Сировиною

Правила роботи з отруйною лікарською рослинною

Загальні правила заготівлі лікарської рослинної сировини

1. Збирати лікарську рослинну сировину треба в період найбільшого накопичення біологічно активних речовин у рослині (найбільше значения має фаза розвитку рослини).

2. Збирати лише окремі частини (органи) рослини, які містять
біологічно активні речовини.

3. Під час збирання потрібно дотримуватися охоронних заходів.

4. Надземні частини рослини слід збирати тільки в суху погоду після спадання роси.

5. Підземні частини можна викопувати і під час вологої погоди за деяким винятком (рослини, корені яких не миють).

6. Збирати треба ретельно, уникаючи потрапляння в зібрану сировину сторонніх домішок, забруднених, пошкоджених комахами та грибковими захворюваннями рослин.

7. Не слід збирати лікарські рослини поблизу шосе та залізничних колій.

8. Треба збирати тільки відомі рослини.

9. Отруйні рослини треба збирати окремо від інших видів.

Отруйні рослини — це рослини, які виробляють і накопичують отруйні речовини, що можуть спричинювати отруєння людини і тварини. Отруйність рослин може бути пов'язана з такими отруйними сполуками, як алкалоїди, глікозиди, ефірні олії, лактони, феноли та ін. Отруйні речовини можуть міститись у всій рослині або в окремих її частинах.

Збирати отруйні лікарські рослини забороняється: неповнолітнім особам; вагітним; матерям, які годують дітей; особам з порушеннями центральної нервової системи; хворим на серцево-судинні захворювання та ін.

Правила збирання рослин окремих морфологічних груп лікарської рослинної сировини (отруйних) такі самі, як і неотруйних. Проте існують деякі особливості: під час збирання отруйної сировини не можна вживати їжу, торкатись руками слизових оболонок очей, рота; під час збирання отруйної сировини треба стояти за вітром. При роботі з отруйною сировиною потрібно захищати слизові оболонки носа і рота, працювати в спеціальному одязі. Відомі випадки професійного отруєння. У збирачів лікарських рослин при контакті з отруйними рослинами або потраплянні на шкіру їх соку може розвинутись гостре запалення, екзема, дерматит; відомі випадки отруєнь під час ручного збирання в спекотну погоду листків блекоти чорної, дурману звичайного, беладонни, при подрібненні сухих кореневищ чемериці Лобеля та ін. Під час роботи з плодами коріандру та листками м'яти у працівників починє боліти голова, настає загальна слабкість і запаморочення внаслідок вдихання парів ефірної олії.

Дія отруйних рослин різноманітна. Одні з них уражують центральну нервову систему, інші справляють подразнювальну дію на слизові оболонки травного каналу, спричинюють порушення серцевої діяльності та дихання, порушення в сечовидільній системі, патологію вагітності, аборт та ін. При гострих отруєннях дуже швидко може настати порушення основних життєвих функцій організму.

При отруєнні лікарськими рослинами потрібно негайно надати
першу допомогу. У випадку кишкового отруєння треба викликати
блювання і промити шлунок (дати потерпілому випити 5—6 скля
нок теплої води з сіллю або 0,1 % розчин калію перманганату).
При отруєнні маком блювотні засоби неефективні. При отруєнні
конвалією, наперстянкою, горицвітом весняним блювоту викли
кати не можна. Для запобігання всмоктуванню отрути треба прий-
няти активоване вугілля або суміш 1—3 білків яєць із 300—500 мл
патока або води, а через 20—30 хв викликати блювання і випити
послаблювальне. До приходу лікаря потерпілого треба вкласти в
ліжко. При потраплянні соку отруйної рослини на шкіру, уражені
ділянки декілька разів промивають водою з милом і протирають
2% розчином калію перманганату. При послабленні дихання роблять штучне дихання, при послабленні пульсу потерпілому дають міцний чай або каву.

Дата добавления: 2014-01-07