ІІ. Дослідження теми

Усі важливі моменти попередньої бесіди з керівником референт повинен стисло записувати в робочий зошит і звіряти з ними свої подальші дії.

Одержавши тему й вказівки щодо напряму її розроблення, референт починає обмірковувати її.Що значить «обмірковувати тему»? Досліджуючи питання, проблему, тему (якщо вони, звичайно, актуальні й водночас складні, великі, багатомірні, часом давні, заплутані), доцільно дотримувати певних стратегічних установок – своєрідних правил дослідження, осмислення явища. Причому таке осмислення – не тільки пасивний розумовий процес, але й перевірка, звірення, коректування, розвиток своїх ідей за допомогою матеріалів, отриманих із різних довідників, інших видань, усних джерел інформації, попередніх експериментів (якщо це необхідно). Зрозуміло, треба записувати всі гідні уваги ідеї та припущення. Природно, обмірковуючи будь-яку тему, не обов’язково застосовувати всю сукупність цих установок – слід використовувати лише ті з них, які реально підходять для заданої теми.

1. З’ясування ступеня вивченості явища або проблеми – абсолютної (у масштабі всієї конкретної наукової, виробничої сфери, конкретної практичної сфери; у світі загалом, у країні загалом) або відносної (відносно деякої частини, деякої ділянки всієї проблеми або всього об'єкта; у масштабі міста, області), або тієї й іншої одночасно. Зосередження уваги на будь-якому із цих аспектів залежить від сутності проблеми, особливостей дослідження, конкретних цілей виконуваної роботи. Припустімо, ви розв’язуєте якусь екологічну проблему, наприклад радіоактивного забруднення ґрунту в області. По-перше, постарайтеся довідатися, як вирішувалася ця проблема раніше, які були обговорення проблеми, думки сторін, що було зроблено для виправлення положення тощо. Після цього постарайтеся визначити можливість використання цих рішень і практичних дій у сучасних умовах (якщо раніше ухвалене рішення виявилося неефективним, можна розглянути іншу пропозицію й доповнити його). По-друге, ви можете проаналізувати рішення питань радіоактивного забруднення в інших місцях, ознайомитися з універсальними рекомендаціями та маловідомими ідеями, які практично виправдали себе, і теж осмислити корисність отриманих даних для вашого дослідження.

З’ясувати ступінь вивченості – значить визначити, наскільки широко й глибоко вивчався об'єкт (проблема): кількість попередніх досліджень, їх причини й умови, час, витрачений на дослідження, кількість вивчених аспектів, систематичність, детальність, організованість, фундаментальність, методи дослідження, конкретні результати, їх достатність, правильність висновків, адекватність загального розуміння проблеми (сформоване уявлення про об’єкт), окремі думки. Якщо, за вашим переконанням, ступінь вивченості недостатній, визначіть пробіли й неточності, які вам слід усунути та яких не допустити у своїй роботі. Якщо ж тема (проблема) вивчена (хоча б певною мірою), скористайтеся результатами дослідження.

2. Докладне вивчення ретроспективи об’єкта (явища) – це вивчення історії явища, визначення ступеня й характеру його еволюції, умотивованості його сучасного стану, установлення зв’язку сучасного стану об’єкта (явища) з його джерелами й розвитком у минулому, можливостей використання цього в сьогоденні й майбутньому. Цим обумовлені спроби проведення широких або часткових аналогій між великими явищами й окремими фактами минулого та сьогодення, пошуки прецедентів, що пояснюють сучасні явища. Якщо, наприклад, ми розв’язуємо проблему дисципліни в сучасних школах, то непогано знати, якою була дисципліна в дореволюційних гімназіях і школах. Це допоможе краще зрозуміти проблему, зробити більш адекватні висновки й дати більш обґрунтовані рекомендації. Якщо ж, припустімо, вирішуються питання організації та оптимізації практики комерційного (платного) навчання в школах і вишах області або країни, то зовсім не зайво ретельно ознайомитися з подібною практикою до й після революції, враховуючи все позитивне й цінне та відкидаючи негативні моменти.

Такий метод, зокрема, дозволяє не тільки краще уявити сучасну картину якогось суспільного, економічного, політичного явища, але й досить надійно прогнозувати його майбутнє – кількісне зростання та якісне перетворення. Ретроспективні дані у вашій роботі можуть бути викладені у вигляді підрозділу, окремих абзаців, посилань або просто враховуватися при викладі або описі чого-небудь. Навіть якщо ретроспективні відомості взагалі не будуть наведені у вашій роботі, вони підвищать вашу компетентність у цьому питанні.

3. З’ясування ступеня актуальності, практичної важливості досліджуваної проблеми (розроблювальної теми). Ви можете встановити глобальну важливість розроблювальної теми (із соціальної, наукової, виробничої точки зору) або тільки певного її аспекту. Те або інше потрібно констатувати й пояснити. Врахувавши це, встановіть, наскільки можуть бути застосовні пропоновані результати дослідження до вашого виробництва, вашої сфери діяльності. Постарайтеся визначити користь розроблення теми на перспективу, а також можливість розроблення теми таким чином, щоб одержати більш насущні результати на сьогодні й очевидні результати з погляду майбутнього. Звичайно, не слід штучно завищувати актуальність теми вашої роботи, виходячи, скажімо, з інтересів вашого колективу, але ще гірше не розглянути її реальну актуальність і перспективність.

4. Ознайомлення з конкретним досвідом діяльності, що стосується теми дослідження. Працюючи протягом тривалого періоду в певній сфері, ви вже будете ознайомлені з таким досвідом. Наприклад, працюючи у сфері освіти (у відділі комітету з освіти або у відповідному відділі міської адміністрації), ви будете знати про професійну орієнтацію шкіл країни (міста), про успіхи й невдачі у цьому напрями, а отже, зможете скористатися цими знаннями, проводячи відповідне дослідження. Однак повсякденні знання потрібно уточнювати й доповнювати, використовуючи публікації й власні спостереження. Важливо виявити розбіжності між існуючою практикою, науково-теоретичними доробками й вимогами життя, виявити традиції й тенденції, приклади відсталості й новаторства.

5. З’ясування подібностей і відмінностей у підходах до явища (проблеми). Порівнюючи розгляд теми, яка вас цікавить, або рішення певної проблеми, пропонованої в літературі й (або) різними фахівцями-практиками, відзначайте, чи є щось спільне в оцінках, розумінні справи, який характер розбіжностей – принциповий або непринциповий, хто із фахівців правий і чи правий хто-небудь із них взагалі тощо. На підставі цього сформулюйте власну думку.

6. Виявлення невідповідності нових, виявлених вами фактів (або добре відомих фактів) прийнятим думкам і положенням. Ви повинні завжди приділяти цьому особливу увагу. Більшість боїться переглядати, критикувати, навіть брати під сумнів існуючі положення, якщо якісь факти вступають із ними в суперечність, тобто перевіряти теорію практикою. Таке ставлення до справи не є творчим. Ніколи не слід розглядати й класифікувати факти, бездумно використовуючи існуючі формулювання. Будь-які факти, особливо нові, потрібно оцінювати в тому аспекті, чи можна на їх основі уточнити старі або сформулювати нові положення, доповнити або виправити чиюсь класифікацію.

7. Зіставлення досліджуваного явища (питання) з його сучасними аналогами в інших регіонах і країнах. Використовуючи цей метод, можна багато чого уточнити, визначити раціональні й прийнятні дії. Однак слід пам’ятати: те, що добре в одному регіоні, може бути неприйнятним в іншому. Наприклад, зіставлення російської організованої злочинності з такою у США за останні 60-70 років може прояснити нинішній етап, особливості й можливості зростання рівня злочинності в Росії. Однак навряд чи всі способи боротьби із цим суспільним явищем, застосовувані в США, доцільно використовувати в нашій країні.

Корисно також зіставляти не тільки самі явища (ступінь їх збігу, їх відмінності), але й наукові та практичні їх розв’язки, пропоновані в інших країнах або регіонах, аналізувати доцільність запозичення цих розв’язків.

8. Проведення аналогій з явищами (розв’язками) в іншій сфері знання (діяльності). Використовуючи цю стратегічну установку, можна зробити несподівані відкриття у своїй сфері. Але для цього потрібно мати деякі знання в інших областях і бути готовим використовувати їх. Наприклад, фахівці-склярі повинні були створити вітрове скло автомобіля підвищеної міцності. Це завдання було вирішено лише після використання певних знань із іншої сфери – деревооброблення. Подібно можна використовувати особливості вишівської практики навчання в шкільній програмі, знання в області ботаніки – у теорії та практиці проектування й будівництва тощо.

Дата добавления: 2014-01-07