Правопорядку

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного

ТЕМА 21.

1. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

2. Кримінально-правова характеристика пропаганди війни.

3. Кримінально-правова характеристика посягання на життя представника іноземної держави.

1. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Розділ XX Особливої частини КК передбачає відповідальність за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Особливість даного розділу полягає в тому, що вхідні в його склад норми містять вказівки на злочинні діяння, що визнаються за норми міжнародного кримінального права самими небезпечними посяганнями на людство в цілому. Їх здійснення здатне заподіяти шкоду не тільки життю, здоров'ю, свободі, недоторканності окремих осіб, але і порушити основи безпеки, міжнародний правопорядок, а при здійсненні окремих злочинів знищити людство в цілому (наприклад, при вживанні зброї масового знищення). Криміналізація злочинів проти миру, безпеки людства відповідає і міжнародно-правовим зобов'язанням України як учасника міжнародного співтовариства.

Родовим об'єктом злочинів, відповідальність за які встановлена розділом XX Особливої частини КК є мир, безпека людства та міжнародний правопорядок. Зазначені складові родового об'єкту є основними безпосередніми об'єктами окремих злочинів даної групи. Додатковими безпосередніми об'єктами можуть виступати життя та здоров'я особи, її недоторканність, безпека, право власності та ін.

Об'єктивна сторона даних злочинів характеризується здійсненням активних дій, що роблять замах на мир, безпеку людства та міжнародний правопорядок. Ті, що входять, в розділ XX Особливої частини КК злочину сформульовані як злочини з формальним складом, моментом закінчення яких є здійснення суспільно небезпечного діяння.

Суб'єктивна сторона даних злочинів характеризується виною в формі прямого наміру. Обов'язковою ознакою окремих злочинів є мета їх здійснення (наприклад, посягання на життя представника іноземної держави скоюється з метою впливу на характер діяльності цієї особи або на діяльність держави чи організації, які воно представляє, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень (ст. 443 КК), піратство - з метою отримання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди (ст. 446 КК).

Суб'єктом злочинів проти миру та безпеки людства, міжнародного правопорядку виступає фізична осудна особа, що досягла 16 років, а при здійсненні посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 УК) - що досягла 14 років.

Залежно від безпосереднього об'єкту злочину, передбачені розділом XX Особливої частини УК можна поділити на наступні види:

1. Злочини проти світу:

- пропаганда війни (ст. 436 КК);

- планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни (ст. 437 КК);

- порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК);

- найманство (ст. 447 КК).

2. Злочини проти безпеки людства:

- застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК);

- розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення (ст. 440 КК);

- екоцид (ст. 441 КК);

- геноцид (ст. 442 КК).

3. Злочини проти міжнародного правопорядку:

- посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК);

- злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444 КК);

- незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (ст. 445 КК);

- піратство (ст. 446 КК).

2. Кримінально-правова характеристика пропаганди війни. Об'єктом злочину є мир як складова міжнародного правопорядку. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Об'єктивна сторона злочину характеризується діями у таких формах: 1) публічні заклики до агресивної війни або до розв'язання воєнного конфлікту; 2) виготовлення матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв'язання воєнного конфлікту; 3) розповсюдження таких матеріалів.

Агресивна війна і воєнний конфлікт є видами актів агресії, які відрізняються між собою зокрема масштабами дій і передбачають застосування державою чи від її імені збройних сил першою дій проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави чи народу (нації).

Злочин вважається закінченим з моменту публічного звернення до громадян чи до керівників держави або уряду (усно, письмово, за допомогою технічних засобів) з метою схилити їх до агресивної війни чи розв'язування воєнного конфлікту.

Суб'єкт злочину - загальний. Ним може бути громадянин України, особа без громадянства, а також громадянин іноземної держави, які досягли 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому винний бажає нав'язати певному колу осіб думку про необхідність агресивної війни чи розв'язання воєнного конфлікту. Не обов'язково, щоб винний сам вважав агресивну війну необхідною: він може діяти з корисливими мотивами або з метою перешкодити процесу укладення договору про дружбу та співробітництво з іншою державою, із помсти певним державним діячам.

3. Кримінально-правова характеристика посягання на життя представника іноземної держави. Об'єктом злочину є мирне співіснування і плідне співробітництво України з іншими державами, безпека держави у політичній сфері, обов'язковим додатковим об'єктом - життя людини. Потерпілим від злочину може бути представник іноземної держави або інша особа, яка має міжнародний захист.

Об'єктивна сторона злочину полягає в суспільно небезпечних діях чи бездіяльності і може виявлятися у двох формах: 1) вбивство особи, яка має міжнародний захист; 2) замах на вбивство такої особи.

Представники іноземної держави (в контексті цієї статті) - це офіційні особи, уповноважені своєю державою представляти в Україні інтереси цієї держави або вирішувати питання державного значення (глави держав, глави урядів та члени урядових делегацій, міністри, члени дипломатичних та торговельних представництв, спеціальних комісій тощо).

Злочин у першій формі є закінченим з моменту настання смерті особи, яка має міжнародний захист, у другій - з моменту безпосереднього здійснення замаху незалежно від настання фактичних наслідків.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу, а також спеціальною метою. При цьому злочин може бути вчинений з альтернативною метою: 1) здійснити вплив на діяльність держави чи організації, яку вказана особа представляє; 2) спровокувати війну; 3) спровокувати міжнародні ускладнення України з іншими суверенними державами.

Міжнародні ускладнення можуть бути такі, як розірвання дипломатичних чи консульських стосунків, зрив міждержавних переговорів, розірвання міжнародних угод, припинення надання фінансової чи іншої допомоги Україні тощо.

Література до теми

1. Кримінальне право України: Бібліографія. 1991-2002 / Уклали: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк. - К.: Атака, 2004. - С. 241.

2. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П.П., Шапченко С.Д. та ін.; За ред. С.С. Яценка. – 2-е вид., перераб. і допов. - К.: Юрінком Інкрет, 2004. - С. 108-109.

3. Яценко С. С. Міжнародні злочини // Юридична енциклопедія. - К.: „Українська енциклопедія”, 2001. - Т. 3. - С. 694-696.

Навчальне видання

Тези лекцій з навчальної дисципліни „Кримінальне право України (Особлива частина), для студентів, які одержують освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр” зі спеціальності 6.0601.00 „Правознавство”

Микола Володимирович Семикін

Підписано до друку_____. Формат 60/84 1/16. Папір офсет. Друк офсет. Умов.-друк. 9 арк. Обл.-видав. – 8,37 арк. Тираж 300 прим. Замовл. № _______ Ціна договірна.

Донецький національний університет, 83050, Донецьк, пр. Ватутіна, 1а.

Видавничий центр економіко-правового факультету, 83050, Донецьк,

пр. Ватутіна, 1а

Дата добавления: 2014-01-07