язки з безпосереднього проведення ярмарку та його підготовки покладаються на визначену оргкомітетом способом конкурсного відбору юридичну особу — генерального розпорядника ярмарку.

До обов'язків генерального розпорядника входить:

- виконання заходів з підготовки та проведення ярмарку;

- визначення дати закінчення та щоденного режиму роботи ярмарку, в окре­мих випадках — також умови участі в ньому;

- розгляд заявок на участь в ярмарку та укладання договорів з учасниками

ярмарку;

- реєстрація учасників та складання звіту про підсумки проведення ярмарку;

- розподіл виділених на підготовку і проведення ярмарку коштів;

- забезпечення господарського обслуговування діяльності ярмарку (водо-, енерго­постачання, зв'язок, забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану території, за­безпечення пожежної безпеки, організація роботи пунктів масового харчування тощо);

- проведення рекламних та інформаційних заходів з висвітлення роботи яр­марку, у т. ч. акредитація ЗМІ, укладання договорів на право трансляції заходів у межах ярмарку та ін.

До участі в ярмарку запрошуються підприємства оптової торгівлі, виробничі промислові і сільськогосподарські підприємства, які мають право на здійснення роздрібної торгівлі власною продукцією. Для участі в ярмарку ці підприємства по­винні подати відповідні замовлення (які служать підставою для їх дальшої реєстра­ції), визначити форму участі в ярмарку (виставка, виставка-продаж), сплатити вста­новлений збір, зареєструвати своїх представників та забезпечити доставку і вчасне встановлення експозиції товарів.

Проведення ярмарків потребує значної підготовчої роботи, в процесі якої необ­хідно вибрати місце і визначити час проведення ярмарку, облаштувати територію, звести необхідні споруди, визначити й укомплектувати асортимент товарів для реа­лізації, підібрати склад торгового та іншого персоналу, провести рекламну роботу.

Досить часто час проведення ярмарків підбирається з урахуванням термінів за­кінчення весняних або осінніх сільськогосподарських робіт; терміни проведення ярмарку узгоджуються з органами місцевої влади.

Як правило, для розташування ярмарку найбільш зручно використовувати пло­щі, стадіони, спеціально облаштовані майдани, продовольчі та речові ринки і рин­кові комплекси. Місце ярмарку доцільно обгородити або позначити його контури спеціальними засобами. Під час організації ярмарків особливу увагу необхідно зве­ртати на наявність добре розвинутої, зручної системи транспортних шляхів. У ході підготовки до ярмарку рекомендується визначати також порядок відвідання ярмар­ку мешканцями розташованих поблизу сільських населених пунктів.

Під час підготовки до ярмарків доцільно розгорнути рекламну кампанію в пресі, інших засобах масової інформації, зокрема, способом інтерв'ю, бесід з провідними спеціалістами виробничих підприємств, торгівлі, ученими, з яких населення може дізнатися про цілі проведення ярмарку, режим і порядок його проведення, очікувані вигоди як для учасників, так і для населення.

У системі ярмарків особливе місце посідають сезонні ярмарки. У практиці віт­чизняної торгівлі найбільш часто сезонні ярмарки проводяться з метою активізації продажу таких продовольчих товарів, як картопля, плоди, овочі, а в торгівлі непродтоварами — для активізації продажу одягу, взуття, тканин, товарів для садівників та інших сезонних товарів. Організація сезонних ярмарків (сезонної торгівлі) пе­редбачає продаж товарів повсякденного і найбільш частого попиту протягом 5—6 місяців весняно-літнього та осіннього періодів року з організацією постійно діючих торгових зон для продажу різних груп товарів. Проведення такої форми продажу товарів створює додаткові умови для швидкого обслуговування населення, скоро­чення черг у часи найбільш інтенсивних потоків покупців, а також розвантажує ме­режу магазинів для активізації в них торгівлі іншими групами товарів.

Для організації сезонних ярмарків рекомендується широко застосовувати збір­но-розбірні павільйони, які комплектуються столами, прилавками, тарою-обладнанням та ін.

Організація сезонних ярмарків одним з основних елементів включає забезпе­чення рекламно-інформаційного оформлення як місць продажу товарів (павільйо­нів, автомагазинів, палаток), так і торгових зон у цілому. Основним завданням при цьому є привернення уваги покупців, забезпечення їх інформації про реалізовувані товари, заохочення відвідувачів до імпульсивних купівель і, в підсумку, до збіль­шення товарообігу та більш повного задоволення попиту населення на товари на­родного споживання.

Визначаючи склад рекламно-інформаційних засобів для торгових зон на терито­рії ярмарку, необхідно в першу чергу враховувати асортимент реалізовуваних товарів, конструкцію павільйонів, палаток, їх взаємне розташування, характер ярмарку. При цьому в одних випадках як носій рекламної інформації може виступати сам то­вар, в інших — спеціальний носій рекламної інформації, який відокремлений від товару.

При організації ярмарків необхідно намагатись забезпечити комплексні інфор­маційні послуги для покупців з використанням рекламних транспарантів, вуличних інформаційних щитів, друкованої реклами, рекламних оголошень в аудіо-засобах (місцеве радіо та телебачення) та друкованих виданнях.

Базари — це форма періодичних роздрібних торгів товарами народного спожи­вання, які організовуються торговельними системами і підприємствами та органами державного управління торгівлею (управління торгівлі і побутового обслуговуван­ня ОДА) у дні, які передують загальнонародним святам або приурочуються до пев­них календарних дат.

Мета проведення базарів — задоволення попиту населення на окремі товари, який різко зростає у певні періоди року. Залежно від асортименту товарів, які реалі­зуються торговельними підприємствами, розрізняють книжкові, шкільні (перед по­чатком навчального року), ялинкові (напередодні новорічних і різдвяних свят), овочеві базари; асортимент передсвяткових базарів може включати найрізноманіт­ніші як продовольчі, так і непродовольчі товари.

Для підприємств торгівлі організація базарів пов'язана з необхідністю збіль­шення чисельності торгово-оперативного персоналу, достроковим накопиченням товарних запасів, розробкою заходів з метою вдосконалення обслуговування по­купців.

Місця для організації базарів, як правило, виділяються за рішенням органів міс­цевого управління на спеціально відведених територіях. Базар може проводитись як на відкритих територіях, так і в закритих приміщеннях. При цьому базар може бути організований як в одному приміщенні, так і в кількох розташованих поблизу один від одного павільйонах і палатках (торгових наметах).

Великі підприємства торгівлі (універмаги, універсами, спеціалізовані магазини) часто організовують базари на території, яка прилягає до магазину, завдяки чому зникає потреба організовувати транспортні операції з доставки товарів до місць то­ргівлі. Для проведення базарів поряд зі стаціонарною торговельною мережею вико­ристовують вільні площі та приміщення спортивних і виставкових комплексів, ста­діонів, вокзалів та інших приміщень неторгового призначення.

Як і при проведенні ярмарків, продаж товарів під час проведення базарів здійс­нюється через торговельні ряди. При цьому на робочому місці кожного продавця повинна бути встановлена табличка із зазначенням назви, місця розташування і но­мера телефону суб'єкта господарювання, який організував виїзну (виносну) торгів­лю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця повинна бути встановлена табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та назви орга­ну, що здійснив цю реєстрацію.

Оскільки продаж товарів під час проведення базарів здійснюється, як правило, через пункти і засоби (павільйони для сезонної торгівлі, торгові намети, автомагазини, причепи, розвозки та ін.), які належать до підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі, то основним нормативним документом, який регламентує поря­док реалізації товарів та загалом роботу учасників базару, є Правила роботи дріб­нороздрібної торговельної мережі (затв. Нак. МЗЕЗіТ від 08.07.96 № 369).

При організації базарів велику увагу необхідно звертати на їх оформлення, про­ведення рекламних заходів, радіофікацію території.

Питання 2. До позамагазинних форм продажу товарів відноситься продаж товарів поштою - посилкова торгівля. Це форма дистанційної роздрібної торгівлі непродовольчими товарами за каталогами, проспектами, спеціальними переліками, оголошеннями, іншою рекламною інформа­цією, за якими покупець здійснює попередній вибір та замовлення товарів і отримує їх на підприємствах поштового зв'язку.

Реалізують товари поштою суб'єкти господарювання - підприємст­ва (установи організації, фірми) та громадяни-підприємці різних форм власності. Для придбання товарів поштою покупець (замовник) відправ­ляє заяву-замовлення на адресу суб'єкта господарювання.

Відносини між учасниками процесу купівлі-продажу товарів пош­тою регулюються відповідними правилами.

Поштовими посилками реалізуються лише непродовольчі товари належної якості. Перелік цих товарів визначається суб'єктом господарю­вання самостійно, крім товарів, продаж яких заборонений законодавст­вом, та тих, що заборонені до пересилання у поштових відправленнях.

Для здійснення посилкової торгівлі між суб'єктом господарювання і підприємством поштового зв'язку укладається договір, в якому визнача­ються всі необхідні умови продажу і доставки товарів та реквізити сторін.

Посилкова торгівля здійснюється всіма відділеннями поштового зв'язку, які мають каталоги з переліками товарів та реквізити фірм.

Для придбання товарів покупець заповняє заяву-замовлення на бланку установленої форми у двох примірниках, один з яких залишається у покупця, інший - надсилається на адресу посилкової фірми простим чи рекомендованим листом, факсом тощо. Не приймаються до виконання замовлення від підприємств, установ, організацій, а також колективні за­мовлення від громадян.

Строк виконання замовлення визначається фірмою самостійно, але він не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня одержання замовлення.

У поштове відправлення укладається касовий чек, перший примір­ник товарного чека, рахунок-фактура або опис вкладення.

Розрахунки за продаж товарів поштою можуть здійснюватися у ви­гляді попередньої оплати - грошовими поштовими переказами, чи після­платою - готівкою в момент одержання замовлення у відділенні поштово­го зв'язку. До суми оплати входять вартість товару та вартість його переси­лання.

Під час видавання покупцеві поштового відправлення працівник відділення поштового зв'язку повинен розкрити його і звірити вміст з ра-хунком - фактурою чи описом.

У разі виявлення розходження, пошкодження, нестачі, недоліків чи фальсифікації товару покупець за своїм вибором має право вимагати від фірми:

- безплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем;

- заміни на аналогічні товари належної якості;

- відповідного зменшення їх купівельної ціни;

- заміни на аналогічний товар іншої моделі з відповідними пере­рахунками купівельної ціни;

- розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо товар відповідає замовленню, то претензії від покупця не приймаються. Разом з тим, покупець має право протягом 14 днів обміняти товар належної якості на аналогічний, якщо він не підійшов за формою, фасоном, розміром, кольором тощо. Для цього на адресу посилкового під­приємства направляється відповідна заява, до якої додаються пломби, яр­лики. Обмін здійснюється за рахунок покупця.

Маючи розгалужену мережу пунктів для прийому замовлень за каталогами, вони здійснюють посилкову торгівлю широким асортиментом товарів - від галантереї і парфумів до складної побутової техніки і товарів нечастого і періодичного попиту.

Представники посилкових фірм на Україні створюють центри замо­влень, де приймають замовлення від потенційних покупців, які оплачують вартість товару і його доставки.

Замовлення можуть подаватися як персонально в центрах замов­лень, так і факсом.

Деякі фірми практикують оплату спочатку тільки вартості доставки, а самого товару - після його прибуття. Для постійних клієнтів можлива оплата товарів і їх доставки уже після виконання замовлення.

Ціна товару, який доставляється посилкою, складається з ціни за каталогом і суми націнки. Націнка включає транспортні витрати і доход центру замовлень.

Тому ціни на товари, які купуються за каталогами, як правило вищі, ніж в стаціонарній торговельній мережі, що зумовлено також проходжен­ням їх через митниці тощо.

Замовлений товар доставляють через місяць-півтора на склад фір­ми, або за окрему плату додому покупцю.

Питання 3. У широкому розумінні послуга — це дія, вигода або задоволення, що забезпе­чує матеріальні або духовні потреби індивідуальних і колективних споживачів. Основна суть послуги полягає в її переважно нематеріальному характері, хоч вона завжди тісно пов'язана з матеріальними елементами, які забезпечують її створення, реалізацію та споживання.

Система торговельних послуг — це сукупність суб'єктів і об'єктів, взаємо­зв'язаних процесом створення, надання (продажу) та споживання дореалізаційних, супутніх реалізації і післяреалізаційних послуг, що надаються торгове­льними підприємствами.

Основними суб'єктами даної системи виступають виконавці, надавачі, продав­ці, покупці і споживачі послуг.

Пропозицію визначають виконавці, надавачі і продавці номенклатури торгове­льних послуг. При цьому виконавцем торговельної послуги вважається колекти­вний або індивідуальний учасник процесу торговельного обслуговування, що задіює наявні матеріальні, фінансові і трудові ресурси для створення і надання послуги. На відміну від виконавця, надавач послуги — фізична або юридична особа, що надає конкретну послугу; при цьому він може бути як безпосереднім її виконавцем, так і діяти від його імені. Надавачем послуги виступає і її продавець — виконавець або посередник, що реалізує послугу на засадах еквівалентного обміну.

Попит на послуги формують їх покупці і споживачі. Якщо покупцем послуги може бути юридична або фізична особа, що купує її для споживання або для пода­льшого посередницького перепродажу, то споживачем послуги є клієнт — у роз­дрібній торгівлі переважно фізична особа, яка за рахунок отриманої або придбаної послуги задовольняє певну власну матеріальну або нематеріальну потребу.

У практиці торгівлі характеристика суті послуг тісно поєднується з їх основни­ми видами. Розрізняють три види торговельних послуг:

- Пов'язані з купівлею товару (приймання замовлень на товари, надання ком­петентних консультацій, інформування про розташування комплексів і відділів, се­кцій, салонів, товарних груп і окремих видів товарів у торговому залі, про торгове­льні послуги, які надаються в магазині, демонстрація технічно складних товарів у дії, упакування товарів і їх доставка додому покупцеві). Для організації такого виду послуг, як правило, не потрібно великих додаткових витрат, виділення окремих приміщень і спеціально підготовлених працівників.

- Послуги, які надаються покупцям після придбання товарів, — підгонка костюмів та інших видів швейних виробів під фігуру клієнта, розкрій куплених тканин, доставка товарів за вказаною адресою, переробка (облагороджування) де­ревини, виготовлення виробів із дерева, залізобетону, гасіння вапна, нарізання скла, настроювання музичних інструментів, заточування ножів і ножиць, доставка, уста­новлення і налагодження вдома в покупця окремих видів відносно складних видів електронної техніки (комп'ютерів, телефонів, музичних центрів). Ці послуги в ос­новному створюють зручності покупцям поза магазинами або полегшують екс­плуатацію придбаних виробів. Такі послуги, як правило, повинні оплачувати покупці.

- Послуги, які сприяють ефективній реалізації товарів — створення сприя­тливої й затишної атмосфери з високою культурою обслуговування, організація буфетів, кафе типу «бістро», кімнат відпочинку та дитячих кімнат, а також камер схову, гардеробів, відділів зв'язку, телефонів-автоматів, пунктів обміну валюти, стоянок для автомобілів зі зручним паркуванням поблизу торговельного підприєм­ства, організація ремонтних майстерень, довідкового бюро та ін. Ці послуги мають переважно культурно-побутовий характер, вони забезпечують створення різномані­тних зручностей для покупців, у тому числі потенційних, під час їх перебування в магазині.

Послуги, які надаються підприємствами торгівлі, можуть бути платними і без­платними.

Для правильної організації надання торговельних послуг їх необхідно правильно класифікувати. Так, залежно від характеру участі галузей народного господарства в процесі надання послуг можна виділити послуги, які надаються си­лами працівників торгівлі (наприклад, дрібна переробка швейних виробів, при­дбаних у магазині), послуги, які надаються силами працівників підприємств побу­тового обслуговування (наприклад ремонт годинників), послуги, які надаються силами працівників підприємств інших галузей народного господарства (переве­зення товарів засобами транспортних підприємств, обмін валюти обмінним пунк­том комерційного банку тощо).

Залежно від рівня зв'язку з процесом продажу товарів (або ж за значимістю по­слуг у процесі продажу товарів і обслуговування покупців) виділяють основні, супутні і додаткові (допоміжні ) види торговельних послуг. Основні послуги безпосередньо пов 'язані з процесом продажу товарів; вони показують, як торгі­вля забезпечує свої обов'язки відносно покупців щодо створення умов, в яких здійснюється купівля товарів. Основні послуги є фактично суттєвою і не­від'ємною частиною, змістом торговельної діяльності. Надання цих послуг створює покупцям найкращі умови і максимальні зручності для здійснення купівлі товарів з мінімальними витратами. До основних послуг відносять наявність торгових під­приємств, режим їх роботи, асортимент товарів, упакування товарів у традиційні пакувальні засоби. Ці послуги надаються всім гуртовим і роздрібним покупцям.

Додаткові (допоміжні, або вільні) послуги безпосередньо не зв'язані з прода­жем товару покупцем; вони можуть надаватись як при купівлі товару, так і без неї, самостійно. Додаткові послуги спрямовані, насамперед на культурно-побутове об­слуговування відвідувачів магазинів.

З погляду соціально-економічного значення торговельні послуги можна поді­лити на послуги, які забезпечують економію праці і часу покупців (складання ме­блів удома в покупців), послуги, які забезпечують економію грошей покупців (розкрій тканин), послуги, які впливають на економічні показники торговельного підприємства (підгонка швейних виробів за фігурою покупця).

За матеріальним змістом розрізняють послуги із частковим матеріальним змістом (наприклад, ремонт взуття, одягу, технічно складних виробів) і нематері­альні (консультація з питань експлуатації товарів) торговельні послуги.

З урахуванням характеру затрат праці торговельні послуги поділяють на по­слуги, які вимагають виконання їх силами висококваліфікованих спеціалістів, які володіють спеціальними навичками і відповідною підготовкою (наприклад на­строювання музичних інструментів), і послуги, які не вимагають для їх виконання висококваліфікованої праці (виклик таксі на замовлення покупця).

З урахуванням місця надання послуги їх поділяють на послуги, які надають­ся безпосередньо в торговельному підприємстві (демонстрація прийомів зав'язування краваток), і послуги, які надаються поза його межами (підвішування люстр удома в покупців).

За часом надання розрізняють послуги, які надаються до процесу продажу (консультації лікарів-косметологів, ортопедів, художників-модельєрів), послуги, які надаються покупцям у процесі продажу товарів (випробування товару в дії, упа­кування товару), послуги, які надаються покупцям після продажу товарів (або ще — післяпродажні, постпродажні), до яких належить, наприклад, доставка при­дбаних товарів додому покупцям.

З урахуванням термінів надання послуг їх поділяють на термінові послуги, які надаються негайно, як правило, в присутності покупця (наприклад, наповнення повітрям надувного матрацу), і послуги з регламентованим терміном виконання, які повинні бути виконані до узгодженого з клієнтом часу, адже потребують часу на кваліфіковане виконання (ремонт годинника, розтяжка взуття).

Класифікація послуг за частотою їх надання передбачає розподіл послуг на си­стематичні (масові) послуги, надання яких має масовий характер і якими корис­тується широке коло покупців (наприклад зберігання речей покупців), періодичні послуги, які надаються в окремі дні або сезони року і якими користується незначна кількість покупців (дрібна переробка одягу, придбаного в магазині), а також епізо­дичні послуги, які надаються в окремих випадках і для окремих покупців (органі­зація вручення подарунків).

Дата добавления: 2014-01-07