Самостійне вивчення

Гіпермаркетирізняться від універмагів більшою загальною площею, вужчим асортиментом, нижчим рівнем сервісу і цін.

Магазини низьких цін — це непродовольчі магазини, які торгують зі скидками і пропонують відносно широкий, але неглибокий асортимент товарів за невисокого рівня обслуговування і порівняно низьких цін. Відносно нижчі ціни пояснюються: орієнтацією таких магазинів на покупців зі середніми і низькими доходами; мен­шими видатками такого магазину на зарплатню працівників, що надають послуги, адже їх значно менше, ніж в універмазі; нижчими витратами на оренду земельних ділянок за межами престижних центральних районів, на яких розташовуються ма­газини такого типу.

Традиційні спеціалізовані магазини орієнтують свою збутову концепцію на концентрацію вузького і глибокого асортименту при високих рівнях обслуговуван­ня і, відповідно, цін.

Останнім часом на Заході з'явились і розвиваються нові типи суб'єктів роздріб­ної торгівлі. До них належать «спеціалісти в категорії», центри господарських товарів, «гуртові клуби» і магазини низьких цін.

«Спеціалістами в категорії» називають магазини надвузького, проте надглибо­кого асортименту товарів, який обмежується товарними найменуваннями однієї то­варної групи (підгрупи).

Центри господарських товарів — це різнотип «спеціаліста в категорії», що об'єднує в собі магазин товарів для ведення домашнього господарства і магазин будівельних матеріалів.

Гуртовий клуб — це специфічне торговельне підприємство, яке обслуговує жи­телів і інші торговельні підприємства вузьким асортиментом товарів з низьким рів­нем сервісу.

Магазини знижених цін проводять закупівлі товарів під час сезонного розпро­дажу, «пакетом» викуповують надлишки товарів, непарні вироби, непопулярні мо­делі і фасони або товари з незначними вадами в товаровиробників, гуртових і роз­дрібних торговців зі скидкою в 50—75 відсотків.

Демонстраційні зали - це роздрібні магазини, улаштовані безпосередньо при гуртових складах. За принципами організації діяльності вони нагадують магазини-салони, коли товари відбираються покупцями за демонстраційними зразками в залі або в каталозі, після чого працівниками магазину доставляються зі складу.

1. Острівне, боксове, виставкове та комбіноване планування торгового залу.

2. Техніко-економічні показники ефективності використання торговельної площі магазину.

Питання 1. Острівне планування торгових залів утворюється розташуванням торгово-технологічного обладнання у вигляді окремих острівців різної форми (овальної, круглої, квадратної, прямокутної) з таким розрахунком, щоб покупці могли вільно наблизитись до них і вибрати необхідний товар. Острівне розташування обладнання використовується в магазинах самообслуговування для продажу ряду продовольчих і непродовольчих товарів переважно як додат­кова схема розташування обладнання до лінійної.

Коли внаслідок конфігурації торгового залу неможливо роз­містити обладнання лінійно, тоді використовується боксове планування торгового залу. Воно передбачає окремі ізольовані зони (бокси) зі своїми розрахунковими вузлами. Бокси утворюються завдяки перпендикулярному розміщенню ліній обладнання від­носно стін торгової будівлі. Найчастіше застосовують такий спосіб для торгівлі товарами одного асортиментного профілю: трико­тажними і швейними виробами, взуттям тощо.

Боксове планування менш зручне й потребує відвідування покупцями кількох відділів для того, щоб зробити комплексні покупки, розрахункові операції необхідно здійснювати декілька разів. Це знижує ефективність використання торгової площі, збіль­шує витрати часу покупців на придбання товарів, утруднює взаємозамінність торгових працівників.

Виставочне планування торгового залу передбачає розміщення товарів на стендах, вітринах, гірках, манекенах з утворенням виставочної зони або демонстраційних залів. Таке планування використовується для продажу товарів за зразками: меблів, радіо­товарів, холодильників тощо.

Комбіноване планування торгового залу — це поєднання двох чи більше схем розташування технологічного обладнання в одному залі, наприклад, боксової і лінійної, боксової й острівної, лінійної і виставочної, лінійної й острівної.

Розрахунково-касова зона торгового залу об'єднує одну або де­кілька кабін контролерів-касирів, кількість яких визначається про­пускною спроможністю торгового залу. Зазначена зона має бути розташована так, щоб не виникали зустрічні потоки покупців. Для цього необхідно поблизу контрольно-касових кабін встановлювати напрямні покажчики. Покупці повинні проходити зліва від касової кабіни.

Вузол розрахунку розташовується так, щоб між робочими міс­цями контролерів-касирів була відстань не більше ніж 0,6 м для проходу лише одного покупця. Кабіни розташовуються таким чином, щоби касири були повернені обличчям до покупців, які виходять із залу. Це забезпечить можливість контролю касирами збереження товару. Касові кабіни рекомендується встановлювати у пряму лінію. Там, де планування торгового залу не дає змоги розташувати необхідну кількість кабін у одну лінію, їх можна розмістити ступінчасто.

Питання 2. В умовах ринкової економіки важливе значення має ефективне використання матеріально-технічної бази торгівлі, тобто отримання прибутку з її одиниці. В роздрібній торгівлі мате­ріально-технічна база підприємств характеризується розміром тор­гової площі, ефективність використання якої оцінюється прямими і непрямими показниками. До першої групи показників належать: пропускна спроможність магазину, розмір роздрібного товарообо­роту з розрахунку на 1 м² торгової площі, розмір прибутку на 1 м² торгової площі, термін окупності капітальних затрат. До другої групи показників належать: коефіцієнти установочної і демон­страційної площі, рівень механізації торговельно-технологічних процесів, коефіцієнти змінності і безперервності роботи магазинів тощо.

Показники ефективності використання торгової площі дають уявлення про результативність роботи магазинів.

Під пропускною спроможністю магазину розуміють кількість відвідувачів, які зробили покупку протягом визначеного періоду. Як правило, за одиницю часу береться одна зміна роботи. Допов­нює цей показник коефіцієнт завершеності покупок, який ви­значається відношенням кількості покупців до кількості відвідува­чів магазину (на підставі суцільних або вибіркових підрахунків).

Ефективність роботи магазину оцінюється розміром роздрібного товарообороту, що припадає на 1 м² площі магазину. Показниками площі можна брати загальну, торгову, установочну і демонстра­ційну площі, за допомогою яких в умовах ринкової економіки порівнюють ефективність магазинів з однаковою структурою асортименту товарів за певний період.

Більш узагальнюючим показником ефективності використання торгової площі в ринковій економіці є розмір прибутку, який припадає на 1 м² торгової площі,

де — прибуток за визначений період, грош. од.;

— розмір торгової площі, м².

Важливість зазначеного показника в тому, що він дає можли­вість порівнювати ефективність роботи магазинів різного асорти­ментного профілю, площі.

Ефективність капітальних вкладень і термін окупності також вважаються показниками ефективності використання магазинів.

Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень Е визначається як відношення додаткових прибутків ∆П від упровадження прог­ресивних технологій до величини капітальних вкладень К у прог­ресивні технології:

де В_Д — витрати обігу до впровадження нових технологій, грош. од.;

В_п — витрати обігу після запровадження нових технологічних рішень, грош. од.

Термін окупності — це величина, обернена до коефіцієнта ефективності капітальних затрат: Т = 1/Е. Ефективність використання торгової площі характеризують коефіцієнти установочної і демонстраційної площі.

Демонстраційна площа (викладки або експозиції) — це сума площі обладнання, на якій можна викладати товар.

Коефіцієнт установочної площі визначається як відношення площі, на якій розміщено торгово-технологічне обладнання, до торгової:

де: —установочна площа, м²;

— торгова площа, м².

Установочна площа має охоплювати 27—32 % торгової. Це оптимальне значення, яке дає змогу раціонально організувати технологічний процес у магазині.

Коефіцієнт демонстраційної площі описується за формулою

де S_Д — демонстраційна площа, м².

У продовольчих магазинах самообслуговування цей показник має бути в межах 0,65—0,72 (табл. 1), а в непродовольчих — 0,60—0,85.

Таблиця 1.

Дата добавления: 2014-01-07