Соціально-економічний розвиток УРСР

На середину 60-х років економіка набула цілу низку проблем, головними серед яких були такі:

- планова економіка перестала себе виправдовувати (план семирічки 1959-65 рр. не був виконаним);

- витратний характер економіки;

- зниження приросту промислового виробництва;

- відстала структура виробництва;

- неефективне використання виробничих фондів;

- уповільнення росту продуктивності праці;

- криза колгоспної системи;

- диспропорції у розвитку різних галузей народного господарства;

- велика собівартість продукції.

Для вирішення цих проблем у 1965 році Пленум ЦК КПРС проголосив нову економічну реформу. Розпочата у 1966 році реформа передбачала низку заходів:

- у с/г: збільшення купівельних цін на продукцію с/г; встановлення твердих планів державної купівлі цієї продукції; украплення матеріально-технічної бази колгоспів; перерозподіл частини національного доходу на користь аграрного сектору; розвиток соціальної інфраструктури села.

- у промисловості: покращення наукового планування економіки; створення на підприємствах фондів матеріального стимулювання, розширення госпрозрахунку; оцінка діяльності підприємств по обсягу реалізованої продукції, а не по загальному валу; ліквідація раднаргоспів і заміна їх галузевими міністерствами.

У результаті: хоча 8-ма п’ятирічка (1966-70 рр.) й була названа “золотою” через нібито підвищення “економічних показників”, як зазначалось в офіційних засобах масової інформації, насправді офіційна статистика показує, що економічні показники (валовий суспільний продукт, національний доход, продуктивність суспільної праці) знизились. Було пожвавлено сільське господарство, покращилось постачання міст продовольством, але в цілому реформа не вирішила існуючих проблем, оскільки базувалась на двох взаємовиключних процесах: посиленні централізму в економіці й спробі задіяти ринкові економічні регулятори (рентабельність, прибуток тощо). Окрім того, економіка продовжувала мати екстенсивний характер розвитку, досягнення НТР впроваджувались вельми повільно, продукція мала низьку якість.

У цей період виникає і ціла низка суспільних проблем: зниження природного приросту населення; криза організації праці – нездатність влади забезпечити ефективне, раціональне використання людських ресурсів; наростаюче домінування зрівнялівки в оплаті й різкий розрив між рівнем життя робітників і номенклатури; уповільнення зростання реальних доходів населення; дефіцит на товари постійного попиту; житлова проблема, погана якість медичного обслуговування.

Дата добавления: 2014-01-07